Література

1. Брайнін Я.М. Уголовная ответственность и основания её в советском уголовном праве. - М., 1969.

2. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. – М.: АО «Центр Юр Инфор», 2001.

3. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974.

4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи і власності. – К.: Юрінком, 1996.

5. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К: Атіка, 2002.

6. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М.,1972.

7. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. – М.: Изд-во НОРМА, 2000.

8. Тарарухін С.А. Кваліфікація злочинів в судовій і слідчій практиці. - К.: Юрінком, 1996.

Роботу над темою рекомендується розпочати з вивчення та аналізу завдання Кримінального кодексу України (ст. 1 КК), поняття кримінальної відповідальності та її підстави (ст. 2 КК), поняття злочину (ст. 11 КК) та класифікації злочинів (ст. 12 КК), суб’єкта злочину та його ознак (ст. ст. 18-22 КК), вини та її форм (ст. ст. 23-25 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на історію виникнення та розвитку поняття кваліфікації злочинів, проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

Розкриваючи поняття кваліфікації злочинів, слід звернути увагу на те, що вона (кваліфікація) розглядається і як процес встановлення ознак того чи іншого злочину в діях особи і як результат цієї діяльності слідчих та судових органів, а також звернути особливу увагу на невід’ємний зв’язок та єдність цих аспектів.

При розгляді другого питання теми необхідно з’ясувати, що вчинення злочину є фактичною підставою притягнення до кримінальної відповідальності та кваліфікації вчиненого винним діяння, а склад злочину являє собою законодавчу (правову) модель та юридичну основу кваліфікації злочинів. Виходячи з цього треба зробити висновок про сутність кваліфікації. Далі необхідно розглянути поняття, ознаки та класифікацію складу злочину, а також його функції.

Розглядаючи етапи кваліфікації злочинів слід проаналізувати поняття етапів кваліфікації злочинів, їх послідовність та органічну єдність.

При роботі над четвертим питанням теми рекомендується вказати особливості кваліфікації не тільки за сукупністю злочинів та при конкуренції кримінально-правових норм, а також і в наступних випадках:

- при наявності помилки;

- при незакінчених злочинах;

- при наявності співучасті;

- при триваючих та продовжуваних злочинах.

При розкритті останнього питання необхідно звернути увагу на значення вірної кваліфікації злочинів для особи, поведінка якої кваліфікується, для особи, яка здійснює процес кваліфікації, для кримінально-правових відносин. У цьому питанні також слід звернути увагу на особливе значення застосування прийомів тлумачення кримінальних законів для правильної та точної кваліфікації злочинів, а також розглянути передумови вірної кваліфікації, розроблені наукою кримінального права.

У заключній частині треба зробити самостійні висновки за даною темою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 9. Кваліфікація злочинів	\|	Тема 12. Суспільно небезпечна дія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.