Гігієнічні вимоги до відділення для лікування відкритими джерелами

Відкритими джерелами іонізуючого випромінювання називають радіонукліди, при роботі з якими можливе забруднення навколишнього середовища – повітря, рук, одягу та інших поверхонь. Відкриті джерела являють собою b- і g-випромінюючі радіоактивні речовини, що перебувають у порошкоподібній формі та у формі істинних або колоїдних розчинів, суспензій, які вводять у пухлини через ін’єкційні голки тощо. Крім того радіонукліди йоду водять в організм аліментарним шляхом.

До складу відділення для лікування відкритими джерелами входять:

- блок радіонуклідного забезпечення у складі: сховища радіонуклідів, фасовочної, процедурної, мийної, кімнати тимчасового зберігання радіоактивних відходів та відстійних резервуарів системи каналізації;

- радіологічні палати;

- санітарно-побутові приміщення.

Радіаційна небезпека у відділенні для лікування відкритими джерелами характеризується можливістю зовнішнього і внутрішнього опромінення персоналу, а також можливістю виносу радіонуклідів за межі відділення тощо.

В зв’язку з цим пред’являються спеціальні вимоги до улаштування приміщень блоку радіонуклідного забезпечення, радіологічних палат, водопостачання, каналізації, санітарно-побутових приміщень, режиму роботи, правил особистої гігієни, особливості використання спецодягу, спеціальних систем вентиляції і фільтрації повітря.

Характер цих вимог залежить від класу робіт з радіонуклідами.

Згідно з ОСПУ-01 всі роботи з відкритими джерелами поділяють на три класи. Клас роботи залежить від двох умов:

- групи радіаційної небезпеки, до якої належить радіонуклід (відповідно до вимог ОСПУ-01 всі радіонукліди в залежності від можливої радіаційної небезпеки, створюваної ними, поділяють на 4 групи: групу А – радіонукліди з особливо високою радіаційною небезпекою; групу Б - радіонукліди з високою радіаційною небезпекою; групу В – радіонукліди з помірною радіаційною небезпекою; групу Г – радіонукліди з малою радіаційною небезпекою);

- активності радіонукліду на робочому місці.

Протирадіаційний захист суміжних приміщень забезпечується системою заходів з радіаційної асептики, які попереджують можливість винесення радіонуклідів за межі виробничих приміщень.

Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:

- використанням всіх існуючих засобів захисту від зовнішнього опромінення;

- дотриманням вимог радіаційної асептики, які попереджують можливість внутрішнього опромінення;

- дотримання правил особистої гігієни.

Радіаційна безпека пацієнтів забезпечується дотриманням вимог радіаційної асептики у межах відділення.

Зрештою, слід відмітити, що всі методи захисту від іонізуючої радіації (захист кількістю, відстанню, часом, екрануванням тощо) можна поділити на законодавчі (нормативні) та організаційно-технічні.

Захист кількістю законодавчо регламентований НРБУ-97 (ліміти доз, допустимі рівні надходження радіонуклідів в організм інгаляційним або аліментарним шляхом, допустимі концентрації радіонуклідів у повітрі та питній воді, допустимі рівні забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, одягу і рук персоналу, регламентовані активності радіонуклідів на робочому місці та ін.).

Захист часом законодавчо забезпечується скороченням робочого часу персоналу (категорії А), збільшенням тривалості відпустки та більш раннім виходом на пенсію.

Захист відстанню та екрануванням законодавчо забезпечується будівельними нормами і правилами, якими передбачені відповідні норми площі і об’єму відповідних приміщень, особливостями їх технічного обладнання тощо

Важливе місце у структурі проведення поточного санітарного нагляду займають питання щодо здійснення санітарної експертизи рентгенологічного і радіологічного відділень лікарні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гігієнічні вимоги до відділення для лікування закритими джерелами	\|	Схема санітарного обстеження рентгенологічного відділення лікувально-профілактичного закладу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.