• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості обліку кредитних операцій в іноземній валюті

В умовах економічної ситуації в Україні грошових коштів для ведення бізнесу вітчизняним підприємствам постійно не вистачає, у зв’язку з чим доводиться шукати різні способи зменшення дефіциту фінансування. Іноді це вдається шляхом отримання відстрочки платежу, іноді – шляхом застосування різних видів взаємозаліків, здійснення бартерних поставок, використання лізингу, векселів тощо. Але якщо підприємству потрібні грошові кошти, то найоптимальнішим варіантом є отримання кредиту в будь-якій іноземній валюті, яка є стабільнішою, ніж національна валюта у фінансовій установі.

Кредити в іноземній валюті можуть отримувати тільки юридичні особи-резиденти України для проведення діяльності, передбаченої їх статутом, для чого до банку необхідно подати заяву, документи, що підтверджують обґрунтованість отримання кредиту (копія зовнішньоекономічного договору) і документи, що підтверджують фінансовий стан підприємства. При цьому уповноваженим банкам надається інформація щодо строків погашення кредиту і сплати відсотків по ньому.

Нарахування та сплата відсотків по кредиту в іноземній валюті практично нічим не відрізняється від нарахування та сплати відсотків по гривневому кредиту.

При отриманні валютного кредиту підприємству необхідно врахувати переваги та недоліки такого кредитування. Перевага в тому, що, оскільки іноземна валюта набагато стабільніша, ніж національна, а звідси, і процентні ставки по таких кредитах набагато нижчі, ніж по кредитах в національній валюті, то це дозволяє підприємству-позичальнику здійснювати більш рентабельну діяльність в період відносно стабільного курсу національної валюти.

Крім того, перевага будь-якого кредиту, в тому числі і валютного, - у можливості відкриття кредитної лінії, загальний строк і сума якої обумовлюються кредитним договором. В цьому випадку підприємство зможе використати кредитні ресурси ефективніше, оскільки самостійно плануватиме суму і строк використання кожного траншу. Окрім того, що таким чином скорочується час на документальне оформлення кожної суми кредиту, у випадку використання кредитної лінії досягається і економічна ефективність за рахунок того, що відсотки за користування кредитом виплачуються тільки за фактично використані кошти і фактичний строк заборгованості.

Основний недолік валютного кредиту - значний ризик девальвації національної валюти в період кредитування, в результаті чого (у випадку, якщо джерелом погашення кредиту є не валютні надходження, а грошові кошти в національній валюті) вартість кредиту за рахунок курсових різниць може бути навіть вища, ніж у випадку гривневогокредитування.

Слід також враховувати, що будь-який кредит в національній або іноземній валюті повинен мати забезпечення у вигляді застави або поруки (гарантії) як мінімум на суму кредиту і запропонованих відсотків по ньому. З найбільшим бажанням комерційні банки беруть у заставу депозитні вклади. В якості об'єкту застави може виступати і нерухомість, але її оформлення є відносно трудомісткою процедурою, що дорого коштує підприємству (плата за нотаріальне оформлення складає - 0,15 % - 0,2% від суми договору застави). За відсутності нерухомості в якості застави банки приймають будь-яке інше майно (основні засоби, товари в обороті), а також векселі - заставу, яка найвигідніша для підприємства, оскільки не потребує обов'язкового нотаріального засвідчення і, отже, підприємство не несе витрат по оформленню.

Для забезпечення повернення позики банку (іншої установи чи підприємства) з врахуванням основного боргу, відсотків та інших витрат, може бути оформлена гарантія в забезпечення позики. Відшкодування за даною гарантією здійснюється після звернення кредитора, оформленого належним чином та відправленого поштою, телексом, телеграмою тощо. Сума встановлюється за домовленістю і зменшується пропорційно до погашення позики і відсотків. Гарантія дійсна до зазначеної в ній дати або до повного виконання своїх зобов'язань боржником.

