Рекристалізація.

Границі, що утворюються при кристалізації й полігонізації здатні переміщатися перпендикулярно своєї поверхні до центру її кривизни, у результаті переходу атомів через границю від одного зерна до іншого. Це явище називається рекристалізацією.

Рекристалізація проявляється у вигляді процесів вирівнювання скривлених міжзерених границь, утворення поліендричної структури, перетворення деформованих з більшим числом дефектів кристалів у менш дефектні (первинна рекристалізація або рекристалізація обробки, рис. 4.2),укрупнення зерен (збірна й вторинна рекристалізація). Рекристалізація приводить до зниження вільної енергії системи , однак не є фазовим переходом.

При рекристалізації відбувається випрямлення границь зерен , зерна огрануються приймають вид поліедрів, тобто відбувається грануляція зерен ( рис.4.1.).

Довжина міжзерених границь полікристалічного тіла може скоротитися й завдяки зменшенню числа зерен. Збірна рекристалізація перетворює дрібнозернисту структуру в грубозернисту. Зростання зерен триває поки в полікристалічному металі зберігається нерівність контактних кутів і викривленість міжзерених границь і є термічно активованим процесом.

Рис. 4.2 Зародки первинної рекристалізації

у ніхромі:

а-еміссіона мікроскопія, х200; б - оптична мікроскопія

Процес рекристалізації затрудняється при наявності в металі домішок і включень (особливо, розташованих по границях зерен рис. 4.3).

Рис. 4.3.Схема зображення гальмування межі зерна дисперсною часткою

Атоми домішок, які зменшують сили міжатомного притягання, збільшують швидкість рекристалізації, а атоми домішок, що підсилюють сила міжатомного притягання, впливають протилежним чином.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Полігонізація.	\|	Спікання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.