ВИМОГИ ДО УСНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

Як відомо, існування людського колективу, виробництва, трудової діяльності, творчої праці неможливе без мови. Головна складність в оволодінні усним мовленням полягає у необхідності визначати на слух, інтуїтивно доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації. Манери мови у кожному випадку. За висловом французького письменника Ларошфуко, істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба. Але не більше. Отож, багато говорити і багато сказати – поняття не тотожні.

До усного мовлення висуваються такі вимоги:

- точність у формулюванні думки, недвозначність;

- логічність;

- стислість;

- відповідність між змістом і мовними засобами;

- відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення;

- відповідність між мовними засобами та стилем викладу;

- вживання сталих словосполучень;

- різноманітність мовних засобів;

- нешаблонність у побудові висловлювання;

- доречність;

- виразність дикції;

- відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

Необхідно, щоб ці вимоги базувалися на знанні літературної норми і чутті мови (здатності відчувати належність слів до певного стилю, доречності вживання слів у певній ситуації). Загальна мовна культура визначається і знанням норм літературної мови, і ерудицією, і світоглядом людини, і культурою мислення, і технікою мовлення. Усне ділове мовлення - це розмовно-літературне мовлення, що наближається до мовлення писемного.

ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ

Писемне мовлення є основним для ділових людей, бо саме через ділову документацію, листування встановлюються певні ділові контакти.Одиницею писемного мовлення є текст різного характеру. Це може бути стаття, книжковий чи газетний текст, лист чи будь-який документ. Залежно від змісту тексти поділяються на частини – абзаци, які логічно пов’язані. Писемне мовлення відрізняється від усного мовлення і має такі особливості:

- спирається на усне мовлення і є вторинним;

- завжди фіксується графічними знаками;

- висока стандартизація вислову;

- дає можливість фіксувати висловлені кимось думки;

- форма в основному монологічна;

- характеризується більшою регламентацією мовних засобів, точнішим

добором відповідної лексики;

- диференціація текстів за сферою спілкування;

- переважає особливий стиль, дещо традиційна форма викладу,

загальноприйняті структури документів, правила вживання специфічних

словосполучень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
УСНЕ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ	\|	ПОНЯТТЯ ПРО ЕТИКЕТ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.