• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 7. Облік валютно-фінансових операцій.

Лекція 1. Здійснення операцій з придбання іноземної валюти.

1. Документування руху іноземної валюти.

2. Бухгалтерський облік купівлі іноземної валюти.

Мета: розглянути порядок організації розрахунків в безготівковій іноземній валюті та порядку їх бухгалтерського обліку.

Питання 1.

Торгівля іноземною валютою на території України резидентами та нерезидентами – юридичними особами здійснюється виключно на міжбанківському валютному ринку через уповноважені банки і інші кредитно-фінансові установи, які отримали ліцензію НБУ на торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ).

Порядок та умови торгівлі іноземною валютою на МВРУ визначені Правилами торгівлі іноземною валютою, затверджені постановою НБУ від 10.08.2005 р. № 281.

У відповідності з п. 1 гл.1 розд. ІІ Правил № 281 для придбання іноземної валюти на МВРУ при розрахунках по торгівельним операціям підприємствам-резидентам необхідно надати наступні документи:

- заяву про купівлю іноземної валюти; Заяву подають у 2-х примірниках до уповноваженого банку.

Крім звичайних реквізитів: найменування банку і клієнта, дати складання документа та його номер, номер поточного рахунку, суми купівлі цифрами і прописом, печатки, підпису, підстави для купівлі тощо – мають бути зазначені: максимальний курс купівлі у гривнях, порядок сплати комісійної винагороди, порядок сплати пенсійного збору при купівлі інвалюти;

- зовнішньоекономічний договір з нерезидентом або інший документ, що має силу договору у відповідності з чинним законодавством України;

- вантажна митна декларація, якщо товар завезено на територію України;

- акт виконаних робіт (наданих послуг);

- документи, що передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо);

У випадку, якщо підприємство-нерезидент придбає іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій, воно надає уповноваженому банку:

- заяву з розрахунком витрат на відрядження закордон; експлуатаційних витрат транспортних засобів, що здійснюють рейси за кордон;

- документи, що мають силу договору і можуть використовувати контрагентами-нерезидентами для сплати участі у міжнародних виставках, конґресах, конференціях; для сплати лікування, освіти, митних платежів та ін.

Доручення про купівлю валюти банк зобов’язаний виконати протягом 90 днів починаючи з дня оформлення заяви.

Іноземна валюта, що придбана підприємством через уповноважений банк для виконання зобов’язань перед нерезидентами, повинна бути використана ним протягом 10 робочих днів після дня її зарахування на поточний рахунок підприємства на цілі, що передбачені заявою на придбання іноземної валюти.

А у заяві на придбання валюти підприємство-резидент доручає уповноваженому банку продати іноземну валюту, якщо придбана валюта не буде використана у вказаний строк.

У випадку порушення підприємством-резидентом вказаного терміна згідно ст.. 5 Закону про порядок здійснення розрахунків в інвалюті , придбана валюта підлягає продажу уповноваженим банком протягом п’яти робочих днів. При цьому позитивна курсова різниця, що виникає за такою операцією, щоквартально перераховується до Державного бюджету України, а від’ємна – відноситься на результати господарської діяльності підприємства-резидента.

За проведення операцій по купівлі іноземної валюти на МВРУ підприємства-резиденти сплачують уповноваженим банкам комісійну винагороду у гривнях.

Питання 2.

В бухгалтерському обліку операції, які пов’язані з рухом валютних коштів, відображаються на рахунках 302, 304, 312, 314, 333, 334.

Окрім цього, слід враховувати, що при здійснені операцій з іноземною валютою можуть виникати розрахункові різниці. Оскільки на дату надходження валюти на валютний рахунок відповідно до п. 5 П(С)БО 21 її обчислюють за курсом НБУ, незалежно від того, скільки фактично було витрачено на її купівлю. Такі різниці, що виникають у цих операція, рекомендовано відображати на рахунках 719 „Інші доходи від операційної діяльності”, 949 „Інші витрати від операційної діяльності”. Ці субрахунки використовуються тому, що зазначені суми не відповідають визначенню терміна „курсова різниця”, наведеному у п. 4 П(С)БО 21.

