• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 3. Облік операцій з експорту.

1. Поняття і умови здійснення експортних операцій.

2. Особливості оподаткування експортних операцій.

Мета: визначити загальні засади організації експортних операцій підприємств.

Питання 1.

У відповідності з законом України “Про ЗЕД” експортом товарів є продаж товарів українськими суб'єктами ЗЕД іноземним суб'єктам господарської діяльності (в тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України, є реекспортом.

Водночас для цілей оподаткування відповідно до ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту є об’єктом оподаткування ПДВ.

Поняття митного режиму експорту визначено в статті 194 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі – МК), де експортом вважається митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Тобтоцебто в податковому облікуурахуванні при віднесенні операції до експортної вирішальнеухвальне значення має наявність факту вивезення товарів, підтвердженого вантажною митною декларацією. Таким чином, в цілях податкового облікуурахування продаж товарів нерезидентам на митній території України не розцінюється з погляду податкового облікуурахування як експортна операція.

Юридична особа може здійснювати експорт товарів у разів разі дотримання наступнихслідуючих умов:

- здійснення експортних операцій повинно бути передбачено статутними документами;

- контракт на експорт повинен відповідати всім вимогам, встановленимустановленим Положеннямстановищем про форму зовнішньоекономічних договорів;

- при визначенні предмета експорту повинні бути враховані такі обмеження, як квотування і ліцензування експорту, визначені законодавством України.

Для здійснення експортної діяльності в Україні застосовують генеральні, разові й індивідуальні ліцензії.

Індивідуальні ліцензії видаються на експорт товарів на основі заявки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Ліцензія на експорт і її копії заповняються на англійській мові. Кожен документ повинен мати стандартний серійний номер, за допомогою якого він може бути ідентифікований.

Ліцензії на експорт можуть видаватися післяпотім відвантаження продукції.

Основою облікуурахування експортних операцій єз'являється,являється договір постачання.

При вивезенні товарів за межі митної території України експортер відповідно до МКУ повинен:

– подати митному органу документи, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;

– сплатити податки та збори, встановлені для операцій з експорту товарів;

– дотримуватися вимог, передбачених законом.

Залежно від предмета експорту митним органам надаються наступніслідуючі документи:

- вантажна митна декларація, що підтверджує факт перетину митної території і надалі підтверджує право на застосуваннявживання нульової ставки за податком на додану вартість;

- провізна відомість або CARNET TIR;

- товарно-супровідні документи - транспортні накладні;

- рахунки-фактури, інвойси;

- довідка про декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належить резиденту України і знаходятьсяперебувають за її межами або довідку про відсутність за межами України валютних цінностей;

- ліцензія Мінекономіки України на товари, що підлягають ліцензуванню;

- дозвіл комісії з експортного контролю;

- фітосанітарний сертифікат;

- ветеринарний сертифікат;

- дозвіл служби екологічного контролю на вивіз товарів;

- свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера для перевезення вантажівтягарів під митними печатками печаткою і пломбами (для українських перевізників);

- інформаційний листаркуш Державної митної служби зіз переліком висновківвиведень;

- експертний висновокукладення,ув'язнення територіального органу Держстандарту України;

- дозвіл Міністерства культури( при вивезенні культурних цінностей);

- облікова карткакарточку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

- разова (індивідуальна ) ліцензія на право здійснення певних видів зовнішньоекономічної діяльності;

- платіжні документи на переказ сум митних платежів та інших податків;

- Інші документи.

Правові відносини регулювання розрахунків між резидентами та нерезидентами визначені у Законі України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 №185 (зі змінами та доповненнями).

Цим законом передбачено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки у терміни виплати заборгованості, зазначені у контракті, але не пізніше 180календарних днів з дати митного оформлення експортного товару, тобто дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Початком відліку законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті при здійсненні резидентами України експортних операцій вважаються:

· при експорті товарів — наступний календарний день після дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується;

· робіт (послуг) — наступний календарний день після дати підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (надання послуг), експорт прав інтелектуальної власності;

Порушення вказаних термінів спричиняє стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки .

Перевищення зазначених термінів здійснення розрахунків при експортних операціях допускається при віднесенні здійснюваних операцій до операцій кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, постачання складних технічних виробів і товарів спеціального призначення при отриманні індивідуальної ліцензії НБУ.

Для отримання ліцензії за такими операціями необхідно подати наступні документи:

·заява в довільній формі з обґрунтуванням потреби в перевищенні законодавчо встановлених термінів розрахунків, з вказівкою повної назви, місцезнаходження (повної адреси), коду за ЕДРПОУ резидента; реквізитів уповноваженого банку; назви, місцезнаходження (повної адреси) нерезидента; номери і дати договору, номера і дати вантажної митної декларації або платіжних документів (при їх наявності на момент представлення заяви), суми заборгованості і терміну перевищення законодавчо встановленого терміну розрахунків;

·копія зовнішньоекономічного договору, а також нотаріально засвідчений переклад на українську мову (у випадку, якщо договір складений на іноземній мові);

·копія вантажної митної декларації (якщо експортується продукція (об'єкт лізингу)), а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) — копія підписаного акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності;

·копія довідки Мінекономіки України про відсутність у резидента і нерезидента обмежень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності і про відповідність договору вимогам чинного законодавства України.

Питання 2.

Відповідно до ПКУ операції з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюються:

– вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кордону України за договорами фінансового лізингу (оренди) (в тому числі в разі повернення об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю-нерезиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передачу права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, в тому числі якщо таке вивезення пов'язане із припиненням дії зазначених договорів;

– поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів;

– передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу, для подальшого вивезення таких товарів з митної території України;

– інші випадки, визначені Митним кодексом України.

ПКУ встановлено, що при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.

Під супутніми розуміються послуги, вартість яких відповідно до норм митного законодавства включається до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ є дата першої з подій:

– або дата зарахування коштів від покупця;

– або дата відвантаження товарів.

Разом з тим, ПКУ визначено, що попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінює значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку – відповідно такого експортера або імпортера. Отже, податкові зобов'язання з ПДВ при здійсненні експортних операцій нараховуються за датою фактичного відвантаження товару покупцю (перетину митного кордону України), яка підтверджується вантажно-митною декларацією.

У разі якщо за експортним контрактом з нерезидентом продукція у звітному періоді не вивозиться за межі митних кордонів України, а відвантажується до місця формування експортних вантажів для наступного відправлення за кордон, податкові зобов'язання у платника податку – експортера за нульовою ставкою в цьому звітному періоді не виникають. Лише після фактичного перетину товарами митного кордону України (завершення оформлення вивізної вантажної митної декларації) платником податку – експортером визначаються податкові зобов'язання за нульовою ставкою податку на додану вартість. Випадки невивезення товару за межі митних кордонів України, а також нестачі та крадіжки товару слід розглядати як реалізацію товару на митній території України з відповідним оподаткуванням ПДВ за ставкою 20 %. Також підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %, незалежно від форми проведення розрахунків, операції з продажу товарів, які призначені для споживання на митній території України, тобто експорт товарів без фактичного їх вивозу за межі митного кордону України.

Застосування нульової ставки при експорті товарів зберігає підприємству податковий кредит, сплачений при придбанні цих товарів, і право на відшкодування ПДВ.

Лише після фактичного перетину товарами митного кордону України (завершення оформлення вивізної вантажної митної декларації) платником податку – експортером визначаються податкові зобов'язання за нульовою ставкою податку на додану вартість.

У разі експортного бюджетного відшкодування податку на додану вартість платник податку повинен мати оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів. На зазначеному аркуші митний орган за зверненням платника податку здійснює напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. Цей напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі.

