Щоб дати можливість усьому населенню республіки свідомо брати участь в політичному житті країни, Рада Народних Комісарів ухвалила:
1. Усе населення республіки віком від 8 до 50 років, яке не уміє читати або писати, забов’язане учитися письму на українській, російській або якій іншій мові, за бажанням учня…
2. Загальні плани по боротьбі з не писемністю на місцях складаються органами Наркомосу.
3. Наркомосові і його місцевим органам дозволяється притягати до навчання неписемних в порядку трудової повинності усе письменне населення країни, непокликане до війська, з оплатою праці по нормах працівників освіти. <..>
Історія української культури. Збірник матеріалів і документів. За ред.С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. – К., 2000. – С.300.