Анкетування

Активні індивідуальні методи

Активні індивідуальні методи видобування знань на сьогоднішній день – найпоширеніші. В тому або іншому ступені до них вдаються при розробці практично будь-якої ЕС. До основних активних методів можна віднести:

анкетування;
інтерв’ю;
вільний діалог;
ігри з експертом.

У всіх цих методах активну функцію виконує інженер по знаннях, який пише сценарій і режисирує сеанси видобування знань. Ігри з експертом істотно відрізняються від трьох інших методів. Три методи, які залишилися, дуже схожі між собою і відрізняються лише за ступенем свободи, який може собі дозволити інженер по знаннях при проведенні сеансів видобування знань. Їх можна назвати методами питань пошуку знань.

Анкетування – найжорсткіший метод, тобто найбільш стандартизований. В цьому випадку інженер по знаннях наперед складає запитальник або анкету, розмножує її і використовує для опитування декількох експертів. Це основна перевага анкетування.

Сама процедура може проводитися двома способами:

Аналітик вголос ставить питання і сам заповнює анкету по відповідях експерта.
Експерт самостійно заповнює анкету після попереднього інструктажу.

Вибір способу залежить від конкретних умов (наприклад, від оформлення анкети, її зрозумілості, готовності експерта). Другий спосіб нам здається переважаючим, оскільки у експерта з’являється необмежений час на обдумування відповідей.

Якщо пригадати схему спілкування, представлену на Рис.3.8, то основними чинниками, на які можна істотно вплинути при анкетуванні, є засоби спілкування (в даному випадку це запитальник) і ситуація спілкування.

Запитальник (анкета) заслуговує особливої розмови. Існує декілька загальних рекомендацій при складанні анкет. Ці рекомендації є універсальними, тобто не залежать від предметної області. Найбільший досвід роботи з анкетами накопичений в соціології і психології, тому частина рекомендацій запозичена з [Ноель, 1978; Погосян, 1985].

Анкета не повинна бути монотонною і одноманітною, тобто викликати нудьгу або втомленість. Це досягається варіаціями форми питань, зміною тематики, вставкою питань-жартів і ігрових питань.
Анкета повинна бути пристосована до мови експертів (див. п. 3.3).
Слід враховувати, що питання впливають один на одного і тому послідовність питань повинна бути строго продумана.
Бажано прагнути до оптимальної надмірності. Відомо, що в анкеті завжди багато зайвих питань, частина з них необхідна – це так звані контрольні питання (див. про них нижче), а інша частина повинна бути мінімізована.

Приклад 4.1

Зайві питання з’являються, наприклад, в таких ситуаціях. Фрагмент анкети: «В12. Чи вважаєте ви, що лікування ангіни еффективніє еритроміцин?»

«В13. Які дози еритроміцину ви звичайно рекомендуєте?»

При негативній відповіді на 12-е питання 13-е є зайвим. Його можна уникнути, ускладнивши питання.

«В12. Чи застосовуєте ви еритроміцин для лікування ангіни і якщо так, то в яких дозах?»

Анкета повинна мати «хороші манери», тобто її мова повинна бути ясною,

зрозумілою, гранично ввічливою. Методичною майстерністю складання анкети можна оволодіти тільки на практиці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 11.	\|	Інтерв’ю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.