Оподаткування експортних операцій податком на прибуток регулюється ПКУ, згідно з яким доходи, одержаніотримані,набуті (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обміннимзмінному) курсом НБУ, що діяв на дату отриманняздобуття (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахунку у зв'язку із зміною обмінногозмінного курсу гривни протягом такого звітного періоду.

Таким чином, валові доходи експортера не залежать від оформлення ВМД і фактичного вивезення товару за межі митної території України, а виникають у момент їх отримання (нарахування).

Отже, коли першою подією за експортним контрактом є надходження попередньої оплати, то на відміну від податкових зобов'язань з ПДВ у підприємства-експортера на дату зарахування іноземної валюти на банківський рахунок виникають валові доходи.

Якщо першою подією за експортним контрактом є відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг), то валовий дохід виникає на дату відвантаження товару, а для робіт (послуг) – на дату фактичного надання платником податків їх результатів.

Під час експорту товарів з підприємств-експортерів стягуються мито і митні збори. При цьому слід врахувати, що відповідно до чинного законодавства митне оформлення експорту деяких товарів здійснюється із застосуванням пільг. Перелік товарів та інших предметів, митне оформлення яких при вивезенні за межі митної території України проводиться із застосуванням податкових пільг відповідно до актів законодавства і документів, надання яких необхідне у разів разі використання пільгового режиму, затверджені наказом Державної митної служби України від 17.05.2000 р. № 285.

Певні особливості оподаткування існують і щодо акцизного податкузбирання. При експорті підприємствами-виробниками підакцизних товарів за іноземну валюту акцизний податокзбирання не сплачується за наявності підтвердженої митними органами вантажної митної декларації. У разів разі реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту підприємствами, які придбалинабули товар за цінами зіз акцизним зборомзбиранням, суми такого акцизного зборузбирання повертаються виходячи з митної вартості пропорційно до суми іноземної валюти, яка фактично поступилавчинила на рахуноклічбу підприємства, алета не більше суми акцизного зборузбирання, сплаченого до бюджету виробником або постачальником підакцизного товару.

Питання для самоконтролю:

1. Які операції відносяться до експортних?

2. Які податки й збори сплачуються при експорті?

3. Які документи подаються митниці для здійснення експортної поставки?

Лекція 2. Бухгалтерський облік експортних операцій.

1. Загальні положення обліку експортних операцій.

2. Облік експортних операцій.

Мета: розглянути особливості відображення експортних операцій в системі бухгалтерського обліку.

Питання 1.

Основними завданнямизадачами облікуурахування експортних операцій єз'являються,являються:

- формування достовірної інформації про реалізацію експортованих товарів;

- своєчасне виявлення і правильне визначення експортних операцій;

- формування достовірної інформації про стан розрахунків зіз іноземними покупцями і посередниками;

- формування достовірної інформації про курсові різниці.

При виконанні поставлених завдань слід спиратися на митну вартість експортованих товарів. Так, МКУ визначено, що до митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) з України, крім ціни товару на підставі договору купівлі-продажу або міни, також включаються фактичні витрати, які раніше не були до неї включені:

– на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

– комісійні та брокерські винагороди;

– ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

У бухгалтерському облікуурахуванні при визнаннізізнанні доходів слід керуватися п. 5 П(С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів", згідно з яким операції в іноземній валюті під час первинного визнаннязізнання відображаютьсявідбиваються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції - дату визнаннязізнання доходів.

Читайте також:

1. II. Елементи операційних витрат
2. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
3. IV. Розширення депозитів шляхом операцій на відкритому ринку.
4. IX. Відомості про військовий облік
5. IX. Відомості про військовий облік
6. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
7. Автоматизація зведеного обліку та складання звітності засобами універсального програмного продукту
8. Автоматизація касових операцій
9. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП засобами універсального програмного продукту
10. Автоматизація обліку витрат на виробництво засобами універсального програмного продукту
11. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту
12. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій засобами універсального програмного продукту

Переглядів: 993