Особливості формування освітньо-виховної діяльності на заповідних територіях.

Освітньо-виховна діяльність

Завдяки усвідомленню цього зв'язку в середині XX століття в багатьох країнах світу було поставлено питання про екологічну освіту та виховання, як необхідну складову загального процесу навчання та виховання. В Законі України "Про охорону навколишнього середовища" (1991 р.) в ст.7 вказано: "Підвищення екологічної культури суспільства і професійна підготовка спеціалістів забезпечується загальною обов'язковою комплексною освітою та вихованням в галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі в дошкільних дитячих закладах, в системі загальної середньої, професійної та вищої освіти, підвищенням кваліфікації та перепідготовки кадрів." А в Концепції громадського виховання особистості в умовах української державності вказується, що "громадська зрілість передбачає дбайливе

ставлення до природи, що є справою як внутрішньодержавною, так і міжнародною. Це ставлення виявляється в особистій причетності і відповідальності за збереження і примноження природних багатств, вироблення вміння співіснувати з природою, нетерпимості і безкомпромісній боротьбі проти губителів природи, усвідомленні особливостей і основних проблем навколишнього середовища."

Комплекс екологічних цінностей зумовлює безперервний процес екологізації освіти і виховання, який повинен розпочинатися з моральних устоїв в родині, а надалі здійснюватися через громадські організації, освітянські, навчальні заклади, суспільні, державні та недержавні організації.

формальна екологічна освіта і виховання формується в спеціальних закладах і установах. В межах державної освіти розрізняють дошкільну, шкільну та позашкільну форми екологічної освіти. Перші дві форми чітко визначені і працюють за конкретними програмами, які враховують принцип послідовності і перманентності. Цілеспрямована екологізація освіти проводиться у середніх спеціальних та вищих учбових закладах з урахуванням особливостей фаху. Окремим напрямком є перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів різних галузей народного господарства, освіти, культури, яка враховує попередній рівень та передбачає набуття нових знань і продовження формування екологічної культури. Позашкільна екологічна освіта зараз дуже різноманітна. Вона може бути як доповнююча до попередніх видів формальної освіти з елементами поглиблення знань і формування екологічної свідомості.

В останні десятиліття в нашій державі створено державні природоохоронні заклади, які також активно займаються проблемами екологічної освіти та виховання. До них передусім відносяться такі установи, як заповідники, національні природні парки, ландшафтні парки, природничі музеї. Такі організації є місцем впровадження формальної і неформальної екологічної освіти, а також самостійно організовують і проводять освітньо-виховну діяльність. Особливість таких закладів полягає у тому, що тут сконцентровані наукові й освітянські кадри, існують розвинені інформаційні бази, ведеться екологічний моніторинг за станом природного середовища, є можливості для формування, колекцій, музеїв, бібліотек, поєднання теоретичних та практичних аспектів наукових досліджень і пропагандиекологізації виробництва, освіти, виховання.

В основних освітніх програмах, в т.ч. в Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті, природно-заповідні установи, не визначені безпосередньо як освітні заклади екологічного спрямування. Але в Законі України "Про природно-заповідний фонд" ( ст. 9 ) вказано , що "території та об'єкти природно-заповідного фонду ... можуть використовуватися в ... освітньо-виховних цілях", а в ст. 66 зазначеного Закону вказується, що з метою міжнародного співробітництва в галузі охорони та використання заповідних територій організується спільна еколого-виховна робота. Також у Концепції екологічної освіти при характеристиці неформальної освіти наголошується на допомозі співробітників центрального органу виконавчої влади в галузі навколишнього природного середовища для проведення заходів, спрямованих на екологічну освіту, а також про сприяння природничо-заповідних об'єктів неформальній екологічній освіті населення.

На основі вищезазначених законів розроблено Положення "Про наукову діяльність заповідників та національних парків України" (зареєстровано в Мінїості України від 29.08.97 №358/2162) та "Про еколого-освітню діяльність заповідників і національних парків України (зареєстровано в Мінюсті України від 05.10 .1998 р. № 630/3070). Згідно цих документів, усі природоохоронні об'єкти є базою для проведення еколого-освітніх та виховних заходів. При цьому такі природоохоронні об'єкти, як заповідники, НПП, зоопарки, ботанічні сади, регіональні ландшафтні парки та нарки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення мають адміністрацію і працівників, шо налагоджують еколого-освітню роботу. Інші категорії ПЗФ, не мають таких спеціалістів, але використовуються для ведення освітньо-виховної діяльності.

Метою освітньо-виховної діяльності організацій природно-заповідного фонду України є формування нових етичних стосунків людини з природою, на що вказується в матеріалах конференції ООН з довкілля та розвитку (Ріо-де-Жанейро-92), сприяння сталому розвитку суспільства та природи, формування екологічної свідомості та екологічної культури всіх верств населення, виховання розуміння сучасних екологічних та природоохоронних проблем та сприяння вирішенню їх на регіональному та державному рівнях, підтримка природно-заповідної справи широкими верствами населення як необхідної умови виконання ними своїх природоохоронних функцій.

Гурток - це самодіяльна група учнів, студентів, інших громадян, які займаються поглибленим вивченням цінностей природно-заповідних заповідних територій та об'єктів. Гурткова робота спрямована самостійне навчання та пізнання, проведення екскурсій, ведення

Школи природоохоронціворганізовуються на базі природоохоронних закладів, де передбачаються різні форми теоретичної і практичної діяльності за розробленою програмою з використанням оснащення, приміщень, природних територій.

Товариство - самодіяльна організація, яка очолюється правлінням. Діяльність товариства різнопланова, але основна мета - сприяти природоохоронній та заповідній справі. Наукові

Мала академія наук (МАН) є позашкільним закладом, який об'єднує творчу молодь, що виконує навчально-дослідницьку, експериментальну діяльність, використовуючи базу природно-заповідного фонду. Головне завдання МАН - створення умов для творчого самовдосконалення учнівської молоді, залучення її до наукової діяльності, подальший розвиток талановитої та обдарованої молоді, використовуючи нетрадиційні форми навчання і виховання.

Екологічні табори проводяться з метою еколого-освітньої діяльності в поєднанні з відпочинком. Учасники мають можливість ознайомитися в природних умовах з рослинним світом, фауною, геологічними

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наукові дослідження територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Літопис природи.	\|	Юридична відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.