МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Соціально-демографічний блокДопоміжні запитання виконують різні функції: дають змогу стандартизовану форму опитування наблизити до діалогу, зібрати додаткову інформацію. Серед допоміжних запитань єзапитання-фільтри та відкриті запитання. Валідність - це міра відповідності запитання анкети показнику, що вивчається. Запитання можуть бути прямими або непрямими. Є триосновні способи доведення валідності: логічний, емпіричний та статистичний. Основні вимоги до запитань анкети За функціональним призначенням запитання анкети можна поділити на змістовні та допоміжні. Змістовні запитання е емпіричними індикаторами ознак явища, що вивчається. Основні вимоги до змістовних запитань анкетитакі: валідність (обґрунтованість), стислість та однозначність. Логічним обґрунтуванням інтерпретації міри довіри як віддання переваги (вибору) політичному лідеру може бути такий аргумент: чим вища міра довіри людини до політичного лідера, тим більша ймовірність того, що вона віддасть на виборах свій голос саме цьому кандидатові. Однак автор запитання може зіткнутися з контраргументом: можлива ситуація, коли, більше довіряючи одному кандидатові, виборець під час виборів керується іншими мотивами— реальністю перемоги кандидата, особливостями політичної ситуації, тиском мікро-соціального оточення тощо. Емпіричне доведення — це перевірка обґрунтування шляхом зіставлення прогнозу, зробленого на підставі одержаної інформації, з реальними соціальними фактами (масовою поведінкою, статистичними даними тощо). Статистичне доведення — це визначення міри зв'язку між даними, одержаними за допомогою непрямого запитання, яке учасники дослідження вважають більш обґрунтованим. У нашому прикладі можна підрахувати коефіцієнт кореляції між даними, одержаними на підставі відповідей про міру довіри та міру готовності голосувати за певного кандидата на виборах. Стислість. Чим довше запитання, тим важче респонденту зрозуміти його зміст. Як довели експерименти в галузі міжособистісного спілкування, для більшості людей 11—13 слів є межею сприйняття фрази без суттєвого викривлення її основного змісту. Однак потреба соціолога конкретизувати запитання для одержання необхідної інформації часто призводить до значного збільшення його довжини. Що можна зробити в цьому разі? По-перше, підкреслити ключові слова, фокусуючи увагу на основному змісті запитання. По-друге, якщо запитання набуває вигляду складного речення, можна розділити його на кілька речень, а головне з них виділити іншим шрифтом . Однозначність. Під вимогою однозначності мають на увазі однакове розуміння респондентами змісту запитання. Так, не визначивши в межах дослідження поняття "адаптація", інтерв'юер запитує у респондентів, як відбувається процес адаптації до нового колективу. Досить типовим прикладом неоднозначного запитання є таке формулювання: "Як Ви оцінюєте рівень соціальної напруженості у Вашому регіоні?" Тут наявні одразу два невизначені терміни: "соціальна напруженість" та "регіон". У деяких випадках пояснення до запитання є не конкретизацією, а підказкою відповіді, що відбиває авторську гіпотезу. Це тенденційні запитання (вони використовуються в, так званих, формуючих анкетах, політтехнологіях). Такі запитання "надто однозначні", оскільки їх результат можна впевнено передбачити заздалегідь. Поряд з порушенням принципу однозначності, зумовленим помилками у формулюваннях, часто вдаються до помилки, формуючи набір відповідейна запитання анкети. Зокрема,логічна помилка — порушення відповідності запитання і відповіді. Приклад. Чи збираєтеся Ви виїхати з Вашого населеного пункту? 1. Так, я хочу виїхати. 2. Ні, я залишуся жити тут. 3. Я ще не вирішив остаточно. Перший варіант, по суті, є відповіддю на запитання про бажання респондента виїхати (хоча запитується не про бажання, а про наміри). Цілком імовірною є ситуація, коли людина не хоче їхати, але внаслідок певних обставин (зокрема радіоактивне забруднення, сімейні обставини тощо) збирається це зробити.Другий варіант відповіді більшою мірою відповідає на запитання, хоча точнішим формулюванням було б "я не збираюся виїжджати"Третій варіант — це вже твердість намірів. Неповнота множини варіантів відповіді також є типовою помилкою.Перелік відповідей має включати всі можливі варіанти. Обов'язковою вимогою є "заключна тріада": а) доповнення ("інша відповідь"_); б) заперечення ("жодні проблеми не турбують"); в) уникнення відповіді ("важко відповісти"). Застосовуючи оцінні запитання ("Як Ви ставитеся..?", "Як Ви оцінюєте..?") або запитання про згоду, варіант відповіді "важко відповісти" краще ставити всередині шкали, а не наприкінці. Приклад. "Як Ви розцінюєте діяльність Верховної Ради України?" 1. Швидше позитивно. 2. Важко сказати, позитивно чи негативно. 3. Швидше негативно. Останнім часом в анкетах часто застосовуються десяти та одинадцяти бальні шкали.Наприклад: "Оцініть своє ставлення до деяких відомих політичних лідерів. Свою оцінку позначте на шкалі термометра (від нуля до десяти). Опитування за десятибальними шкалами, так званими шкалами без фіксованого нуля.