Приклад: Підприємству - імпортеру для здійснення розрахунків за наданий товар необхідно придбати 15000 дол. США. Комерційний курс придбання валюти на МВРУ (очікуваний максимальний курс купівлі)- 8,033 грн. за 1$. Курс НБУ на момент зарахування валюти на поточний рахунок - 8,03 грн. за 1 дол. США.

Сума коштів, необхідна для купівлі інвалюти (за очікуваним максимальним курсом купівлі) = 15 000 $ * 8,033 = 120 495 грн.

Комісійна винагорода банку 2% (15000 дол. США х 8,033 грн. х 2 % = 2409,9 грн.).

Для купівлі наведеної суми валюти підприємство перераховує банку 123 145,89 грн. (15000 дол. США х 8,033 грн. + 2650,89 грн.).

Лекція 2. Облік продажу іноземної валюти та кредитних операцій.

1. Особливості відображення в обліку операцій продажу іноземної валюти.

2. Облік кредитних операцій.

Мета: розкрити порядок організації кредитних операцій підприємства в іноземній валюті.

Питання 1.

Окрім операцій з купівлі валюти, підприємство здійснює також операції з її продажу.

Для продажу іноземної валюти підприємству необхідно звернутися до уповноваженого банку з заявою про продаж іноземної валюти . Окрім обов’язкових реквізитів в документі слід зазначити мінімальний курс, нижче якого не бажаєте продавати, та порядок виплати комісійної винагороди банку.

Заявку про продаж іноземної валюти банк зобов’язаний виконати протягом 30 днів починаючи з дня її оформлення.

Зазвичай, банк самостійно відраховує належну суму з грошей, отриманих від продажу валюти.

Таким чином, на поточний рахунок в національній валюти буде зарахована виручка за мінусом комісійної винагороди банку.

У бухгалтерському обліку при продажу іноземної валюти підприємство визнає дохід від реалізації активів відповідно до п. 7 П(С)БО 15 „Дохід”, який відображається на субрах. 711 „Дохід від реалізації іноземної валюти”.

Приклад: На 5.12 на валютному рахунку підприємства знаходиться 17000 €, отриманих за курсом НБУ 6,90 грн. : 1 €. 6.12 підприємство прийняло рішення про продаж наявної валюти. Курс НБУ на 6.12 – 6,89 грн. : 1 €. На міжбанківському валютному ринку іноземна валюта була продана за комерційним курсом 7,00 грн. : 1 €. Комісійна винагорода банку 100 грн. (умовно)

Питання 2.

Облікурахування одержанихотриманих,набутих кредитів ведеться на рахунках:

- 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті" - відображаєтьсявідбивається кредит банку терміном більше 1 року;

- 504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в інвалюті" – відображається кредит банку за умов пролонгації;

- 506 "Інші довгострокові позикипозички в іноземній валюті" - відображається кредит партнера терміном більше 1 року;

- 602 "Короткостроковікороткотермінові кредити банків в іноземній валюті" - відображається кредит банку терміном менше 1 року;

- 604 "Відстрочені короткостроковікороткотермінові кредити банків в іноземній валюті" - відображається кредит банку за умови пролонгації.

Сальдо по цих рахункахлічбі відображаєвідбиває суму залишкуостачі заборгованості по кредитах.

Аналітичний облікурахування ведеться по кожному одержаномуотриманому,набутому кредиту в іноземній валюті.

Перерахунок у гривневий еквівалент здійснюється за курсом НБУ на день здійснення операцій в іноземній валюті.

Для перерахунку кредитних операцій подіями єз'являються,являються:

- дата надходженнявступу суми кредиту на валютний рахуноклічбу;

- дата нарахування відсотків, що підлягають сплаті;

- дата оплати відсотківпроцентів;

- дата погашення кредиту;

- кінець звітного періоду.

Заборгованість по кредитах відноситься до монетарних статей, отже перерахунок заборгованості в іноземній валюті по кредитах здійснюється на кінець звітного періоду і на дату погашення кредиту.

Курсові різниці за наслідкамиза результатами перерахунку заборгованості по кредитах у бухгалтерському обліку відображаютьсявідбиваються у складі доходів (витрат) від неопераційної курсової різниці на рахунках:

-лічба 744 "Дохіддоход від неопераційної курсової різниці";

- 974 "Втрати від неопераційної курсової різниці".

