Маршрутизатор (Router)

Дзеркало

Шлюз

Це програмно-апаратні засоби, що призначені для об'єднання двох різнорідних мереж, які працюють за різними протоколами.

Це сервер, який є копією іншого серверу, і як правило, далеко від нього розташований. Дзеркало використовується для зменшення навантаження в глобальній мережі і підвищення швидкості передачі інформації. Вміст дзеркала періодично оновлюється.

Інтернет – це структура, яка постійно змінюється, а її конфігурація залежить від багатьох чинників. Тому, намалювати достовірну схему з'єднання великої кількості вузлів є принципово неможливим. З'єднання можуть бути різноманітними: регіональні провайдери можуть об'єднуватися між собою, дзеркала можуть встановлюватися в будь-якому місці, окремі користувачі можуть під’єднуватися до будь-якого провайдера тощо.

Визначення шляху, яким буде передано повідомлення, здійснюється за допомогою спеціального пристрою - маршрутизатора, що працює з кількома каналами зв’язку і розподіляє між ними проходження пакетів інформації. Маршрутизатор вибирає канал за адресою, яку вказано в заголовку пакету. Для кожного пакету маршрутизатор приймає індивідуальне рішення про шлях проходження до мережі, в якій знаходиться комп’ютер-адресат.

Процедура вибору шляху передачі інформації називається маршрутизацією. На кожному вузлі маршрутизатор визначає, в якому напрямі передати повідомлення, що поступило.

Проблема вибору маршруту просування інформації ускладнюється тим, що географічно найкоротший шлях не завжди є найкращим. Часто, критерієм при виборі маршруту є час передачі даних за цим маршрутом, що залежить від пропускної здатності каналів зв'язку і інтенсивності навантаження (трафіку), яке може змінюватися з часом. Певні алгоритми маршрутизації намагаються пристосуватися до зміни навантаження, тоді, як інші ухвалюють рішення на основі усереднених показників за тривалий час.

Вибір маршруту може здійснюватися і за іншими критеріями, наприклад, надійності передачі інформації. Між кінцевими комп'ютерами може бути кілька десятків вузлів, маршрутизаторів, проміжних фізичних мереж різних типів, але програма-клієнт сприйматиме цей конгломерат як єдину фізичну мережу.

Маршрутизатор образно можна порівняти з телевізійною камерою, що встановлена на вертольоті. За допомогою такої камери добре видно дороги і потоки автомобілів. Такий загальний вигляд дозволяє обрати водію найбільш вільний і зручний шлях руху транспорту – супутникового Інтернету.

Лекція 7:Способи підключення до мережі Інтернет

В сучасному світі люди можуть обирати різні способи зв’язку та отримання інформації. Проте з кожним роком саме Інтернет стає основним видом комунікацій для мільйонів користувачів як у всьому світі, та і в Україні. На сьогоднішній день існує немало способів доступу до Інтернету. Яким же з них скористатися? Це залежить від тих задач, які ставить перед собою людина. Розглянемо самі розповсюджені способи доступу до Інтернету та їх особливості.

Комутуючий віддалений доступ (Dial-Up). Даний спосіб виходу представляє собою з’єднання за допомогою модему та телефонної мережі загального користування. Максимальна швидкість передачі даних за допомогою Dial-Up – 56 Кбіт/сек, що за сучасними мірками недостатньо для повноцінного обміну інформацією. Цей спосіб підійде для людей, які заходять у Інтернет дуже рідко для того, щоб перевірити електрону пошту та декілька сайтів. Для нормального серфінгу по просторах Інтернету цій спосіб безповоротньо застарів. Зв'язок через модем Dial-Up не потребує ніякої додаткової інфраструктури, крім телефонної мережі. Головний мінус цього варіанту виходу в Інтернет – це низька швидкість передачі даних. Крім того, у момент відвідування всесвітньої павутини телефонна мережа стає недоступною. Оплата Інтернет-послуг зазвичай знімається провайдером за час з’єднання, а не за кількість переданої інформації. У середньому година з’єднання через комутуючий віддалений доступ обійдеться користувачу близько 5 грн. за годину.

ADSL-Інтернет. Даний спосіб представляє собою використання для передачі даних звичайних (комутуючих) телефонних ліній з використанням спеціальних модемів. Технологія ADSL дозволяє значно розширити пропускну спроможність абонентської мережі міської телефонної мережі шляхом використання ефективних лінійних кодів та адаптивних методів корекції викривлень лінії на основі сучасних досягнень мікроелектроніки і методів цифрової обробки сигналу. У середньому швидкість передачі даних за допомогою такої технології складає від 128 кб/сек до 24 Мбіт/сек. На Україні даний спосіб є найбільш розповсюдженим серед індивідуальних користувачів. Крім того, ADSL-інтернет використовують в своїй діяльності більшість комерційних, промислових та державних організацій. Тарифікація Інтернет-послуг може бути як за трафік (загальний обсяг інформації, що передається) так і за безлімітні пакети (фіксована плата за певну швидкість в місяць).

