Осередком ураження при землетрусі називають територію, в межах якої утворилися масові знищення і руйнування будинків, споруд і інших об’єктів, що супроводжується ураженням і загибеллю людей, тварин і рослин.
Осередки масового знищення виникають, як правило, в районі(зоні) землетрусу, де інтенсивність за шкалою Ріхтера складає У11 – У111 балів і більше. При цьому більшість будинків і споруд отримують середні і сильні руйнування. В районі землетрусу може бути один або кілька осередків враження в залежності від кількості населених пунктів, які піддадуться руйнуванню.
Осередки ураження при землетрусі за характером руйнування будинків і споруд можна порівняти з осередком ядерного ураження.
Оцінку можливих масштабів руйнувань при землетрусі проводять за інтенсивністю(силою) землетрусу. Силу землетрусу можна розрахувати за формулами:
в епіцентрі ІН = 1.5М – 3.5 lg Н + 3 (балів);
на відстані R IR = 1.5М - 3.5 lg+ 3 (балів),
де Н – глибина гіпоцентру, км; R – відстань від епіцентру, км.
Сильні струси ґрунту будуть спостерігатися на значних відстанях від епіцентру.
Наприклад, при М = 8 - 9 балів струси будуть відчуватися на відстані до 100 – 160 км протягом 0.5 – 1.5 хв.
Прояви наслідків землетрусу підрозділяють на дві фази.
Перша фаза – час прояву поздовжніх хвиль, коли відчуваються поштовхи і будинки одержують незначні руйнування. Час прояву першої фази в секундах визначається за співвідношенням:
Т1Ф = ,
де VПД – швидкість поздовжніх хвиль, для осадових порід вона дорівнює 6.1 км/сек.
Друга фаза – час прояву поверхневих сейсмічних хвиль. Друга фаза головна, вона визначає ступінь руйнування об’єктів й обчислюється за формулою:
Т2Ф = ,
де VПОВ – швидкість поверхневих хвиль, для піщаних грунтів, глини і насипного грунту вона відповідно дорівнює 1.2; 1 і 0.35 км/с.
Інтервал між першою і другою фазами становіть 30 - 60 с, що дає можливість вжити екстрених заходів.