Залежно від способу розповсюдження анкет анкетування поділяють на пресове, поштове, роздаткове.

Анкетування. Проводять тоді, коли треба опитати велику кількість людей на великій території, звести до мінімуму вплив дослідника на респондента і коли характер запитань дозволяє опитуваному самостійно відповісти на них, а можливий вплив оточуючих на респондентів несуттєвий.

Якість, надійність і достовірність інформації в опитуванні забезпечують правильно вибраними умовами опитування, поведінкою анкетера і побудовою питальника. Залежно від потреби та умов, опитування проводять у вигляді анкетування, інтерв’ю чи соціометричного опитування.

Під час опитування відбувається взаємовплив дослідника та респондента. В результаті опитування дослідник одержує не розв’язання проблеми, а її оцінку чи спосіб розв’язання з погляду опитаної сукупності людей.

Опитування та його різновиди.

Процедура контент-аналізу починається з формулювання цілец дослідження та визначення категорій. Завдання дослідника – знайти в текстах такі ознаки – одиниці аналізу, які відповідали б визначеним категоріям. Фіксація й аналіз інтенсивності ознак поглиблює дослідження. Виявлені в кожному тексті ознаки фіксують за допомогою певних кодів (найчастіше цифр), що дає змогу механізувати або й комп’ютерізувати обробку зібраної інформації.

Г – інформації нема ні в тексті, ні в масовій свідомості.

Найчастіше за допомогою контент-аналізу вивчають різноманітну пошту і тексти ЗМІ, оскільки вони становлять багато несистематизованого матеріалу, який повторюється з певною частотою. Суть контент-аналізу полягає у тому, що у відібраних із сукупності за певною методикою, вибіркою текстах фіксується наявність або відсутність у них ключових понять дослідження – категорій. Наступний аналіз частоти та умов їх появи дає змогу знайти відповідь на запитання, які ставить перед собою дослідник.

Оригінальний квадрат проникнення інформації ЗМІ в масову свідомість запропонував Б.Грушин для контент-аналізу відповідної проблеми:

2 1	+	_
+	А	Б
_	В	Г

1 – масова свідомість;

2 – тексти ЗМІ: А – інформація є у тексті і у масовій свідомості;

Б – інформація є у тексті, але відсутня у масовій свідомості;

В – інформація відсутня в тексті, але є у масовій свідомості;

Саме з цим методом найчастіше асоціюють соціологію, вважаючи його найдоступнішим та універсальним. Однак в опитуванні соціолог змушений зважати на дві дуже важливі речі:

Під час пресового анкетування анкету публікують на сторінках газети чи журналу; відповівши на неї, опитувані свої відповіді до редакції чи соціологічного центру надсилають поштою. Пресова анкета – досить простий і оперативний метод розповсюдження анкет, вона дає змогу оперативно зондувати громадську думку. Перевагою є економічність, добровільність участі, анонімність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Р.Пенто та М.Гравітц виділяють такі різновиди традиційного аналізу: історичний, літературний, психологічний, юридичний та соціологічний.	\|	До розташування «паспортички» в анкеті – соціально-демографічний блок є різні підходи. Припустимо її розташування і на початку і в кінці анкети.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.