Мобільний Інтернет. Ще одним з бурхливо розвиваючих напрямів є мобільний Інтернет, який використовує в якості каналу зв’язку для виходу в мережу стільниковий зв'язок. Існує декілька стандартів мобільного Інтернету.
GPRS (EGPRS) – це надбудова над технологією мобільного зв’язку GSM, яка виконує пакетну передачу даних за допомогою операторів мобільного зв’язку (BeeLine, MTS, Київстар, та інші). Технологія GPRS передбачає тарифікацію по об’єму переданої та прийнятої інформації, а не за час, який проведено в мережі. Швидкість передачі даних за допомогою GPRS може досягати 171,2 кбіт/сек. Мабуть, головний мінус даного способу виходу в Інтернет є висока вартість трафіку – від 4 грн за Мбайт. Даний тип виходу в мережу активно використовують користувачі мобільних телефонів та смартфонів. Серед плюсів GPRS-Інтернету є доступ в мережу із прийнятною швидкістю передачі даних, швидким з’єднанням. Крім того, за допомогою GPRS можна забезпечити мобільний та безпечний доступ співробітників компаній до корпоративних мереж, поштовим та інформаційним серверам організацій. GPRS також підходить для віддаленого збору інформації та вимірів (телеметрія). Такою послугою користуються служби охорони (сигналізація), банки та платіжні системи (встановлення банкоматів, терміналів оплати послуг), а також в промисловості (датчики та лічильники).
CDMA-Інтернет – ще один спосіб виходу в мережу. Швидкість обміну даними через CDMA від 156 кбіт/сек. Середня вартість 1 Мб трафіку від 50 коп., існують також безлімітні тарифи. Швидкість та вартість виходу в мережу роблять CDMA більш привабливим для корпоративних клієнтів, чим GPRS. Однак кількість індивідуальних абонентів стандартів зв’язку, заснованих на CDMA по всьому світі перевищує 728 млн. абонентів. Наступна сходинка розвитку даного стандарту – технологія ED-VO, яка забезпечує швидкість обміну даних на рівні 2,4 Мбіт/сек. Ще більшою швидкістю володіє технологія 3G (чи стільниковий зв'язок третього покоління), який побудований на основі CDMA. Тут швидкість передачі даних може досягати 10 Мбіт/сек. У світі існує 2 стандарти 3G: UMTS (чи W-CDMA) та CDMA2000. UMTS розповсюджено, в основному, в Європі, CDMA2000 – в Азії та США. У перспективі за допомогою технології на основі CDMA швидкість передачі даних може досягати 73,5 Мбіт/сек. до абонента и 27 Мбіт/сек. від абонента. Однак це не межа. Стільниковий зв'язок нового покоління 4G, який має на увазі єдиний стандарт передачі даних, зможе забезпечити швидкість до сотень Мбіт/сек.

Виділений канал. На сьогоднішній день це є найнадійнішим високошвидкісним та порівняно недорогий вид виходу в мережу. Швидкість передачі даних по виділеним мережам досягає до 100 Мбіт/сек. Однак підключення до неї можна тільки в місцях з вже існуючою інфраструктурою якого-небудь провайдеру, тому підключення за допомогою цього каналу можна поки лише в крупних містах та в декількох районних центрах. Для виходу в Інтернет не потрібен модем, тому затрати на обладнання рівні нулю, потрібно тільки вставити кабель у комп’ютер або ноутбук. Однак платним може бути послуга підключення. Вартість доступу до мережі складає від 70 до 500 грн. в місяц в залежності від швидкості доступу та тарифу. Це, мабуть, найпопулярніший канал Інтернету для комерційних організацій. Як правило, використовується в якості основного офісного виходу до мережі. Однак в цей час все більше таким доступом користуються звичайні користувачі.

Wi-Fi-Інтернет. Являє собою бездротовий вид Інтернету, який відрізняється порівняно високою швидкістю передачі даних ( від 1 Мбіт/сек.) та зручністю доступу. Як правило, присутній там, де встановлення кабельної системи доступу не можлива або економічно недоцільно. На сьогоднішній день даною послугою можна скористатися тільки в великих містах, так названих «хот-стопах» (ресторани, кінотеатри, супермаркети, АЗС, парикмахерські, клуби, казино тощо). Вартість виходу в мережу залежить від зони покриття, можливостей провайдеру та тарифних планів.
Однак, даний вид виходу в мережу має і свої недоліки, наприклад високе енергоспоживання, малий радіус дії, можливість перехвату даних. До переваг можно віднести єдиний стандарт (можно використовувати в усіх країнах), доступність обладнання та невелику вартість.

Лекція 8:Служба WWW

WWW(World Wide Web),Веб, Всесвітня Павутина- це розподілена інформаційна система, що базується на концепції гіперпосилань.

Служба Веб є доступною в основному через Інтернет, тому користувачі часто ототожнюють поняття Веб і Інтернет. Веб можна віднести до внутрішнього змісту, тобто, це певний абстрактний світ знань, тоді як Інтернет є фізичною стороною глобальної мережі у вигляді величезної кількості комп'ютерів і кабелів.

Служба Веб – світова інформаційна бібліотека, яка забезпечує засоби розміщення інформації і доступ до неї за допомогою кабелів і комп'ютерів (Інтернету). Веб є розподіленою інформаційною системою, оскільки інформація зберігається на величезній кількості веб-серверів.

Користувачі, що мають доступ до мережі Інтернет, можуть отримати інформацію за допомогою програм-клієнтів служби Веб - браузерів. Програма-клієнт надсилає по комп'ютерній мережі запит до веб-серверу, на якому зберігається необхідний веб-документ. У відповідь на запит сервер висилає до програми-клієнта необхідний файл або повідомлення про відмову, якщо файл з різних причин є недоступним.

Взаємодія «клієнт-сервер» відбувається за певними правилами - протоколом. Протокол, який прийнято для служби Веб, називається HTTP (Hyper Text Transfer Protocol).

На сьогодні веб-документи окрім тексту та графіки містять анімацію, відео і звук. Але основним у веб-документах є гіперпосилання, які можуть бути як внутрішніми перехресними посиланнями, так і посиланнями на інші веб-документи, що зберігаються на різних веб-серверах. Щоб реалізувати всі можливості Веб, було розроблено спеціальну мову HTML (Hyper Text Markup Language). Документ, що складено мовою HTML після інтерпретації браузером набуває вигляду веб-документу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Провайдери (Internet Service Provider, ISP)	\|	Браузери

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.