Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Закони, принципи та категорії політичної науки.

Які ж саме законививчає політологія? До них належать закони, за якими розвивається суспільство в цілому. Наприклад, загально-соціологічний закон історичного прогресу, розширення сфери політичного життя і підвищення її ролі в суспільстві, зростання ролі народних мас в історичному процесі, у розвитку демократії, самоврядуванні та ін.

Закон – це необхідний, істотний, стійкий і повторюваний зв’язок між явищами.

Політичні закони – це сутнісні, стійкі, повторювані зв'язки явищ і процесів політичної дійсності.

Основні закони політології:

1) Постійний взаємозв’язок і взаємозумовленість політичних, економічних і духовних процесів суспільства (взаємозв’язок політики, економіки, культури завжди має конкретно історичний характер: в одних випадках визначним, або первинним чинником у системі цих відносин може виступати економіка, в інших – політика).

2) Загально визначним є закон, який стверджує, що головну і вирішальну роль у політичному процесі відіграє клас, що володіє власністю. (У конкретно історичних умовах панівний клас може монополізувати політичну владу і підкорити своїм інтересам діяльність інших суспільних сил).

3) Політична суб’єктивність об’єднань і організацій обумовлені інтересами і потребами великих суспільних груп.

4) Зовнішньополітичні відносини держави – суть продовження його внутрішньої політики. (У системі міжнародних відносин вирішальним чинником виступає рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, стан економіки конкретної держави).

5) Закон поступової раціоналізації політики в ході суспільно – історичного розвитку людства. (В одних суспільствах процес раціоналізації політики має динамічний і послідовний характер, в інших – більш суперечливий і драматичний).

6) Суперечливість і конфліктність розвитку політичного процесу – важливий закон політології. Регулярна повторюваність вияву закону є закономірністю.

 

В політичній літературі виділяють три групи закономірностей:

1. Політико – економічні закономірності (з погляду марксизму, який сформулював ці закономірності, політична влада – продовження економічної влади. Політична влада має відносну самостійність).

2. Політико – соціальні закономірності характеризують розвиток політичної влади як особливої системи з власною внутрішньою логікою та структурою.(Так, демократична система передбачає розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову, опору на принципи зацікавленої згоди та консенсусу).

3. Політико – психологічні закономірності. (Найбільший інтерес з даної групи становлять закономірності, пов'язані з досягненням влади політичним лідером). Вперше сформульовані Н.Макіавеллі.


Читайте також:

  1. Gigabit Ethernet на витій парі категорії 5
  2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  3. Аварії поділяються на дві категорії.
  4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  5. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  6. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
  7. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
  8. Антикорупційні принципи
  9. Антикорупційні принципи
  10. Антикорупційні принципи
  11. Антикорупційні принципи
  12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ




Переглядів: 688

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І | Принципи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.091 сек.