Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Спеціальної підготовки

Спеціальна підготовка – це процес оволодіння військовослужбовцями фаховими знаннями та формування у них навичок умілих дій за штатним розписом. Її ефективність значно впливає на експлуатацію та збереження бойової техніки і озброєння військових частин внутрішніх військ.

У сучасних умовах особовий склад повинен майстерно володіти всіма видами штатної зброї і техніки, уміти застосовувати їх швидко і з максимальною ефективністю.

Головним призначенням МПЗ виконання програми спеціальної підготовки за таких умов є досягнення бойової згуртованості підрозділу на основі:

– мобілізації військовослужбовців на своєчасне та повне оволодіння своїми фаховими спеціальностями;

– удосконалення знань та професійних навичок з метою підготовки класних спеціалістів;

– оволодіння військовослужбовцями суміжних спеціальностей, досягнення взаємозамінюваності у бойових облугах.

Мета МПЗ – формування у військовослужбовців свідомого ставлення до професійної підготовки, бажання якнайкраще виконувати свої обов’язки.

Змістом МПЗ спеціальної підготовки є:

– роз’яснення військовослужбовцям значення та сутності спеціальної підготовки;

– впровадження на заняттях різноманітних психолого-педагогічних прийомів: введення перешкод і неочікуваних складних ситуацій; постановка завдань, які вимагають самостійного пошуку можливостей і способів їх виконання; негайних самостійних організаційних дій;

– надання допомоги у покращенні професійних навичок, підготовці до заліків з підвищення класної кваліфікації;

– впровадження диференційованого підходу в організації індивідуального навчання;

– використання різноманітних технічних засобів виховання, удосконалення імітаційних засобів навчання.

Глибокі знання зі спеціальної підготовки надають військовослужбовцям впевненості у надійності своєї зброї та техніки, сприяють удосконаленню навичок, які необхідні для ефективного їх використання у складних умовах виконання СБЗ.

Для забезпечення психологічної готовності військовослужбовців до успішного оволодіння своїми спеціальностями проводять різноманітні заходи. Їх зміст визначають з урахуванням рівня бойового вишколу, особливостей службово-бойової діяльності і побуту особового складу, розпорядку дня. Основний морально-психологічний вплив на військовослужбовців здійснюють в ході занять зі спеціальної підготовки.

Щоб кожне заняття з фахового вишколу було змістовним, давало військовослужбовцям не тільки знання та навички, а й виховувало у них любов до військової справи, спонукало до вдосконалення бойової майстерності, командири та їх заступники з виховної роботи приділяють велику увагу підготовці керівників занять.

На інструктивно-методичних нарадах командир підрозділу знайомить їх з новою літературою, дає методичні рекомендації щодо застосування на заняттях психолого-педагогічних принципів. Разом із заступником з виховної роботи інструктує з питань змісту, форм і методів МПЗ виконання програми спеціальної підготовки. Особливо це стосується молодих офіцерів та прапорщиків.

Дуже важливо, щоб командир та його заступник з виховної роботи особисто досконало знали зміст і методику проведення занять, на місці допомагали покращити їх якість.

Одним із основних напрямків МПЗ є мобілізація молодих військовослужбовців на своєчасне освоєння свого фаху, виховання у них свідомого ставлення до занять та тренувань. Командири, офіцери виховної роботи, актив з цією метою роз’яснюють їм значення, зміст і конкретні завдання фахового вишколу, вказують шляхи оволодіння військовою спеціальністю, пропагують досвід передовиків, організовують взаємну допомогу у навчанні.

Для розвитку здібностей у особового складу застосовують різноманітні педагогічні прийоми. Наприклад, об’єктивне оцінювання, що завжди надихає на подальші досягнення. Немає таких, кого не можна було б за щось похвалити. Жоден видатний керівник ніколи не забував це правило. Невід’ємна властивість людської природи, – стверджує англійський військовий психолог Норман Коумпленд, – пристрасне бажання бути шанованим.

У підрозділах необхідно наполегливо запроваджувати правило: ті, хто відмінно оволоділи спеціальністю, мають передавати свої знання і досвід молодим військовослужбовцям.

Загальноосвітній рівень сучасних військовослужбовців дає змогу самостійно вивчати багато питань військової справи. Велику допомогу командирам і офіцерам виховної роботи в організації цієї роботи підлеглих надає актив підрозділу. Активісти цікавляться, як іде навчання товаришів по службі, якої допомоги ті потребують, інформують про це начальників. У ході самостійної роботи, у вільний від занять час в навчальних класах, біля стендів та схем найбільш досвідчені фахівці дають консультації, проводять бесіди, показують прийоми роботи на тренажерах і техніці.

