Пальові фундаменти на територіях із підземними виробками

8.5.6.2 При проектуванні пальових фундаментів на територіях із підземними виробками, крім вимог цих норм, слід дотримуватись також вимог ДБН В.2.1-10 та ДБН В.1.1-5, ч.1.

8.5.6.3 У завданні на проектування пальових фундаментів на територіях із підземними виробками повинні міститися отримані за результатами маркшейдерського розрахунку дані про очікувані максимальні деформації земної поверхні на ділянці будівництва, у тому числі осідання, нахил, відносні горизонтальні деформації розтягування або стискання, радіус кривизни земної поверхні, висота уступу.

8.5.6.4 Розрахунок пальових фундаментів будівель і споруд, що зводяться на територіях із підземними виробками, повинен виконуватись за граничними станами на особливе сполучення навантажень з урахуванням впливів з боку основи, що деформується при підроблюванні.

8.5.6.5 Залежно від характеру взаємодії фундаментів із ґрунтом основи в процесі розвитку в ньому горизонтальних деформацій від підробки території призначають схеми пальових фундаментів:

а) жорсткі – при жорсткому сполученні голів паль із ростверком;

б) податливі – при умовно-шарнірному сполученні палі з ростверком.

8.5.6.6 Розрахунок пальових фундаментів і їх основ на підроблюваних територіях повинен виконуватися з урахуванням:

а) змін фізико-механічних властивостей ґрунтів, викликаних підробкою території, відповідно до 8.5.6.7;

б) перерозподілу вертикальних навантажень на окремі палі, викликаного нахилом, викривленням і утворенням уступу земної поверхні, відповідно до 8.5.6.8;

в) додаткових навантажень у горизонтальній площині, викликаних відносними горизонталь ними деформаціями ґрунтів основи, відповідно до 8.5.6.9.

8.5.6.7 Несучу здатність за властивостями ґрунтової основи F_cr , кН, паль всіх видів, що працюють на стискувальне навантаження, на підроблюваних територіях слід визначати за формулою

Примітка. У разі пластів крутого падіння, крім того, слід враховувати залежний від значення відносної горизонтальної деформації ε_h, мм/м, додатковий коефіцієнт γ_cr = 1/(1 + 100 ε_h).

8.5.6.8 Перерозподілені і додаткові вертикальні навантаження (± ΔN) на палі або палі-оболонки слід визначати залежно від розрахункових значень вертикальних переміщень паль, викликаних нахилом, викривленням, утворенням уступів земної поверхні, а також горизонтальними деформаціями ґрунтів основи.

Для споруд із жорсткою конструктивною схемою пальові фундаменти з висячих паль допускається замінювати умовним фундаментом на природній основі згідно з підрозділом П.2. Основа умовного фундаменту приймається лінійно-деформованою з постійними по довжині споруди або виділеного в ньому відсіку модулем деформації чи коефіцієнтом жорсткості ґрунту.

Визначення додаткових вертикальних навантажень виконується відносно поздовжньої і поперечної осей будівлі.

8.5.6.9 розрахунках пальових фундаментів, що зводяться на підроблюваних територіях, слід враховувати додаткові зусилля, що виникають у палях унаслідок їх роботи на вигин під впливом горизонтальних переміщень ґрунту основи при підробці території по відношенню до проектного положення паль.

8.5.6.10 Розрахункове горизонтальне переміщення u_с_r, мм, ґрунту при підробці території слід визначати за формулою

8.5.6.11 Пальові фундаменти споруд, що зводяться на підроблюваних територіях, слід проекту вати виходячи з умов необхідності передачі на ростверк мінімальних зусиль від паль, що виникають у результаті деформації земної поверхні.

Для виконання цієї вимоги необхідно в проектах передбачати:

а) розрізання споруди на відсіки для зменшення впливу горизонтальних переміщень ґрунту основи;

б) застосування переважно висячих паль для споруд із жорсткою конструктивною схемою для зниження додаткових зусиль, які виникають у вертикальній площині від викривлення основи;

в) проектування паль якомога меншої жорсткості, наприклад, призматичних, квадратного або прямокутного поперечного перерізу, причому палі прямокутного перерізу слід розташовувати меншою стороною в поздовжньому напрямі відсіку споруди;

г) застосування переважно податливих конструкцій сполучень паль із ростверком;

д) засоби вирівнювання будівель.

При розрізанні споруди на відсіки між ними в ростверку слід передбачати відстань (деформаційні шви), розміри яких визначають як для нижніх конструкцій споруд відповідно до вимог ДБН В.1.1-5, ч.1.

8.5.6.12 Пальові фундаменти слід застосовувати, як правило, на підроблюваних територіях I- IV груп, у тому числі:

а) з висячими палями – на територіях І- IV груп для будь-яких видів і конструкцій споруд;

б) з палями-стояками – на територіях III і IV груп для споруд, що проектуються з податливою конструктивною схемою при викривленні основи, а для IV групи – також для споруд, що проектуються з жорсткою конструктивною схемою.

Примітка 1. Розділення підроблюваних територій на групи прийняте згідно з ДБН В.1.1-5, ч.1.

Примітка 2. Палі-оболонки, набивні і бурові палі діаметром більше 600 мм і інші види жорстких паль допускається застосовувати, як правило, лише в пальових фундаментах із податливою схемою при сполученні їх з ростверком через шов ковзання.

Примітка 3. Заглиблення в ґрунт паль на підроблюваних територіях має бути не менше ніж 4 м, за винятком випадків спирання паль на скельні ґрунти.

8.5.6.13 На підроблюваних територіях Ік-IVк груп із можливим утворенням уступів, а також на майданчиках із геологічними зрушеннями застосування пальових фундаментів допускається лише за наявності спеціального обґрунтування.

8.5.6.14 Конструкція сполучення паль з ростверком повинна призначатися залежно від значення очікуваного горизонтального переміщення ґрунту основи, причому граничні значення горизонтального переміщення для паль не повинні перевищувати при сполученні з ростверком (8.5.6.5), см: 2 – жорсткому; 5 – податливому, умовно-шарнірному; 8 – те саме, через шов ковзання.

Примітка. Для зниження значень зусиль, що виникають у палях і ростверку від дії горизонтальних переміщень ґрунту основи, а також для забезпечення просторової стійкості пальових фундаментів споруди в цілому, палі пальового поля в зоні дії невеликих (до 2 см) переміщень ґрунту слід передбачати з жорстким сполученням, а інші – з податливим (шарнірним або сполученням через шов ковзання).

8.5.6.15 Пальові ростверки повинні розраховуватися на позацентрове розтягування і стискування, а також на кручення при дії на них горизонтальних опорних реакцій від паль (поперечної сили і згинального моменту), викликаних бічним тиском основи, що деформується при підроблюванні ґрунту.

8.5.6.16 При застосуванні пальових фундаментів із високим ростверком у бетонних підлогах або інших жорстких конструкціях, що влаштовуються на поверхні ґрунту, слід передбачати відстань по всьому периметру паль шириною не менше 8 см на всю висоту жорсткої конструкції. Відстань слід заповнювати пластичними або пружними матеріалами, що не створюють жорсткої опори для паль при дії горизонтальних переміщень ґрунту основи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пальові фундаменти у здимальних ґрунтах	\|	Пальові фундаменти на закарстованих територіях

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.