Робота АК при вхідному зв'язку

Робота АК при вихідному зв'язку

Работа АК при вихідному зв'язку описується в три етапи, при цьому передбачається що номер ТА-Б поступає ДКШИ.

Етап 1, фаза 1. При знятті мікротелефону на ТА-А замикається шлейф в ТА і створюється коло живлення мікрофону:

мінус 60 В, R2, транзистор VТ1 (Є-К), R1 контакти реле K2 і К1, позістор RV1, провід а, схема ТА-А, провід b, позістор RV2, контакти реле К1 і К2, R6, транзистор VT6 (Є-К), плюс 60 В.

При проходженні струму в колі живлення на R1 створюється падіння напруги UR1. Від цієї напруги створюється струм по колі:

мінус UR1, R3, діод VDЗ, оптрон VU1, плюс UR1. Оптрон запалюється і сигнал точки сканування шлейфу (ТСШЛ) поступає в ПЛМ, а по шині управління в МП БАЛД.

Етап 1, фаза 2. Мікропроцесор БАЛД, отримавши сигнал виклику від ТА-А, і тип його номеронабирача. Так як номеронабирач видає шлейфні імпульси тоді створюється схема посилки сигналу станції із ЦГТС в АК (дивись схему в таблиці 5.1, етап 1, фаза 2). Сигнал станції в цифровому вигляді поступає в тракт прийому по каналу КИІ,. ВЙЛ.

Сигнал станції (425 Гц) поступає з тракту прийому (КИІ ВЦЛ) на буферний підсилювач (БУ) і в ЦАП перетвориться в аналогову форму. Фільтр нижніх частот виділяє спектр 0,3 ... 3,4к Гц. Сигнал посилюється ОУ-2 і через ДС поступає на розмовні проводи. Абонент чує сигнал станції - запрошення до набору номера.

Етап 2. Абонент набирає номер ТА-Б шлейфовими імпульсами. Відбувається замикання і розмикання шлейфу в ТА, тому ТСШЛ повторює роботу номеронабирача — при розмиканні шлейфу оптрон гасне, а при замиканні - запалюється. Частота мигання оптрона відповідає частоті імпульсів, що поступають, тобто 10+/-1 імп/с. Число розмикань шлейфа рівне значності цифри, що набиратьсяє. Час між цифрами рівний міжсерійному часу номеронабирача (мінімально 600 мс).

Після прийому першого знаку номера порушується схема, вказана в таблиці 5.1, етап 1, фаза 2.

Робота оптрона VU1 передається пo проводу ТСщл в ПЛМ, а звідти в МП БАЛД, де відбувається підрахунок кожної серії номера і запам'ятовування.

Після закінчення прийому номера ТА-Б МП БАЛД формується пакет інформації і по ВССК передає його в ЗУУС і комп'ютер УКС ОПС (див. схему в таблиці. 5.1 етап 3).

Етап 3. Внутрішньосистемний сигнальний канал збирається з шістнадцяти канальних інтервалів одного групового тракту.

Після передачі пакету з МП БАЛД в ЗУУС і комп'ютер УКС ОПС робота АК-А закінчується і абонент А чекає закінчення встановлення з'єднання.

При вхідному зв'язку до абонента Б мікропроцесор АМ-Б отримує сигнал заняття і номер ТА-Б. МП БАЛД з'ясовує стан абонентського комплекту - вільний або зайнятий АК.

Якщо АК вільний то починається поетапная робота.

Етап 6. МП БАЛД подає сигнал в ПЛМ про вільний АК і ПЛМ включає реле К2 і КЗ, тим самим ДГН підключається до абонентської лінії і через спокійні контакти реле К1 (на час перевірки АК відключається) ДГН перевіряє абонентську лінію, і якщо сторонні полярності відсутні, то МП виключає реле К2 і К3 і АЛ і знову підключається до АК.

Етап 7. Як було відмічено в таблиці 2.4, в етапі 7 створюються схеми, АМ-Б здійснює посилку виклику в ТА-Б, і контроль посилки виклику в ТА-А. Для посилки виклику МП АМ-Б включає реле К2 і оптотеристр VU2. Коло ПВ:

мінус 60 В, Тр 2-2, електронний ключ, R10, оптотірістор VU2, контакти реле КЗ, К2 і К1, позістор RU1, провід а, дзвінок і конденсатор в ТА-Б, провід b, позістор RV2, контакти реле Kl, К2 і КЗ, R11, плюс 60 В.

У цьому колі постійний струм не проходить, оскільки в схемі ТА-Б послідовно з дзвінком включений конденсатор. Мікропроцесор АИ-Б за допомогою ПЛМ управляє роботою оптотеристора VU2, якщо він включений, то в АЛ посилається струм виклику, при виключенні його - струму немає.

Одночасно АМ-Б видає в лінію ТА-А КПВ.

Етап 8. При відповіді абонента Б спрацьовує електронний ключ (ЕК) і по дроту ТС0ТВ подається в МП сигнал про відповідь абонента. Мікропроцесор за допомогою ПЛМ вимикає реле К2 і тим самим АЛ знов підключається до АК. МП формує убік ОПС і АМ-А пакет інформації про відповідь абонента Б. Мікропроцессори АМ-А і АМ-Б і комп'ютер ОПС створюють розмовний тракт.

Етап 9. Розмовний тракт відповідає сполучному тракту (див. рис. 5.1). Мікропроцесори ПМ-А і АМ-Б і комп'ютер управляє перенесенням інформації:

- в ПЧК АМ-А - КІ-3, ГТ-2 з КІ-10, ГТ-0 і на виході УСС з КІ-10 ГТ-31,

- в УКС ОПС-КІ-10, ГТ-31 КІ-15, ГТ-3,

- в ПЧК АМ-Б-КІ-15,ГТ-0 з КІ-15, ГТ-4.

Живлення мікрофонів ТА здійснюють АК, вони ж контролюють стан шлейфів ТА абонентів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Склад абонентського комплекту	\|	Контрольні питання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.