Відсоткипроценти по валютних кредитах відносяться до фінансових витрат і відображаютьсявідбиваються на рахункахлічбі 95 "Фінансові витрати", 85 "Інші витрати".

Питання для самоконтролю:

1. Які види кредитних угод Вам відомі?

2. Які особливості обліку кредитних операцій в бухгалтерському обліку?

3. Які особливості обліку кредитних операцій в податковому обліку?

Лекція 3. Порядок організації касових операцій в іноземній валюті.

1. Документування касових операцій в іноземній валюті

2. Облік операцій в касі в іноземній валюті

Мета: розкрити особливості організації розрахунків в касі в іноземній валюті.

Питання 1.

Порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні затверджений Постановою НБУ № 637. Такого ж єдиного нормативного документа, який би встановлював порядок ведення касових операцій в іноземній валюті в Україні, немає. Тому, щоб правильно відобразити ту або іншу операцію з готівкою в іноземній валюті в касі підприємства, необхідно проаналізувати безліч нормативних документів. Крім того, необхідно чітко усвідомити, для яких цілей зазначена готівкова іноземна валюта буде враховуватися в касі. Наприклад, загальна мета - це ведення бухгалтерського і податкового обліку касових операцій, ціль одержання в касу (з поточного рахунку підприємства в банку) готівкової іноземної валюти.

Звернемося до вимог Закону № 996-ХІ. У п. 3 ст. 9 Закону № 996-ХІ, зокрема, сказано, що операції в іноземній валюті "відображаються також у валюті розрахунків і платежів по кожній іноземній валюті окремо".

Касові операції необхідно вести в іноземній валюті, але з одночасним відображенням цієї валюти в національній валюті для цілей бухгалтерського обліку (зверніть увагу на слово "також" вищенаведеної нами частини п. 3 ст. 9 Закону № 996-ХІ і на той факт, що фінансова звітність складається в національній валюті України)

При цьому отримана іноземна валюта, так само, як і національна, повинна зберігатися в касі підприємства.

Згідно з п. 2.7 Положення 88 первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.
Типові форми з обліку касових операцій:

КО-1 «Прибутковий касовий ордер»;

КО-2 «Видатковий касовий ордер»;

КО-3 «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів»;

КО-3а «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів»;

КО-4 «Касова книга»;

КО-5 «Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей».

Для оприбуткування в касі іноземної валюти підприємства варто використовувати прибутковий касовий ордер, форма якого затверджена Положенням № 637. Він складається з двох частин. Перша частина прибуткового касового ордера (саме ордера) залишається в касі підприємства і реєструється в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (далі - Журнал (ведеться окремо по кожній іноземній валюті й окремо по прибуткових і видаткових касових ордерах)), а друга частина (квитанція) видається особі (наприклад, касирові), що здав готівкову іноземну валюту до каси підприємства.

Видача готівкової іноземної валюти працівникові, що направляється у відрядження за кордон, здійснюється з каси підприємства на підставі складеного бухгалтером-касиром видаткового касового ордера, форма якого затверджена Положенням № 637. Він також реєструється в Журналі.

Зазначимо, що дані про іноземну валюту та її еквівалент у національній валюті, зазначені в прибутковому і видатковому касовому ордерах, необхідно фіксувати в касовій книзі. Касова книга, так само, як і Журнал, ведеться по кожній іноземній валюті окремо. Наприклад, якщо підприємство одержує в касу зі своїх рахунків у банку долари США і євро, то по кожній із цих валют варто вести окремий касовий облік, тобто необхідно використовувати: окрему нумерацію касових ордерів для доларів США і для євро; окрему касову книгу для відображення операцій з доларами США і євро.

Питання 2.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готівкових грошових коштів у іноземній валюті в касі підприємства призначений субрахунок 302 «Каса в іноземній валюті».

За дебетом цього субрахунка відображається надходження іноземної валюти у касу підприємства, за кредитом – її видача (виплата) із каси підприємства.

