• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні,

Будівництві (виготовленні) та реконструкції

Підприємств, об'єктів і засобів виробництва.

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва або реконструкції, та технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.

Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Забороняється будівництво (реконструкція, технічне переоснащення) виробничих об'єктів, виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи (перевірки) проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці. Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи.

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення, виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій без дозволу органів Державного нагляду за охороною праці забороняється.

Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів. Авторський нагляд здійснюється на підставі договору, який укладається проектною організацією з власником.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку.

Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи.

Експертиза проектів, прийняття в експлуатацію виробничих об'єктів та видача дозволу на початок роботи підприємства провадиться Державним комітетом України по нагляду за охороною праці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об'єктів провадиться з участю представників професійних спілок.

Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх нормативним актам про охорону праці та охорону навколишнього середовища, що діють в Україні

Забороняється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені граничне допустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсилогічну експертизу.

У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовий, яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки, власник зобов'язаний завчасно повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, розробити і узгодити з ним заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників, населення та охорони навколишнього природного середовища.

Робочий час.

Робочий час — це встановлений законом час, протягом якого робітник і службовець зобов'язані виконувати свої трудові функції згідно з трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку

Своє конкретне вираження робочий час знаходить у робочому дні, робочій зміні, робочому тижні, місяці, році. Кожне з них має своє юридичне значення.

Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень, скорочений тиждень — 36 годин (для працівників 15-18 років), 24 години (для працівників 14-16 років).

Скорочений робочий час встановлюється для працівників розумової праці, лікарів, викладачів, інвалідів зору 1 і II груп та ін.

Є відмінність між скороченою тривалістю робочого часу і неповним робочим часом, який є частиною повної норми (нормальної або скороченої) і тому оплачується пропорційно до відпрацьованого часу. Робота на умовах неповного робочого часу не передбачає якихось обмежень в обсязі трудових прав працівника. Він встановлюється за згодою сторін (на прохання вагітних, жінок, що мають дітей до 14-річного віку чи дитину-інваліда)

Для осіб, праця яких не підлягає облікові (напр. адміністративно-управлінський апарат), поширюється правило ненормованого робочого часу, тобто такого, який перевищує робочий час. Компенсація здійснюється за рахунок додаткової відпустки.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників зі скороченою тривалістю робочого часу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному. Так і при шестиденному робочому тижні.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків.

при проведенні громадське) необхідних робіт по водопостачанню, газопоста­чанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку—для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закін­чена в нормальний робочий час. коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідклад­ного ремонту машин верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;

при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недо­пущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

для продовжними роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих вигадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

До надурочних робіт забороняється залучати:

вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

осіб, молодших вісімнадцяти років;

працівників, як» навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою.

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Час відпочинку.

Перерви в роботі в основному необхідні для відпочинку, вживання їжі, відновлення фізичних та розумових сил, підвищення свого інтелектуального рівня. Узагальнено цей час називається часом відпочинку, який працівник використовує на власний розсуд.

Як правило, після 4-х годин роботи працівникові налається перерва для відпочинку та харчування, яка не може тривати більше 2-х годин. Режим її встановлюється трудовим розкладом. Є ще перерви цільового призначення (для годування грудних дітей, для виробничої гімнастики, для зігрівання під час роботи на відкритому повітрі у холодну пору).

Тривалість між денної (між змінної) перерви разом з обідньою перервою не може бути меншою від подвійної тривалості роботи у попередній день (зміну).

Реалізація права на тижневий відпочинок здійснюється шляхом надання вихідних днів — одного чи двох, залежно від тривалості робочого тижня.

Державні гарантії щодо відпусток регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, іншими законами, нормативно-правовими актами України. колективними договорами підприємств 4 трудовими угодами.

Закон України "Про відпустки" встановлює державні гарантії права на відпустку, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для поновлення працездатності, зміцнення здоров'я а також для виховання дітей, задовільнення особистих життєво важливих потреб і інтересів, всебічного розвитку особистості.

Право на відпустку мають працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої приналежності.

Встановлюються такі види відпусток:

Охорона праці жінок та неповнолітніх.

Праця жінок і праця молоді регулюється в XII, XIII главах КЗпП. Там закріплені принципи трудових відносин цих категорій працівників.

Права і обов'язки власників(адміністрації) та працівників підприємств, установ, організацій.

Права власників

Нормотворчі права:

право власника на затвердження положення про преміювання, правил внутрішнього трудового розпорядку. Здійснення власником нормотворчих прав поставлено законом у певну залежність від волі комітету профспілки. Прийняття локальних норм права можливо, як правило, за погодженням або разом чи за участю комітету профспілки з наступним затвердженням трудовим колективом.

Дисциплінарні права:

права адміністрації як застосовувати дисциплінарні стягнення, так і разом або за погодженням профспілки заохочувати працівника за трудову заслугу та інше.

Розпорядчі права:

Користуючись цими правами, власник здійснює повсякденне управління трудовим колективом. Отаких прав, відносяться:

права укладати трудовий договір з робітниками і службовцями; тимчасово переводити працівників на іншу роботу та переміщати їх на інше робоче місце;

розривати трудовий договір за власною ініціативою, встановлювати посадові оклади та інше.

право вимагати чесної і сумлінної праці, підвищення кваліфікації, додержання режиму робочого часу і виконання норм виробітку, бережного ставлення до власності та інші.

Трудові права працівників

Право на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, — включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи.

Право на відпочинок відповідно до законів про обмеження трудового дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки.

Право на об’єднання професійні спілки та на вирішення колективних спорів, а також індивідуальних спорів у встановленому законом порядку.

Право на охорону праці:

·право на здорові і безпечні умови праці;

·право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища;

·право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань;

·право на пільги і компенсації заважкі і шкідливі умови праці;

·право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності;

·право на матеріальну допомогу у разі безробіття;

·право на відшкодування у разі ушкодження здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків; інші права.

·Обов'язки власників:

·Трудові:

·Забезпечувати фактичну зайнятість працівника в процесі колективної праці відповідно до його здібностей за обумовленою трудовою функцією;

·забезпечувати умови праці, сприятливі для підвищення її продуктивності, а також безпечні для життя «здоров'я працівника;

·оплачувати і працю працівника згідно з її кількістю і якістю, компенсувати витрати, зроблені працівником у зв'язку з виконанням трудових обов'язків;

·створювати умови, які забезпечують участь робітників і службовців в управлінні виробництвом, своєчасно розглядати критичні зауваження 1 пропозиції трудящих і повідомляти про вжиті заходи.

Виробничі:

· правильно організовувати працю трудящих, створювати умови для зростання її продуктивності;

· забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил по охороні праці;

· уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови праці і побуту; та інше.

Щодо охорони праці:

створювати відповідні служби і призначати посадових осіб. які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджувати інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

розробляти за участю профспілок І реалізувати комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджувати прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечувати усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

Організовувати Проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці й порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживати за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечувати безплатно працівників нормативними актами про охорону праці;

здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;

організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці.

вжити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно— рятувальні формування.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
9. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
10. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
11. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
12. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Переглядів: 2162