Від одного до п'яти балів — шкала негативна, від шести до десяти — позитивна. Багато респондентів, що займають нейтральну позицію, не можуть знайти її на шкалі. Запитання-фільтривідсіюють тих респондентів, яких не стосується наступне запитання. Наприклад, запитанню "Чи відвідують Ваші діти музичну школу?" має передувати запитання-фільтр "Чи маєте Ви дітей шкільного віку?". Відкритим називають запитання, щодо яких не пропонується респондентові перелік підготовлених відповідей, а залишає місце для відповіді у довільній формі. Приклад. "Якщо Ваше здоров'я погіршилося, то які, на Вашу думку, основні причини цього?" Як показує досвід, на відкриті запитання відповідають не більше третини респондентів. До того ж відповіді є або надто стереотипними і загальними, або дуже конкретними. Це не означає, що від відкритих запитань треба відмовитися. Ось чому їх слід застосовувати : - Відкрите дає змогу людині висловитись, якщо в неї є така потреба. - Іноді автору анкети досить уважно прочитати всі відповіді. - Ознайомлення з відповідями на відкриті запитання допомагає соціологу "відчути" живих людей, що стоять за цифрами, одержаними в результаті статистичного аналізу. - Ознайомлення з відповідями на відкриті запитання допоможе в поглибленій розробці проблеми. Блок запитань щодо соціально-демографічних характеристик респондента, як правило, завершує анкету соціологічного дослідження. Вибір демографічних характеристик має визначатися насамперед гіпотезами дослідження. Орієнтиром для відбору демографічних характеристик є документи державної статистики та відомчої звітності. Дуже складною проблемою є визначення соціально-професійного становища респондентів. І насамперед тому, що важко знайти такий критерій класифікації, який, з одного боку, був би теоретично обґрунтований, а з іншого — дав би кожному респондентові можливість знайти своє місце серед запропонованих варіантів. У практиці соціологічних опитувань існують емпірично обґрунтовані варіанти цього індикатора. Наприклад, в опитуваннях, що регулярно здійснюються Центром "Соціс", на запитання "Рід Ваших занять?" пропонується такий переліквідповідей для тих, хто працює: 1 — керівник (заступник) підприємства, установи; 2 — керівник підрозділу підприємства/установи (відділу, лабораторії, цеху тощо); 3 — кваліфікований спеціаліст (заняття, що потребує вищої освіти); 4 — спеціаліст (заняття, що потребує середньої спеціальної освіти); 5 — службовець, що належить до технічного, обслуговуючого персоналу (лаборант, обліковець, експерт); 6 — кваліфікований робітник; 7 — різнороб, підсобний робітник; 8 — робітник, зайнятий ручною працею в сільському господарстві; 9 — військовослужбовець; 10 — інший…………………………………………….. Запитання про вік респондента краще ставити у відкритій формі: "Ваш вік?_років", а про стать – «підкреслити необхідне». Можливі і уніфіковані запитання про матеріальний стан сім`ї (або використовується поняття сукупного доходу з урахуванням прожиткового мінімуму чи споживчого кошику, або шкала платіжеспроможності). 3.Обробка результатів соціологічного дослідження. Обробка зібраних даних — важливий етап емпіричного дослідження. До початку збирання інформації бажано визначитись, які методи аналізу даних застосовуватимуться (побудова таблиць певного виду, факторний аналіз тощо), а також які конкретно ознаки аналізуватимуться за допомогою того чи іншого методу. У процесі обробки даних соціологічних досліджень можна виокремити такі змістовні етапи: 1) кодування інформації; 2) введення інформації в комп'ютер; 3) перевірка введених даних та коригування помилок; 4) проведення обчислень та аналіз результатів. Обраний без урахування можливостей і особливостей програмного забезпечення метод кодування може призвести до необхідності після завершення збирання інформації проводити велику ручну роботу з перекодування інформації перед введення її в комп'ютер. У ряді ситуацій для однієї частини значені обирають коди до початку збирання інформації, для другої — коди обирають лише після того, як всю інформацію зібрано (на приклад, відкриті запитання в анкетах для опитування). Після того як інформація зібрана і закодована, переходять де введення даних в комп'ютер. У процесі введення оператори можуть припускатися помилок. Крім того, помилки можуть бути і в самих анкетах. Так, у відповіді на запитання анкети "Де Ви зараз працюєте?" респондент вказав, що він безробітний, а на запитання "Ким Ви зараз працюєте?" (на іншій сторінці анкети) дав відповідь — "слюсарем". Тільки після завершення контролю починається власне аналіз даних — побудова таблиць, обчислення статистичних показників… Результати обчислень на комп'ютері подаються в більшості випадків у вигляді надрукованих на папері таблиць. Корисним для змістовного аналізу даних є подання результатів у вигляді різного типу графіків (гістограм, діаграм, полігонів тощо). Графіки дають змогу наочно представити зв'язки та залежності між ознаками, роблять аналіз ефективнішим.и зроблені змістові виправлення. Читайте також:
|
||||||||
|