Види біржових угод

Торгівля валютою здійснюється через укладання касової або строкової валютної угоди. За касовою валютною угодою, тобто угодою "спот", валюта поставляється відразу, як правило, не пізніше, ніж через два робочих дні після укладення угоди.

Валюта перераховується звичайно електронною поштою. Якщо валюта перерахована невчасно, то винна сторона сплачує відсотки за прострочення. Касові валютні операції застосовуються насамперед для своєчасного одержання іноземної валюти, необхідної для здійснення зовнішньоторговельних операцій. З переходом до плаваючого валютного курсу посилився спекулятивний елемент касової торгівлі валютою.

Існують різні способи отримання додаткової вигоди з курсових коливань на валютному ринку, наприклад використання тимчасового розриву між надходженням валюти і її реалізацією. Поширена практика дострокового платежу або, навпаки, максимального його затягування залежно від очікуваної динаміки процентних ставок і валютних курсів. Імпортер бажає оплатити рахунок максимально швидко, якщо очікується ревальвація встановленої валюти платежу (при фіксованих валютних курсах) або динаміка змінного курсу цієї валюти підвищується. При зворотних тенденціях розвитку курсу валюти платежу оплата буде максимально затягуватися. В обох варіантах імпортер намагається одержати курсовий прибуток. Експортер буде відразу ж обмінювати отриману іноземну валюту на національну, якщо курс його валюти підвищується щодо курсу іноземної валюти. У протилежній ситуації він почекає з таким обміном з метою одержання курсового прибутку за рахунок пізнішої реалізації валюти.

Інша можливість використання курсових коливань пов’язана зі зміною позицій на валютних рахунках у національних (валютні рахунки) або закордонних (інвалютні рахунки) банках. Угода "спот" може бути як двостороння, так і багатостороння. При двосторонній торгівлі обмінюються національні валюти, що беруть участь в угоді сторін.

У міжнародній торгівлі валютою склалися певні норми і правила, які не встановлені в законодавчому або договірному порядку, але майже завжди їх дотримуються при укладенні угод. Поряд з усталеним правилом перерахування встановленої суми за касовою операцією не пізніше двох днів після її укладення великого значення набули традиційні правила, яких необхідно дотримуватися в щоденній практиці.

Поряд з валютною угодою "спот" широко застосовується форвардна валютна угода, необхідність укладення якої викликана прагненням її учасників заздалегідь встановити курс, за яким здійснюватимуться розрахунки за валютними операціями у майбутньому. Суть форвардної валютної угоди полягає в тому, що продавець бере на себе зобов’язання через певний термін передати покупцю валюту, а покупець зобов’язується прийняти її й оплатити відповідно до умов угоди.

При форвардних угодах встановлюється курс, за яким здійснюватимуться розрахунки в майбутньому. Він має назву строкового (форвардного) курсу, в основі якого лежить курс касових операцій, що склався на момент укладення форвардної угоди, а також надбавки (репорт, ажіо) або знижки (депорт, дизажіо).

З переходом до плаваючих валютних курсів необхідність укладання строкових угод для страхування ризику підвищилася. При укладенні форвардної угоди проміжок часу між укладенням і її виконанням істотно більший, ніж при касовій угоді, і може становити кілька місяців (до року). Звичайно термін і курс форвардної угоди обумовлюється під час підписання контракту. Крім того, до касового курсу встановлюються надбавки (репорт, ажіо) або знижки (депорт, дизажіо). Розмір репорту або депорту залежить не тільки від обсягу форвардних угод, а й від різниці процентних ставок за окремими валютами. Ці надбавки і називають ставками "своп".

Курс за строковою угодою визначається як співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку в момент укладення угоди, різницею в процентних ставках за окремими валютами. Ці чинники не можна розглядати ізольовано. Наприклад, якщо процентні ставки за іноземною валютою значно збільшуються, то підвищується і попит на цю валюту на касовому ринку, а отже, збільшується курс "своп". Водночас знижується попит на строковому валютному ринку, а отже, і форвардний курс. У такій ситуації має місце по форвардному курсу депорт стосовно касового курсу. При плаваючих валютних курсах від характеру існуючої тенденції його напрямку (нагору або вниз) залежить як попит, так і пропозиція цієї валюти.

Використання форвардних валютних операцій вигідне для імпортерів і експортерів одержанням більш надійної основи для калькуляції угоди, тому що вже при укладанні договору, незалежно від співвідношення курсів валют на момент оплати, в обох його сторін існує впевненість в одержанні встановленої суми. Угоди здійснюються за оголошеними комерційним банком форвардними курсами з депортом або репортом до касового курсу.

Угода "своп" ‑ це валютна операція, що укладається між банками і становить комбінацію купівлі і продажу однієї і тієї самої валюти, але в різні терміни. Певна сума валюти в межах однієї угоди купується на термін і продається на касовому ринку або навпаки. При цьому сума іноземної валюти, одержувана до встановленого терміну, збільшується (зменшується) на розмір ставки "своп" при обміні валюти з депортом (репортом). Як правило, у великих обсягах угоди "своп" укладаються між центральними банками.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суб’єкти валютного ринку	\|	Механізм біржової торгівлі валютою

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.026 сек.