Лекція 11.

Лекції

Лекція є найстарішим способом передачі знань. Лекторське мистецтво спрадавна дуже високо цінувалося у всіх областях науки і культури. Але нас зараз цікавить не стільки здібність до підготовки і читання лекцій, скільки здатність цю лекцію слухати, конспектувати і засвоювати. Вже мовилося, що найчастіше експертів не вибирають, і тому вчити експерта читанню лекції інженер по знаннях не зможе. Але якщо експерт має досвід викладача (наприклад, професор клініки або досвідчений керівник виробництва), то можна скористатися таким концентрованим фрагментом знань, як лекція. У лекції експерту також надано багато ступенів свободи для самовираження; при цьому необхідно сформулювати експерту тему і задачу лекції. Наприклад, тема циклу лекцій «Постановка діагнозу – запалення легенів», тема конкретної лекції «Міркування за аналізом рентгенограм», задача – навчити слухачів за перерахованими експертом ознаками ставити діагноз запалення легенів і робити прогноз. При такій постановці досвідчений лектор може наперед структурувати свої знання і хід міркувань. Від інженера по знаннях в цій ситуації вимагається лише грамотно законспектувати лекцію і в кінці поставити необхідні запитання.

Студенти добре знають, що конспекти лекцій одного і того ж лектора у різних студентів істотно відрізняються. Списати конспект лекцій просять, як правило, у одного-двох студентів з групи. Люди, що вміло ведуть конспект, зазвичай сильні студенти. Зворотнє не вірне. У чому ж полягає мистецтво ведення конспекту? У «перешкодостійкості». Записувати головне, опускати другорядне, виділяти фрагменти знань (параграфи, під-параграфи), записувати тільки осмислені пропозиції, вміти узагальнювати.

Гарне запитання по ходу лекції допомагає і лектору і слухачу. Серйозні і глибокі питання можуть істотно підняти авторитет інженера по знаннях в очах експерта.

Досвідчений лектор знає, що всі питання можна умовно розбити на три групи:

розумні питання, які заглиблюють лекцію;
дурні питання або питання не по суті;
питання «на засипку» або провокаційні.

Якщо інженер по знаннях ставить питання другого типу, то можливі дві реакції. Ввічливий експерт розмовлятиме з таким аналітиком як з дитиною, яка зараз не розуміє і все одно вже нічого не зрозуміє. Зарозумілий експерт просто вийде з контакту, не бажаючи втрачати час. Якщо ж інженер по знаннях захоче продемонструвати свою ерудицію питаннями третього типу, то нічого, окрім роздратування і відчуження, він, мабуть, у відповідь не одержить.

Тривалість лекції рекомендується стандартна – від 40 до 50 хвилин і через 5-10 хвилин – ще стільки ж. Курс зазвичай від двох до п’яти лекцій.

Метод видобування знань у формі лекцій, як і всі пасивні методи, використовують на початку розробки як ефективний спосіб швидкого занурення інженера по знаннях в предметну область.

На закінчення декілька порад, як слухати лекції [Ребельській, 1989].

До лекції підготуйтеся, тобто познайомтеся з предметною областю.
Слухайте з максимальною увагою, для цього: усуньте фактори, які вам заважають (скрип дверей, шерехи і т. д.); зручно влаштуйтеся; менше рухайтеся.
Вчіться відпочивати під час слухання (наприклад, коли лектор приводить цифри, які можна взяти з довідника).
Слухайте одночасно і лектора, і самого себе (паралельно з думками лектора по асоціації виникають власні думки).
Слухайте і одночасно записуйте, але записуйте текст скорочено, використовуючи умовні знаки (для цього зовсім не слід неодмінно бути стенографом, достатньо тільки встановити для себе ряд умовних знаків і ними незмінно користуватися).
Розшифруйте записи лекції того ж дня.
Не сперечайтеся з лектором в процесі лекції.
Раціонально використовуйте перерви в лекції для підведення підсумків прослуханого.

Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань представлені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань

Пасивний метод видобування знань	Спостереження	«Думки вголос»	Лекції
Достоїнства	Відсутність впливу аналітика і його суб’єктивної позиції Маскимальне приближення аналітика до предметної області	Свобода самовираження для експерта Прозорість структур міркувань Відсутність впливу аналітика і його суб’єктивної позиції	Свобода самовираження для експерта Структороване викладення. Висока концентрація Відсутність впливу аналітика і його суб’єктивної позиції
Недоліки	Відсутність зворотного зв’язку Фрагментарність одержаних коментарів	Відсутність зворотного зв’язку Можливість відходу «в бік» в міркуваннях експерта	«Зашумленность» деталями Слабкий зворотний зв’язок Брак хороших лекторів серед експертів-практиків
Вимоги до експерта (типи і основні якості)	Співбесідник або мислитель (здібність до вербалізації + думок + аналітичність+ відвертість + рефлексія)	Співбесідник або мислитель (здібність до вербалізації + думок + аналітичність+ відвертість + рефлексія)	Мислитель (лекторські здібності)
Вимоги до експерта (типи і основні якості)	Мислитель (спостережливість + поленезалежність)	Мислитель або співбесідник (спостережливість + поленезалежність)	Мислитель (поле-незалежність + здібність до узагальнення)
Характеристика предметної області	Слабо і середньо структуровані; слабо і середньо документовані	Теж	Слабо структуровані і слабо документовані

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спостереження	\|	Анкетування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.