Тензометричні підсилювачі, їх застосування та основні технічні характеристики

VI. ТЕНЗОМЕТРИЧНА АПАРАТУРА ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ СТАТИЧНИХ І ДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Оскільки, зміни опору, які виникають при деформуванні тензодатчиків є малими, то розбалансування моста Уінстона і відповідні зміни напруги в мості є також, достатньо малими. Для того, щоб ці зміни зареєструвати їх необхідно підсилити. З цією метою, в електротензометрії, використовуються тензопідсилювачі.

Стандартні підсилювачі, що використовуються в електротензометрії, умовно можна поділити на три групи : підсилювачі постійного струму (ППС), підсилювачі змінної напруги (ПЗН), підсилювачі напруги несучої частоти (ПННЧ).

ППС, у порівнянні з іншими типами підсилювачів, мають найбільше позитивних якостей. Вони, вирізняються простотою схеми та зручністю управління, можуть працювати як з параметричними, так і з генераторними датчиками. Смуга частот ППС простягається від нуля до 120 кГц. Це дає змогу використовувати їх у дослідженні як статичних, так і динамічних процесів. В електричній схемі таких підсилювачів відсутні реактивні елементи, тому немає причин для виникнення частотних і фазових спотворень. Якщо відсутні джерела перешкод, вхідні кабелі можуть бути неекранованими і мати велику довжину. Існує додаткова, можливість вмикати між датчиком і входом підсилювача різноманітні універсальні блоки, призначені для первинної обробки вхідного сигналу.

ПЗН мають нижній робочий поріг на частоті 5-10 Гц. Це дозволяє їх використовувати для вимірювання статичних або повільно змінюваних (квазістатичних) процесів. Залежно від ширини частотного діапазону, ПЗН поділяють на широкосмугові та вузькосмугові. В електротензометрії, здебільшого, знаходять застосування широкосмугові підсилювачі. Але маючи високу чутливість в широкому діапазоні частот, ці підсилювачі зазнають сильного впливу перешкод, що робить їх малопридатними для підсилення слабких сигналів.

ПННЧ (рис. 6.1.1) від ППС вигідно відрізняються доброю стабільністю підсилення в часі (незначний дрейф). Однак, ПННЧ притаманні істотні недоліки, до яких можна віднести велику складність схеми, існування частотних та фазових спотворень, необхідність балансувати тензоміст за ємнісною складовою, високі вимоги до з’єднувального кабелю, датчика (якісне екранування, незначна ємність), взаємозв`язок між каналами, не можливість застосовувати генераторні датчики (тахогенератори) та блоки первинної обробки вхідного сигналу.

Рис. 6.1.1. Чотири канальний тензометричний підсилювачТА-5.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Захист від впливу вологи	\|	Основні характеристики тензопідсилювачів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.