Принципами кредитування є: цільовий характер позик, їх забезпеченість, строковість і обов'язковість повернення, а також застосування санкцій до порушників кредитної дисципліни.

В якості забезпечення кредитів можуть застосовуватися активи, що мають валютну цінність. Плата за кредит іноземними кредиторами стягується в іноземній валюті за ставками світового грошового ринку. Проценти за кредити, отримані в уповноваженому банку України, стягуються в національній валюті України.

Кредитування зовнішньої торгівлі включає кредитування експорту та кредитування імпорту.

Експортний кредит- це кредит, що надається іноземним покупцям чи їхнім банкам з метою фінансування продажу товарів та послуг, тобто засіб стимулювання експорту.

Отриманий кредит може бути довгостроковим і короткостроковим.

Для синтетичного обліку довгострокових та короткострокових позик використовують рахунки:

502 – “Довгострокові кредити банків в іноземній валюті”;

504 – “Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті”;

506 – “Інші довгострокові позики в іноземній валюті”;

602 – “Короткострокові кредити банків в іноземній валюті”;

604 – “Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті”.

Всі вони пасивні, по кредиту відображається збільшення заборгованості по позиках, а по дебету – зменшення (погашення) заборгованості. Сальдо по цих рахунках показує суму залишку заборгованості клієнтів по позиках. Так як позики надаються на певний строк, в аналітичному обліку необхідно контролювати своєчасність їх погашення.

Аналітичний облік ведеться по кожному отриманому кредиту в іноземній валюті. Перерахунок заборгованості в іноземній валюті по кредитах відбувається на останню дату звітного періоду і на дату погашення кредиту. Курсові різниці за результатами переоцінки в бухгалтерському обліку відображаються у складі доходів (витрат) від неопераційної курсової різниці (субрахунки 744 та 974 відповідно).

Відсотки по кредитах, одержаних в іноземній валюті відносять до фінансових витрат і обліковують на рахунках 85 “Інші витрати”, 95 “Фінансові витрати” – субрахунок 951 “Відсотки за кредит”). Це залежить від того, яким класом рахунків користується підприємство.

В табл.6.3 розглянемо основні операції щодо кредитування в іноземній валюті.

Таблиця 6.3

Типові кореспонденції рахунків по обліку кредитів банку в іноземній валюті

Кредит в іноземній валюті може бути отриманий як від банківської установи (найчастіше), так і від іноземного контрагента.

Юридичні особи-резиденти мають право отримувати кредити в іноземній валюті від іноземних кредиторів через уповноважені банки України тільки в безготівковій формі при наявності індивідуальної ліцензії. Кредити видаються тільки для цільового фінансування конкретного проекту і на інші цілі не можуть бути використані.

Індивідуальні ліцензії видаються управлінням валютного контролю і ліцензування НБУ. При відсутності ліцензії резидент штрафується на суму отриманого ним кредиту. Індивідуальна ліцензія є дійсною протягом всього часу користування кредитом, якщо протягом 60-ти днів з дня видачі позичальник отримав позику повністю або частково. Погашення кредиту відбувається за рахунок валютних надходжень від зовнішньоекономічної діяльності, а також за рахунок валюти, що придбана на Міжбанківському валютному ринку України. Контроль за погашенням кредиту покладається на уповноважений банк, що обслуговує клієнта. Уповноважені банки, яких приваблюють кредитні ресурси від іноземних банків-кореспондентів на строк, більший одного року, повинні мати індивідуальну ліцензію НБУ. Для отримання індивідуальної ліцензії резиденту-позичальнику необхідно подати до НБУ пакет наступних документів:

1. Клопотання позичальника з зазначенням всіх його реквізитів.

2. Лист уповноваженого банку України зі згодою на обслуговування кредиту, із зазначенням реквізитів рахунку, на який буде здійснюватися перерахування валютних коштів, і з експертною оцінкою банку окупності проекту, що проведений на підставі ретельного аналізу.

3. Копії документів про державну реєстрацію.

4. Кредитна угода.