Якщо підприємство використовує одночасно декілька іноземних валют (наприклад, американський долар, євро, російський рубль), для зручності їх обліку можна вибрати один із варіантів:

– до субрахунку 302 відкрити нові субрахунки (рахунки другого порядку), наприклад: 3021 «Каса в доларах США», 3022 «Каса в євро», 3023 «Каса в російських рублях», тощо;

– якщо облік ведеться у бухгалтерській програмі, то замість субрахунків створити аналітичні ознаки (субконто) до субрахунка 302.

Перший варіант більш зручний у застосуванні, проте на практиці дуже часто використовується і другий варіант.

При виборі будь-якого із запропонованих варіантів обов'язково слід пересвідчитися, що це не суперечить обліковій політиці підприємства. Якщо в наказі про облікову політику про це взагалі нічого не сказано, варто внести відповідні зміни.

Питання для самоконтролю:

1. Які особливості заповнення касових документів в іноземній валюті?

2. Назвіть типові бухгалтерські проведення з обліку касових операцій в іноземній валюті.

Лекція 4. Облік розрахунків з підзвітними особами в іноземній валюті.

1. Порядок організації розрахунків з підзвітними особами в іноземній валюті

2. Особливості обліку розрахунків з підзвітними особами в іноземній валюті

Мета: розкрити особливості організації розрахунків з підзвітними особами в іноземній валюті.

Питання 1.

Службове відрядження за кордон -поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний термін в іншу країну для виконання службового доручення позазовні місцем його постійної роботи.

При направленні направленні працівника у відрядження підприємство зобов'язане забезпечити його авансом в національній валюті тієї країни, в яку він прямує, або у вільно конвертованій валюті на поточні витрати в розмірах, що відповідають встановленимустановлені нормам.

Вільно конвертована валюта -це валюта, яка широко використовується для здійснення платежів по міжнародних операціях, продається на головних валютних ринках світусвіту і вказана в групі 1 Класифікатора валют НБУ.

Аванс працівнику може бути виданий в такихслідуючих формах:

• у готівковій готівковій - через касу підприємства;

• у безготівковій - із застосуванням платіжних картоккарточок.

Добові витрати виплачують працівнику в іноземній валюті в сумі, яка в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день видачі зіз каси уповноваженого банку не перевищує встановленихустановлених граничних норм добових витрат.

Керівник підприємства має право ухвалити рішення про виплату працівнику добових в розмірі, меншому вказаних норм, алета не нижче за норми, наведені в додаткузастосуванні № 1 до Постанови постанови № 663 для працівників бюджетних організацій.

Власник або уповноважена ним особаобличчя,лице має право встановлювати додаткові обмеження щодовідносно інших сум і цілей використання засобів, наданих на відрядження. Наприклад, можуть встановлюватися обмеження на проїзд тим чи іншим видом транспорту, на витрати, пов'язані з наймом житла, інші.

Із письмово оформленим із рішеннямрозв'язанням,вирішенням,розв'язуванням про обмеження витрат працівник повинен ознайомитися до від'їзду у відрядження.

Приймаюча сторона може забезпечувати працівника додатковими валютними засобами у вигляді компенсації поточних витрат (окрімкрім транспортних витрат на проїзд в країну призначення і назад і наймання житла) або добових витрат. У цьому випадку відряджаюче працівника підприємство при виплаті йому добових витрат зменшує їх суму на суму одержаноїотриманої,набутої працівником компенсації. Якщо ж сума компенсації дорівнює або більше встановленоїустановленої суми граничних норм добових витрат, то добові такому працівнику не виплачуються.

У випадку, якщоу разі , якщо,в случае сума авансу в іноземній валюті має дробову частинучастку, застосовується арифметичне округлення до цілої одиниці.

Видачу наявноїготівкової іноземної валюти на витрати для відрядження здійснюють уповноважені банки. Підставоюосновою,заснуванням для цього служить наданауявлена підприємством заявка, в якій містятьсяутримуються такі відомості:

• номер і дата наказу (розпорядження) про відрядження;

• прізвище, ім'я, по батькові працівника, що виїжджає за кордон;

• термін перебування за кордономкордоном;

• розрахунок витрат в іноземній валюті.

