МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття, цілі й напрямки діяльностіНа Заході виробили окремий напрям у розвитку методу спостереження, спрямований на повне уникнення впливу спостерігача – метод ненав’язливих вимірів (Вебб, Кампбел, Шворіз, Секрест). Пропонується вивчати явища за їхніми об’єктивними наслідками (популярність експонатів музею – за утертістю підлоги біля цих експонатів, рухливість дітей у дитячому садочку – за зношеністю їхнього взуття). Результати спостереження записують у протокол спостереження. Спостереження. Наукове спостереження – це пряма реєстрація подій, що здійснюється за певною програмою – цілеспрямовано, планомірно, систематично, а результатам властива надійність вимірювання, однаковість фіксування, придатність до перевірки. Уміння приховувати своє ставлення до проблеми, що вивчається. Щоб анкета мала привабливий вигляд, з функціональною метою на її полях інколи вміщують гумористичні малюнки на теми дослідження. Соціологічне інтерв’ю. До інтерв’ю як методу збору інформації соціологи вдаються, якщо: а) є підстави вважати, що опитуваний самостійно не зможе чітко і адекватно сформулювати відповіді на питання; б) вплив навколишнього середовища суттєвіший за вплив на респондента самого інтерв’юера; в) порівняно невелика кількість людей, яких потрібно опитати; г) єдиний спосіб одержати в респондентів інформацію. Для проведення інтерв’ю необхідний спеціальний документ (план або опитувальний лист), у якому фіксуються всі відповіді респондента. Така стандартизація не формалізм, а обов’язкова вимога наукового методу відтворення дійсності. Люди, що проводять інтерв’ю, мають відповідати наступним вимогам: -чесність; -комунікабельність; -уважність і спостережливість; -високий рівень культури; -терплячість і уміння слухати; -уміння говорити чітко і зрозуміло; Метод спостереження застосовують тоді, коли респонденти не хочуть, або не можуть достатньо точно і докладно описати свої дії, їх послідовність у певних ситуаціях. До об’єктивних труднощів при спостереженні належать: а) принципово частковий характер кожної ситуації, за якою спостерігають; б) трудомісткість; в) ситуація за якою спостерігають, завжди унікальна, повторення її з абсолютною точністю неможливе в принципі; г) фіксують не реальну дійсність, а відображення цієї дійсності у свідомості спостерігача. Спостереження поділяють на: Систематичні – тривалі, неперервні; панельні – проводять за однаковою програмою, за однм об’єктом із конкретним інтервалом (раз на тиждень, місяць тощо). За включеністю спостереження поділяють на включені – спостерігач бере безпосередню участь у тих процесах, за якими спостерігає; невключені – спостереження проводять ззовні, спостерігач не втручається у розвиток подій. Спостереження бувають: відкриті – група знає, що за нею спостерігають і приховані. За природністю умов: польові (умови звичні для об’єкта); лабораторні (проводять у спеціально створених умовах). Література, використана для написання лекцій: 1. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 340 с. 2. Іванов В.Ф. Соціологія масової комунікації: Навч. посібник. – К., 1999. 3. Павличенко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Лібра, 2000. 48. Піча В.М. та ін. Соціологія. – К., 1996. 49. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття. Посібник. – К., 1996. 50. Ратушна Г. Соціологія (матеріали курсу лекцій). Навчальний посібник. Видання 2-е, доп. І перероб. – Тернопіль, 1999. – 148 с. 51. Соціологія: Підручник / За загальною ред. Проф. В.П.Андрющенка, проф. М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998. 52. Соціологічна думка України: Навч. посібник. – К.: Заповіт, 1996. 53. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г.Городяненка – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 500 с. 10. Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. – Львів, 1996. - №3. – С.38-58. 18. Якуба О.О. Соціологія: Навч. посібник для студ. – Харків: Константа, 1996.
Читайте також:
|
||||||||
|