Королевич Владислав Гетьман Сагайдачний О.Васнецов Вид на Кремль

Сагайдачний, з реєстровими козаками і польськими військами, зумів визволити Владислава з облоги. Але, надалі, від штурму Москви раптом відмовився, і повернувся з козаками на Україну. Деякі історики стверджують, що Сагайдачний не бажав воювати з православним російським народом, близьким до українського (можливо бачив у московитах майбутніх потенційних союзників у боротьбі з Польщею).

Роставицька угода 1619 року

Польський король був незадоволений занадто незалежною політикою Сагайдачного. Не подобалось полякам і свавільство селян, які бажаючи врятуватися з кріпацтва, намагалися вступити в коло козаків. В результаті важких переговорів Сагайдачного з Жолкевським (представником Речі Посполитої), у 1619 році було укладено Роставицьку угоду: реєстр козаків становив 3 тисячі, реєстрові козаки повинні були мешкати лише у королівських маєтках і на Запоріжжі, отримувати платню 40 тисяч злотих на рік, нереєстрові козаки поверталися під владу панів і старост. Умови угоди викликали незадоволення простих козаків на Січі. У 1620 році вони обрали нового гетьмана Січі – Якова Неродича-Бородавку. Сагайдачний залишився лише реєстровим гетьманом.

Московський похід 1618 року П. Сагайдачного (детальніше)

У 1618 році, за наказом короля, Сагайдачний очолив 20 тисячне козацьке військо під час польської інтервенції в Росію(король обіцяв за це визнати православну церкву). Польський королевич Владислав мріяв про московський трон і хотів для здійснення цих планів використати авантюриста Лжедмитрія ІІ. Але дійшовши до села Тушино королевич потрапив у скрутне становище. Вирушивши йому на допомогу, гетьман зайняв Путивль, Лівни, Єлець, Шацьк, Калугу, івизволив Владислава з облоги. Об’єднавшись з поляками, гетьман підійшов до Москви, але від штурму міста раптом відмовився, і повернувся з козаками на Україну. Одні історики стверджують, що це відбулося з-за сварок з поляками(гетьманом Ходкевичем, Владиславом, що хотіли довгої облоги Москви, а гетьман мав свій план), інші стверджують, що Сагайдачний не бажав воювати з православним російським народом, близьким до українського(можливо бачив у московитах майбутніх потенційних союзників у боротьбі з Польщею). Лише завдяки силі козацької зброї, полякам вдалося з меншими втратами вийти з цієї війни. За Деулінським перемир’ям 1618 року Речі Посполитої і Московщини, остання втрачала Смоленщину і Сіверщину. Але польський король був незадоволений занадто незалежною політикою Сагайдачного. (З Інтернету).

5. Культурна і релігійна діяльність П.Сагайдачного

Культурно-освітня діяльність

Петро Сагайдачний був відомий і як культурно-освітній діяч. За його активної участі у Києві був створений культурний гурток, куди входили визначні діячі того часу: педагог і священик Іов Борецький, архімандрит і письменник-полеміст Єлисей Плетенецький, філософ і письменник Касіян Сакович, вчений і письменник Мелетій Смотрицький та інші.

Петро Сагайдачний Єлисей Плетенецький Мелетій Смотрицький Іов Борецький

Гетьман підтримував Київське богоявленське братство. Після Московського походу 1618 року він вступив в братство разом з усім кошем Запорозьким. Матеріально підтримував Київську братську школу. Для неї було закуплено папір, потрібну літературу, спорядження. Завдяки діяльності Сагайдачного Києву було повернуто значення культурно-релігійного центру.

Відновлення ієрархії православної церкви

У 1620 році, скориставшись перебуванням у Києві єрусалимського патріарха Феофана, що їхав з Москви, Сагайдачний домігся від нього висвячення нового православного митрополита(9 жовтня 1620 року цю посаду обійняв Іов Борецький) і 5 єпископів для 5 єпархій. Козацький загін охороняв Феофана, супроводжуючи його до кордону Молдавії. І хоча відновлення ієрархії православної церкви польський уряд не визнав, проте каральних дій не чинив.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Селянин за плугом Князь(Портрет Лева Сапеги)	\|	Посольства до Москви щодо захисту православних

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.