Одержавшиотримавши,набувши аванс в іноземній валюті, відряджений працівник при перетині кордону здійснює наступніслідуючі види декларування:

— усне - якщо сума іноземної валюти, яка вивозиться, і/або дорожніх чеків складає до 3 000 дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленомуустановленому НБУ на день перетину митного кордону України;

— письмове (зіз обов'язковим заповненням митної декларації) - якщо загальнаспільна сума іноземної валюти, яка вивозиться, і/або дорожніх чеків складає до 10 000дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленомуустановленому НБУ на день перетину митного кордону, зіз представленням довідки уповноваженого банку за ф. № 01 - сіз.

Граничний термінзнаходження у відрядженні за кордонкордон згідно з п. 5 Постанови № 663, не може перевищувати 60 календарних днів.

Протеоднак при направленнінаправленні працівника у відрядження за кордонкордон згідно із зовнішньоекономічними угодами (контрактам) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-дослідницьких, будівельних, будівельно-монтажних і пуско-налагоджувальних робіт, шефмонтажу і авторського нагляду під час будівництва граничний термін відрядження не повинен перевищувати одного року.

Максимальний термін - 60 днів - передбачений також і для випадків затримки працівника у відрядженні з такихслідуючих поважних причин:

• захворювання працівника, який відряджається;

• відсутність транспортних квитків;

• відміна авіарейсів;

• ремонт транспортних засобів або інші, не залежні від працівника причини, підтверджені документально.

Якщо ж затримка у відрядженні відбулася без поважних причин і/або документально підтвердити причину такої затримки працівник, що направлений у відрядження, не може, то за час затримки йому не виплачується заробітна платаплата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житла та ін.

Рішеннярозв'язання,вирішення,розв'язування про продовження терміну відрядження у разів разі затримки з поважних причинприймає керівник підприємства, оформляючи відповідний наказ або розпорядження післяпотім прибуття працівника до місця роботи на підставі його доповідної записки і представленихуявлених підтверджуючих документів.

Для правильного розрахунку суми добових, підлягаючих відшкодуванню працівникові, направленому у відрядження, бухгалтер повинен визначити фактичну кількість днів знаходження даного працівника за кордономкордоном.

Фактична кількість днів визначається на підставі відміток:

• контрольно-пропускнихконтрольно-перепускних пунктів Прикордонних військ України в загранпаспорті або заміняючому його документі - у разів разі відряджень в країну, зіз якою встановленийустановлений повнийцілковитий прикордонний контроль;

• відряджуючої і приймаючої сторін у відрядному посвідченні - у разів разі відрядження в країни, зіз якими прикордонний контроль не встановленийустановлений або спрощений.

За відсутності вищезгаданих відміток добові витрати (як і інші витрати) працівнику не відшкодовуються і до складу валових витрат підприємства не включаються.

Від'їзд працівника у відрядження за межі країникордон і повернення в один і той же день вважаєтьсялічаться одним днем відрядження і добові в такому разів такому разі відшкодовуються за нормами, встановленимиустановлених для відрядження за межікордон.

Якщо працівник, направлений у відрядження, при виїзді або поверненні в країну, прикордонний контроль зіз якою не встановленийустановлений або спрощений, здійснює пересадкупересаджування на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі) на території України, то в такому разів такому разі застосовується особливий порядоклад відшкодування добових витрат. Добові за час проїзду через територію України відшкодовуються відповідно до норм, передбачених для відряджень по Україні. При цьому добові витрати згідно з нормами, встановленимиустановленим для відряджень за кордонкордон, відшкодовуються:

— з дня останньої пересадкипересаджування на інший транспортний засіб (вибуття зіз готелю) на території України під час напрямунаправлення того, хто відряджається за межікордон;

— до дня першої пересадкипересаджування на інший транспортний засіб (зупинки в готелі) під час повернення до України.

Повернути залишокостачу виданих на відрядження грошових коштів в касу підприємства або зарахувати їх на відповідний рахуноклічбупідприємства, яке направилоспрямувало,скерувало його у відрядження, працівник зобов'язаний у встановленіустановлені законодавством терміни.

Питання 2.

Операції, що проводяться в іноземній валюті, враховуються відповідно до норм П(С) БУ 21 "Вплив зміни валютних курсів".

