У культурі бароко важливим елементом залишалася спадщина античної літератури, і це знайшло певне відображення в репертуарі видань. Ремінісценціями зі старогрецьких і римських авторів рясніють проповіді, проза та віршовані твори на релігійно-моралізаторські теми:
Так, у збірці польськомовних віршів Івана Величковського (Чернігів 1684) наводилися мовою оригіналу уривки з Овідія та інших авторів. У перевиданні книги Ісаї Копистенського "Алфавіт духовний" (Київ 1710; З. І., 860) передмова прикрашена образами й порівняннями з класичної грецької літератури, зокрема з "Іліади". Таких прикладів можна було б навести багато. Для учнів колегіумів видавалися твори староримських авторів, інколи з науково-допоміжним апаратом. Для шкіл призначалася видана 1784 р. львівською друкарнею Піллера хрестоматія "Selecta litteraturae classicae exemplaria". Перша частина містила вибрані твори Ціцерона і Горація, друга Лукреція Кара, Верґілія, Теренція Варрона, Плінія Старшого. В кінці XVIII ст. у Галичині з’являються і німецькомовні публікації на античні теми.