Гіпосекреція, ахілія.

Якщо залози шлунка втрачають здатність виділяти соляну кислоту і ферменти, то такий стан називається ахілією.

Такі явища зустрічаються при хронічних гастритах (всіх його видах: А -аутоімунному, В - хелікобактерному, С – рефлюкс-гастриті: закидання вмісту 12-палої кишки у шлунок, ідіопатичному: етіологія не вияснена), раках шлунка, пілоростенозі і пов’язані із гіпо- і атрофією клітинних структур залоз шлунка, їх руйнуванням. Іноді парієтальні клітини настільки змінюються, що набувають антигенних властивостей, і на них виробляються антитіла.

Порушення моторики в шлунку.

Порушення моторної функції шлунка називають шлунковими дискінезіями.Виділяють 2-а варіанти шлункових дискінезій:

а) гіпертонічний – характерно підвищення тонусу шлунка (гіпертонія) і підсилення його перистальтики (гіперкінез), пілороспазм – одна із форм дискінезії гіпертонічного типу.

б) гіпотонічний – навпаки характеризується гіпотонією і гіпокінезом.

Дискінезія зумовлена порушенням тонусу непосмугованої мускулатури шлунка, що проявляється у формі гіперкінезу, гіпокінезу, атонії. Зміна тонусу стінки шлунка супроводжується посиленням або послабленням його здатності охоплювати їжу. Евакуаційні розлади проявляються прискоренням або сповільненням евакуації. Вміст шлунка швидко видаляється у кишку при зниженні тонусу пілоричного сфінктера, а при підвищенні - затримується шлунковий вміст. Швидка евакуація призводить до недостатнього перетравлювання їжі, а сповільнена - до розвитку бродіння і гниття.

Н а с л і д к и гіперкінезу: а) тривала затримка їди в шлунку, що, в свою чергу, сприяє підвищенню секреції і розвитку виразок слизової оболонки (порушення рефлексу Сердюкова), б) розвиток антиперистальтики шлунка, що призводить до диспептичних явищ (відрижки, тошноти, блювання), в) закрепи.

Н а с л і д к и гіпокінезу: а) зіяння пілоруса, б) зменшення часу перебування їди в шлунку, що веде до порушення її перетравлення, в) перевантаження тонкої кишки неперетравленими компонентами їжі, г) подразнення цими компонентами рецепторів кишки, що викликає посилення її перистальтики і виникнення проносів.

Клінічні ознаки порушення травлення:

1. Гикавка,

2. Печія,

3. Відрижка,

4. Нудота,

5. Блювота.

Гикавка — це сильне періодичне рефлекторне скорочення м'язів шлунка і діафрагми, яке супроводжується характерним звуком. Печія - це відчуття припікання в нижньому відділі стравоходу. Причина -закидання анти перистальтичною хвилею вмісту шлунка підвищеної кислотності у просвіт стравоходу при відкритому кардіальному сфінктері, хоча іноді воно спостерігається при нормальній, зниженій кислотності. У таких випадках печія зумовлена значним вмістом у шлунковому соку органічних кислот.

Відрижка - патологічний стан, який характеризується раптовим виходом у порожнину рота невеликої порції шлункового вмісту.

Її види:

1. Відрижка повітрям - вказує на посилення бродіння і гниття;

2. Відрижка стравою - свідчить про переповнення порожнини шлунка вмістом, або про спазм воротаря. Механізм відрижки рефлекторний.

Нудота- відчуття тиску в епігастральній ділянці з одночасним неприємним відчуттям у роті. Є частим передвісником блювоти, але не завжди нею завершується. Зумовлена подразненням блукаючого нерва і супроводжується запамороченням загальною слабкістю, блідістю шкіри, слинотечею.

Блювота- мимовільний викид вмісту шлунка назовні - складається рефлекторний акт скількох фаз: глибокого вдиху, закриття воротаря, скорочення пілоричного відділу, розкриття кардіального сфінктера, виходу вмісту в стравохід, антиперистальтичних скорочень стравоходу. В момент блювання надгортанник закриває гортань, а підняття м'якого піднебіння запобігає попаданню блювотних мас у порожнину носа. Часті блювоти можуть призвести до зневоднення організму.

— Види:

1. Шлункова;

2. Центральна (при ураженні головного мозку).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення функції стравоходу	\|	В и р а з к о в а х в о р о б а.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.