Дебіторська заборгованість в іноземній валюті, що утворилася в день видачі авансу підзвітній особіобличчю,лицю, єз'являється,являється немонетарною статтею, відображаєтьсявідбивається за курсом НБУ, який діяв на день її виникнення (первинного відображеннявідображення,відбиття), і не підлягає перерахунку у зв'язку із зміною курсу НБУ до іноземної валюти.

У разі, якщо працівник, направлений у відрядження, витратив іноземну валюту понад виданий аванс, то суму такої перевитрати належить віднести на валові витрати за курсом НБУ, що діяв на дату затвердження авансового звіту. Пояснюється це тим, що в даному випадку підприємство проводить остаточний розрахунок з підзвітною особою у гривнях. До складу валових витрат включається сума гривень, яка підлягає відшкодуванню.

Особливий порядоклад відображення відображення,відбиття добових витрат полягає в тому, що такі витрати включаються до складу валових витрат в розмірах граничних норм, встановленихустановлених для відряджень за кордон.

До складу валових витрат підприємства включаються документально підтверджені витрати на відрядження, а саме витрати:

• на проїзд(включаючи попереднє замовлення квитків, користування постільними речами в потягахпоїздах, перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження;

• на проживанняв готелях (мотелях) або найм інших житлових приміщеньпомешкань, а також включені в такі рахункилічбу витрати на харчування харчування або побутові послуги (прання, чищеннячистку, ремонт і прасування одягу, білизни, взуття), користування холодильником, телевізором (окрімкрім каналів, за які встановленаустановлена окрема платаплата);

• на оформленнязакордонних паспортів, дозвіл на виїзд (візи), усні й письмові перекладипереведення,перекази, інші витрати, пов'язані з правилами від'їзду і перебування в місці відрядження, включаючи будь-які належні до сплативиплаті податки і збори;

• інші витрати.

Вищевказані витрати можуть бути включені до складу валових витрат тількилише за наявності оригіналів документів, що засвідчуютьпосвідчують вартість витрат, зіз вказівкою форми оплати (готівкою, чеком, кредитною карткоюкарточкою, в безготівковій формі) Якщо з тих чи інших причин до авансового звіту по відрядженню прикладені ксерокопії документів, що підтверджують оплату, суми витрат, вказаних в таких копіях, не можуть бути включені до складу валових витрат підприємства.

До складу валових витрат включаються також добові витрати в розмірі граничних норм, встановленихустановлених Постановою постановою № 663.

Для того, щоб підприємство мало змогу включити до складу валових витрати на відрядження, повинні бути також дотримані наступніслідуючі вимоги:

— фізична особа, направлена спрямовується,скеровується у відрядження, повинна перебувати в трудових відносинах зіз підприємством, яке його направляєспрямовує,скеровує, або бутиз'являтися,являтися членом керівногопровідного органу;

— документальне підтвердження зв'язку відрядження зіз господарською діяльністю підприємства.

ЯвідмітимоЯЯЯкщо звітні й підтверджуючі документи складені іноземною мовоюязиці, підприємство на підставі запиту представника податкового органу за власний рахунок повинно забезпечити перекладпереведення,переказ таких документів.

Не включаються до складу валових витрат підприємства витрати:

· на організацію прийомів, свят, розваг та інших потребнужди, не зв'язаних з господарською діяльністю;

· проведення заходів у рекламних цілях;

· цілі, пов'язані з відшкодуванням особистихособових витрат особиобличчя,лиця, що відряджається, понад норму добових витрат;

· оплату вартості алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Питання для самоконтролю

1. Як здійснюється документальне оформлення відрядження?

2. Який порядок визначення суми авансу?

3. Як відображаються витрати на відрядження в іноземній валюті?

4. Які витрати на відрядження включаються до складу валових витрат?

5. Як встановлюється строк находження працівника у відрядженні?

6. Який граничний строк знаходження працівника у відрядженні?

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. Автоматизація зведеного обліку та складання звітності засобами універсального програмного продукту
4. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП засобами універсального програмного продукту
5. Автоматизація обліку витрат на виробництво засобами універсального програмного продукту
6. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту
7. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій засобами універсального програмного продукту
8. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
9. Автоматизована форма бухгалтерського обліку.
10. Автоматизована форма обліку
11. Автоматизовані робочі місця облікового працівника
12. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму

Переглядів: 1634