• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Застосування тепла

Зігріваючий компрес

Це тривала теплова процедура, що являє собою ліку­вальну пов'язку з непромокаючим шаром, який затри­мує на місці його накладання випаровування та тепловід­дачу.

Механізмдії. Рівномірне та тривале розширення судин веде до збільшення притоку крові не тільки до шкіри, а й до тканин та органів, які лежать глибше і розташовані за грудниною та черевною стінкою.

Протипоказаннядо накладання компреса.Гарячка з високою температурою тіла, алергічні та гноячкові захво­рювання шкіри, септичний стан хворого, гнійне ураження прилеглих органів, порушення цілості шкіри.

Позитивні сторони компреса.Не потребує частої зміни, як, наприклад, грілка. За бажанням хворий може не ле­жати в ліжку. Компрес може бути накладений на ділянки, де незручно або неможливо ставити банки, накладати гір­чичники, грілку (шия, кінцівки тощо).

Зігріваючий компресможе бути сухий чи вологий. Во­ни відрізняються між собою тільки першим шаром: у пер­шому випадку — це суха марля, а в другому — волога.

Усі види компресів накладають тільки на чисту суху шкіру.

Вологий компрес. Для накладання вологого ком­преса необхідно взяти марлю, компресний (во­щений) папір або клапоть поліетиленової плівки, вату, бинт, гарячу воду або 40 % етиловий спирт, або одеколон, або 9 % розчин оцту.

Вологий компрес складається зчотирьох шарів, кожен з яких з метою герметизації, починаючи з нижнього шару і до верхнього, повинен бути на 2—3 см більшим за попе­редній.

Перший, нижній шар: змочують клаптик марлі необхід­ного розміру (6—8 шарів) у воді температури 25—ЗО °С або 40 % етиловому спирті. Віджимають надлишки рідини.

Другий, герметизуючий, шар, складається з компрес­ного (вощеного) паперу або клаптика поліетиленової плів­ки, його краї повинні бути на 2—3 см більшими, ніж краї попереднього шару.

Третій, утеплюючий, шар. Найчастіше для цього шару використовують вату. Він також має бути на 2—3 см біль­шим за попередній.

Четвертий, укріплюючий, шар. Це звичайна марлева серветка, більша за попередній шар на 2—3 см, яка при клеюється клеолом до шкіри, або марлевий бинт, яким компрес щільно прибинтовується.

Треба слідкувати, щоб прибинтовування не було надто слабким, бо тоді компрес буде зсуватися, що призведе до порушення його герметичності та зникнення теплозберігаючого ефекту, а також, щоб прибинтовування не було над­то міцним, особливо на кінцівках, бо можна перетиснути кровоносні судини.

Такий компрес тримають на хворому місці протягом 8—10 год, змінюючи його двічі на добу (вранці та уве­чері).

Ознаки правильно накладеного ком­преса

Марля внутрішнього шару залишається вологою та теплою і через 8—12 год. Шкіра під компресом волога, теп­ла, злегка гіперемійоваиа.

Після зняття компреса шкіру протирають теплою во­дою, потім сухим рушником досуха. Щоб не було мацера­ції, протирають шкіру 70 % етиловим спиртом.

Через 2—3 год компрес можна накладати знову.

При виникненні мацерації шкіру протирають 70 % ети­ловим спиртом, у місці ушкодження присипають її цинко­вою присипкою або змащують цинковою маззю чи концентрованим розчином перманганату калію. Необхідно зробити перерву на 2—3 доби або застосувати сухий ком­прес.

Для підсилення дії вологого компреса слід викорис­товувати грілку, покладену поверх компреса, різні мазі (Вишневського, вазелінову, міновазинову), жовч, димексид.

У цьому випадку такий компрес можна назвати меди­каментозним.

Необхідно також знати, що спиртові компреси швидше висихають, ніж водяні. Тому їх треба змінювати через. кожні 4—6 год. Не слід накладати компрес на шкіру, зма­щену йодом, тому що виникає велика небезпека глибокого опіку або мацерації шкіри. Якщо компрес зсунувся, 1-й шар охолов та висох, його треба зняти та накласти новий компрес.

Особливості накладання компреса на різні ділянки тіла

1. Компрес на грудну клітку: а) звичайний компрес, щоб не сповзав, треба закріпити за допомогою бинта і обов'язково перекинути його через одне плече або через обидва передпліччя навхрест; б) зручним є застосування компреса у вигляді жилет­ки (на один бік) з внутріш­нім шаром, що відстібується.

2. Компрес на шию (гор­ло) при ангіні, трахеїті має вигляд стрічки завширшки
6—8 см; довжина її відповідає окружності шиї.

3. Компрес на вухо (при негнійних запаленнях се­реднього вуха). Перші З шари накладають на соско­подібний відросток, а 4-й, фіксуючий, шар утворюється за допомогою циркуляр­ного прибинтовування цих шарів до голови.

Читайте також:

1. I. Застосування похідної та інтеграла до роз’язування задач елементарної математики.
2. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
3. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
4. Автомобільні ваги із застосуванням цифрових датчиків
5. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Акти правозастосування, їх види
8. Акти правозастосування.
9. Алгоритм із застосування річної процентної ставки r.
10. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
11. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.
12. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу

Переглядів: 560