• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування

Місцеві державні органи - система органів державної виконавчої влади на місцях, які перебувають в ієрархічній супідрядності один з одним і з центральними державними органами та здійснюють цілеспрямовано-організуючий владний вплив у межах норм права на регулювання і контролювання відносин, що складаються у процесі виконання функцій держави у відповідних адміністративно-територіальних одиницях. Місцеві державні органи не мають самостійних прав і повноважень, відмінних і відокремлених від повноважень центральних органів держави.

Місцеві державні органи в Україні - державні адміністрації, що здійснюють виконавчу владу в обласних і районних центрах, містах Києві і Севастополі, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідною місцевою радою. Вони підзвітні і підконтрольні вищим органам виконавчої влади (Президенту України, Кабінету Міністрів України - з питань, що входять до їхньої компетенції). Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

Органи місцевого самоврядування - відносно самостійні виборні органи публічної влади і громадського управління, що реалізують гарантовані законом права (можливості) територіальних спільностей громадян самостійно, під свою відповідальність, вирішувати всі питання місцевого значення, діючи в межах закону і виходячи з інтересів населення. Органи місцевого самоврядування (на відміну від місцевих державних органів) ієрархічно не підпорядковані іншим суб'єктам влади.

Види органів місцевого самоврядування в Україні:

1) ради - мають представницький напрямок публічної владної діяльності, здійснюваний на сесіях тривалістю один день, які скликаються від одного разу на тиждень до одного разу на місяць. Можуть бути ради різних територіальних громад: сільські, селищні, міські, а також районні та обласні, що представляють загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст;

2) виконавчі комітети рад - мають виконавчий напрямок публічної владної діяльності, що здійснюється постійно. Ради та їх виконкоми поєднані в одне ціле одним керівником - головою ради.

Напрями діяльності органів місцевого самоврядування: нормотворча, правозастосовна, контроль за правозастосуванням, представництво інтересів місцевого населення.

Державна служба - урегульована законодавством професійна діяльність осіб, котрі обіймають посади в державних органах, підприємствах, установах щодо практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - особа, котра обіймає посаду в державному органі та організації, здійснює в установленому законом порядку трудові функції на професійних засадах на основі трудового договору (контракту), одержує заробітну плату за рахунок коштів з державного бюджету відповідно до займаної посади і підпорядковується службовій дисципліні.

Пенсійний фонд України був створений в 1991 році. Завдання, які поставлені перед фондом:

— пенсійне забезпечення населення;

— фінансування програм по підтримці пенсіонерів та інвалідів;

— міжнародне співробітництво з проблем пенсійного забезпечення тощо.

Джерелами утворення Пенсійного фонду України є:

— обов'язкові внески суб'єктів господарювання і громадян;

— кошти з Державного бюджету України призначені для виплати пенсій військовослужбовцям;

— добровільні внески і пожертвування;

— інші надходження.

Кошти, акумульовані у Пенсійному фонді України, спрямовуються на виплату:

— пенсій (трудових і соціальних);

— пенсій військовослужбовцям;

— допомог непрацюючим матерям по догляду за дитиною до досягнення нею 3річного віку;

— допомог на поховання непрацюючих пенсіонерів та ін. Державні пенсії можуть бути наступних видів:

1) трудові, т.б. зароблені суспільно-корисною працею:

— за віком;

— по інвалідності;

— в разі втрати годувальника;

— за вислугу років.

2) соціальні, які надаються непрацездатним при відсутності у них права на трудову пенсію.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатностіКошти фонду, згідно діючого законодавства, не повинні входити до складу Державного бюджету України. Платежі, встановлені до Фонду соціального страхування України належать до загальнодержавних обов'язкових платежів. Тарифи обов'язкових внесків на державне соціальне страхування встановлюються Верховною Радою України.

Функціонування фонду пов'язане з необхідністю відшкодування витрат працюючих громадян у випадках тимчасової непрацездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

До Фонду соціального страхування України надходять обов'язкові внески від суб'єктів господарювання всіх форм власності, їх філій, відділень, а також від фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю.

Кошти Фонду соціального страхування України спрямовуються на виплату:

допомог по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомог по вагітності та пологах;

допомог при народженні дитини та догляду за нею;

допомог на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

забезпечення оздоровчих заходів.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, утворений у відповідності із Законом України «Про зайнятість населення». Головне завдання фонду надання підтримки особам, які втратили роботу, допомога при працевлаштуванні, перекваліфікації.

Основне джерело коштів фонду це збори на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, їх філії, відділення, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, які працюють за трудовим або цивільно-правовим договором, адвокати, приватні нотаріуси, члени творчих спілок.

За рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення здійснюється виплата:

допомог по безробіттю;

відшкодування витрат, пов'язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;

матеріальних допомог безробітним та членам їх сімей;

дотацій роботодавцям для створення робочих місць; допомог на поховання безробітних.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків)

Основні завдання Фонду соціального страхування від не­щасних випадків на виробництві та професійних захворю­вань, які спричинили втрату працездатності (далі — Фонд) такі:

- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усу­нення шкідливих і небезпечних виробничих факторів;

- запобігання професійним захворюванням, нещасним ви­падкам на виробництві та іншим випадкам загрози здоров'ю за­страхованих, викликаним умовами праці;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку е застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюєть­ся в безособовій формі. Усі застраховані є членами Фонду.

Фонд провадить збирання та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування.

Працівники не здійснюють будь-яких витрат на страхування від нещасного випадку. Кошти на страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду в установах банків, визначених урядом.

Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення був утворений в зв'язку із необхідністю фінансування потреб, пов'язаних з подоланням наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. Фонд утворюється за рахунок коштів Державного бюджету України та включається до його складу.

Кошти фонду Чорнобиля використовуються виключно на фінансування заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, а саме на:

витрати на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

державні капітальні вкладення; фінансування самостійного переселення громадян з радіоактивно забруднених територій і будівництво житла для громадян, віднесених до категорії 1;

витрати на забезпечення робіт у зоні відчуження;

інші цільові програми.

Перелік видатків на здійснення вищевказаних заходів щорічно затверджується законом Про Державний бюджет України. Головним розпорядником коштів фонду Чорнобиля є Міністерство з надзвичайних ситуацій.

Фонд України соціального захисту інвалідів. Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено встановлення для всіх підприємств, установ і організацій (незалежно від форм власності) нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в розмірі не менше 4% загальної чисельності працюючих станом на початок року.

В разі недотримання цієї вимоги, підприємство зобов'язане щорічно відраховувати до названого Фонду цільові кошти на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і здійснення заходів щодо їх соціально-трудової та професійної реабілітації у сумі середньорічної заробітної плати за кожне незайняте інвалідом місце.

Державний інноваційний фонд був утворений з метою фінансування і матеріально-технічної підтримки заходів і забезпечення розвитку та використання досягнень науки і техніки.

Основні завдання фонду:

державна фінансова, інвестиційна та матеріально-технічна підтримка впроваджень нових технологій у виробництво;

технічне переоснащення підприємств;

сприяння випуску продукції, здатної замінити імпортні товари;

відбір інноваційних проектів.

В останні роки кошти Державного інноваційного фонду включаються до складу доходів і видатків Державного бюджету України без зміни їх цільового призначення.

Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності сплачують до Державного інноваційного фонду збір від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) або валового доходу у торговельній, посередницькій, постачальницько-збутовій, банківській та страховій сферах діяльності, зменшеного на суму податку на додану вартість та акцизного збору.

Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України є

центральною, науково-методичною, консультативною та координуючою установою, утвореною при Президентові України для підтримки місцевого самоврядування. Основними завданнями фонду є:

— надання науково-методичної та консультативної допомоги у становленні та розвитку місцевого самоврядування;

— координація зусиль вітчизняних асоціацій та інших громадських організацій з вказаних проблем;

— сприяння органам місцевого самоврядування у розвитку демократичних форм і методів їхньої роботи;

— сприяння утвердженню правових засад у діяльності органів місцевого самоврядування;

— вироблення на основі вітчизняного і міжнародного досвіду пропозицій і рекомендацій.

Фінансування видатків на утримання фонду здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Іншими джерелами надходжень фонду є:

— кошти, які об'єднуються фондом на договірних засадах з органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями, а також центральними і місцевими органами державної виконавчої влади та іншими установами для реалізації заходів та програм розвитку і підтримки місцевого самоврядування;

— банківські кредити;

— добровільні внески і пожертвування;

— зарубіжна та міжнародна фінансова підтримка;— надходження від виконання госпрозрахункових договорів та проведення заходів;

— дохід від реалізації науково-дослідної, інформаційно-довідкової, видавничої та іншої продукції, надання платних послуг юридичним та фізичним особам.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
3. III. Организация проведения государственной экспертизы
4. III. РЕСУРСНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ОРГАНИЗАЦИЙ ТОРГОВЛИ
5. L Организационная часть.
6. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
7. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
8. Адміністративно-територіальний устрій і місцеве самоврядування.
9. Американский и японский подходы к организации менеджмента.
10. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду
11. Б). Податки та державні фінанси.
12. Б- Суточный баланс воды в организме.

Переглядів: 903