5. Інші документи, що стосуються кредитного проекту.

Кредити в іноземній валюті від іноземних кредиторів можуть отримувати юридичні особи-резиденти України для проведення діяльності, передбаченої їх установчими документами.

Для отримання резидентом кредитів в іноземній валюті від нерезидента вимагається обов'язкова реєстрація шляхом одержання реєстраційного свідоцтва. Одержати це свідоцтво резидент зобов'язаний після підписання кредитної угоди з нерезидентом, але до фактичного одержання цього кредиту.

Для одержання реєстраційного свідоцтва резиденту-позичальнику необхідно зареєструватись в регіональному Правлінні Національного банку України. З цієї метою туди повинен бути наданий лист встановленої форми, в якому повинна міститись наступна інформація:

1) назва позичальника (реквізити, вид підприємства);

2) юридична адреса;

3) поштова адреса;

4) прізвище, ім'я і по батькові, номер телефону керівника підприємства (організації) і головного бухгалтера;

5) дата реєстрації резидента, назва і місце знаходження органу, який її проводив, номера телефонів цього органу;

6) назва і адреса обслуговуючого банку позичальника, в якому відкриті рахунки: в іноземній валюті; в грошових одиницях України;

7) назва і адреса уповноваженого банку, який буде обслуговувати кредит;

8) номер і дата кредитної угоди;

9) назва кредитора і його юридична адреса;

10) сума і валюта кредиту;

11) термін використання кредиту;

12) термін погашення кредиту;

13) напрям (цілі) використання кредиту;

14) тип процентної ставки (безпроцентна, плаваюча, фіксована) і розмір ставки з урахуванням маржі;

15) графік одержання і сплати кредиту.

Реєстраційне свідоцтво видається позичальнику для реалізації тільки одного кредитного проекту і не може бути підставою для збільшення суми кредиту чи здійснення інших валютних операцій. Крім того, реєстраційне свідоцтво видається без права його передачі. У випадку необхідності внесення змін до кредитної угоди вони оформлюються як додаток, який є невід'ємною частиною одержаного реєстраційного свідоцтва. Для оформлення такого додатку необхідно звернутися до установи Національного банку, який видав реєстраційне свідоцтво.

Щоб оптимізувати оподаткування, пов'язане з одержанням передоплати від нерезидента, резиденту-продавцю можна запропонувати одержати таку передоплату у вигляді кредиту. Після того, як кредит буде використаний на виготовлення продукції, сплаченої нерезидентом і доставленої останньому, резидент може укласти з нерезидентами угоду до експортного контракту, в якому необхідно визначити, що кредит з моменту укладання такої угоди є оплатою за продукцію, яка поставлена чи буде поставлена нерезиденту як оплата за надання кредиту.

При здійсненні операцій із зобов'язаннями в іноземній валюті їх вартість, відображена в іноземній валюті, підлягає перерахунку в грошову одиницю України за курсом НБУ. Перерахунок в гривню для відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється за курсом НБУ на день здійснення операцій в іноземній валюті. Датами здійснення операцій в іноземній валюті, на які для цілей бухгалтерського обліку здійснюється перерахунок в гривню, є:

- дата надходження суми кредиту на валютний рахунок резидента;

- дата нарахування процентів, що підлягають оплаті нерезиденту-кредитору;

- дата оплати процентів;

- дата повернення суми кредиту, тобто дата погашення кредиту;

- останній день звітного періоду, в якому існували відносини, пов'язані з кредитом, між резидентом-позичальником і нерезидентом-кредитором.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності розрізняють різні види комерційних і банківських кредитів:

Комерційний кредит зазвичай надається експортером іноземному імпортеру у вигляді відстрочки платежу, оформлюється попереднім векселем чи видається по відкритому рахунку.

В табл. 6.4 розглянемо основні операції щодо комерційних кредитів в іноземній валюті.

Таблиця 6.4

Типові кореспонденції рахунків по обліку комерційного кредиту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.