До розташування «паспортички» в анкеті – соціально-демографічний блок є різні підходи. Припустимо її розташування і на початку і в кінці анкети.

Згідно з технікою стадійного розгортання запитань Дж.Геллапа першу групу запитань в анкеті мають становити запитання-фільтри, які з’ясовують, наскільки опитаний обізнаний з проблемою взагалі. Наступні запитання за Дж.Геллапом, мають з’ясувати, як опитуваний ставиться до цієї проблеми. І наступна група запитань – до конкретних аспектів проблеми. Далі використовують запитання про причини певних поглядів респондента. Прикінцева група запитань стосується сили тих поглядів, яких дотримується опитуваний, вони найчастіше закриті.

Важливо, щоб поліваріантні та деякі альтернативні запитання містили варіант відповіді «не знаю, важко відповісти» - це відображає дійсний стан речей, дає зрозуміти досліднику, що запитання недоречне.

Найвищий рівень повернення забезпечує роздаткове анкетування – дослідник особисто роздає і збирає анкети, проте, навіть у цьому випадку рівень повернення не завжди сягає 100% межі. Дослідник може, роздавши анкети, не бути присутнім при їх заповненні (це підсилює анонімність). В іншому випадку він може залишитись, консультуючи щодо правил заповнення анкет (групове анкетування).

З метою стимулювання повернення анкет, перед початком поштового анкетування про майбутню акцію повідомляють в засобах масової інформації, вкладають у конверти різноманітні сувеніри, зворотно заадресовані конверти. Найбільший ефект дає повторне, за 1-2 тижні, анкетування. В окремих випадках це дає змогу збільшити рівень повернення до 60-70, навіть 90%.

Проте, пресове анкетування не може забезпечити достатньої репрезентативності – здатності опитаних відобразити характеристики певної сукупності людей. Частка пресових анкет, що повертаються невелика, повертається не більше 5% опублікованих в газеті анкет.

Ефективнішим є поштове анкетування: рівень повернення поштових анкет становить 30-50%. До поштового анкетування соціологи вдаються: а) якщо потрібно опитати велику кількість респондентів;

б) якщо фінансування обмежене;

в) під час опитування на делікатні теми.

Побудова анкети. В анкетуванні вирішальним чинником якості інформації є зміст запитальника, його побудова, яка передбачає низку обов’язкових елементів, дотримання певних обов’язкових вимог. Першим обов’язковим елементом є преамбула анкети: вона готує респондента до роботи, знайомить з метою опитування, правилами заповнення анкети, повинна зацікавити респондента в результатах дослідження. Обсяг преамбули не повинен перевищувати кількох абзаців.

Основою анкети є запитання. За способом відповіді запитання поділяють на:

а) відкриті запитання – респондент формулює відповіді сам;

б) Закриті запитання – містить усі можливі варіанти відповідей, поділяються на – закриті альтернативні – можна обрати лише один варіант відповіді; закриті не альтернативні - поліваріантні (запитання –«меню» – можна обрати більше одного варіанту відповіді; ранговані – респондент повинен пронумерувати за важливістю пропоновані варіанти відповідей Використовують, коли можна передбачити усі можливі варіанти відповіді, спрощують заповнення анкети, полегшують досліднику роботу;

в) напівзакриті запитання – крім пропонованих варіантів, можливий свій варіант відповіді.

За метою дослідження питання поділяють на:

а) програмно-тематичні (основні) – відповіді дають підставу для висновків про явище, що вивчається;

б) функціональні – призначені для оптимізації опитування;

в) фільтрувальні – дають змогу виділити частину респондентів за якоюсь ознакою;

г) контрольні – побудовані на зіставленні з іншими фактами, мета – з’ясувати наскільки щиро респондент відповідає на анкету.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Залежно від способу розповсюдження анкет анкетування поділяють на пресове, поштове, роздаткове.	\|	Поняття, цілі й напрямки діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.