Іонізуюче - будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем приводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Іонізуюче випромінювання ділиться на електромагнітне (фотонне), до якого належать рентгенівське і гамма-випромінювання, і корпускулярне (альфа- бета-випромінювання, нейтрони, протони).
Людина належить до одного з найбільш чутливих до радіації біологічних об'єктів (в 50 % випадків при дозі опромінення 4 Зв протягом 30 діб відбувається загибель людини).
Різні органи неоднаково сприймають дію радіації, тому уведено поняття "критичний орган" - орган, що позначає, тканину, частину тіла, опромінення якого в даних умовах завдає найбільшої шкоди здоров'ю.
Джерела іонізуючого випромінювання діляться на природні та штучні.
Деякі особливості дії іонізуючого випромінювання на організм полягають у наступному:
- органи почуттів не реагують на випромінювання;
- малі дози випромінювання можуть підсумуватися і накопичуватися в організмі (кумулятивний ефект);
- випромінювання має генетичний та канцерогенний ефект.
Радіоізотопи, що потрапляють в організм розподіляються і локалізуються селективно.
Ефекти, викликані дією радіації, систематизуються по видах ушкоджень і часу прояву. Ефекти по видах ушкоджень класифікуються на 3 групи: соматичні, соматико-стохастичні (випадкові) і генетичні. Час прояву вказує на дві групи поразок - ранні (або гострі) і пізні.
Результати досліджень показують:
- не існує ніякої граничної дози, за якої відсутній ризик захворювання раком;
- ризик захворювання зростає прямо пропорційно дозі опромінення.