• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення допустимого часу початку входу в зону зараження (початку роботи) за заданою дозою опромінення

Рішення цієї задачі дозоляє відповісти на питання : коли можна починати роботу в зоні радіоактивного забруднення відносно ядерного вибуху, щоб отримана на час роботи доза опромінення не перевищила встановлену величину.

Вихідні дані для визначення часу початку роботи в зоні забруднення :

Р₁ – рівень радіації на 1 годину після вибуху, Р/год.;

t_роб – тривалість роботи, год.;

Д_вст – встановлена доза радіації, Р;

К_посл – коефіцієнт послаблення радіації.

За допомогою графіка визначаємо відносну величину «а». Потім за значенням «а» та встановленої тривалості роботи «t_р»за тим ж графіком визначається час початку роботи в зоні радіоактивного зараження «t» відносно моменту вибуху.

Приклад. Визначити час початку роботи зміни в будівлі цеху, якщо К_посл = 10 год. за умови, що тривалість роботи встановлена t_р = 3 год., а рівень радіації через 2 години після вибуху склав Р₁ = 250 Р/год. Для робітників встановлена доза опромінення Д_вст = 25 Р.

Рішення :

1. Визначаємо рівень радіації на 1 годину після вибуху :

Р/год

де К₂ – коефіцієнт перерахунку на час t = 3 год.

1. Визначаємо відносну величину :

2. За графіком а = 2,3 та t_роб = 3 знаходимо початок роботи зміни відносно вибуху – t_поч = 3,2 год.

Висновок. Робота в цеху може бути відновлена на раніше, ніж через 3,2 години після ядерного вибуху. При цьому, люди за 3 години роботи отримують дозу опромінення не більше 25 Р.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
7. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
9. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
10. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
11. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
12. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів

Переглядів: 1116