Успішне оволодіння спеціальністю багато в чому залежить від особистого прикладу активу. Адже у невеликих військових колективах кожен на виду, приклад активіста безпосередньо впливає на інших.

Спеціальну підготовку військовослужбовців організують окремо за кожною спеціальністю.

Від рівня підготовки та дисциплінованості водіїв та механіків-водіїв бойових машин залежить безаварійна робота та збереження бойової, спеціальної і транспортної техніки.

Метою МПЗ спеціальної підготовки водіїв є мобілізація їх на досконале вивчення бойових і транспортних машин та дотримання правил водіння, високоякісне виконання вправ, виховання у кожного водія почуття особистої відповідальності за збереження і постійну готовність машин. Важливо домогтися, щоб кожен механік-водій, шофер глибоко усвідомив, що водіння вимагає високої технічної культури, внутрішньої зібраності та бездоганної дисциплінованості. Ось чому, готуючи водіїв до занять, командири, офіцери виховної роботи і актив роз’яснюють їм особливості та порядок виконання кожної вправи, причини характерних помилок при водінні, пропагують передовий досвід безаварійної роботи.

У сучасних умовах від військовослужбовців вимагається не просто знати свій фах, а й безперервно підвищувати кваліфікацію, стати майстром професії. Високопідготовлені фахівці є надійними помічниками командирів у справі скорочення термінів освоєння спеціальності молодими воїнами.

Завдання МПЗ підготовки висококласних фахівців полягають у тому, щоб:

– роз’яснити особовому складу необхідність високого фахового вишколу;

– розгорнути змагання за підвищення кваліфікації;

– надавати військовослужбовцям допомогу в освоєнні бойової техніки;

– забезпечити взірцевість активу підрозділу з цього питання;

– впроваджувати передовий досвід майстрів військової справи у практику навчання воїнів.

Від заступників командирів підрозділів з виховної роботи вимагається уміння надихати військовослужбовців на боротьбу за майстерне оволодіння технікою і озброєнням, своїм фахом.

У підрозділах де військовослужбовці наполегливо працюють над виконанням кожного навчального завдання, молоді солдати, як правило, у стислі строки стають класними спеціалістами, а решта підвищує свою класність.

До заходів, що сприяють підвищенню класності, слід віднести бесіди, консультації, обмін досвідом, індивідуальне шефство досвідчених фахівців і майстрів своєї справи, додаткові заняття та тренування на техніці. Перевіреною формою підвищення рівня знань військовослужбовців є технічні гуртки. Керують ними інженери, техніки, майстри, класні спеціалісти. Програму роботи гуртків затверджує командир частини.

Заступники командирів підрозділів з виховної роботи повинні організовувати МПЗ спеціальної підготовки цілеспрямовано, з урахуванням рівня підготовки та індивідуальних особливостей військовослужбовців. Вони дбають про те, щоб пропаганда військово-технічних знань була змістовною, регулярно діяли гуртки підвищення класності. Вони також забезпечують своєчасне вручення нагрудних знаків військовослужбовцям, які склали залік на класність, популяризують і поширюють їх досвід.

Спільна робота взаємно збагачує офіцерів. Заступника командира з техніки залучають до проведення заходів МПЗ, а заступник командира з виховної роботи набуває нових військово-технічних знань, що дає змогу більш кваліфіковано розв’язувати питання фахової підготовки підлеглих.

Важливою умовою підвищення бойової готовності військ є забезпечення у кожному підрозділі взаємозамінюваності. Успіх бойового застосування сучасної зброї залежить не лише від високого індивідуального вишколу кожного фахівця, а й від згуртованості, швидкості та чіткості дій всього колективу, який бере участь у виконанні навчально-бойового завдання, від здатності кожного номера обслуги замінити товариша.

Взаємозамінність особливо необхідна, коли особовий склад безперервно, протягом декількох діб виконує навчально-бойові завдання. За таких умов важливо, щоб кожний військовослужбовець міг при необхідності підмінити товариша, дати йому можливість відпочити. Досвід тактичних навчань незаперечно свідчить: взаємозамінюваність дає змогу більш успішно здійснювати тривалі марші, краще обслуговувати бойову техніку в польових умовах. Вона також сприяє зміцненню військового товариства, взаємодопомозі в ході виконання СБЗ.

З метою забезпечення взаємозамінюваності у програмах спеціальної підготовки передбачені теми з вивчення всіх видів зброї і техніки, які є на озброєнні. Резерви для оволодіння суміжними спеціальностями можливо знайти і використати на кожному занятті, тактичному навчанні, у позанавчальний час. Все залежить від людей, від правильної організації спеціальної підготовки і виховання військовослужбовців.

Командири, офіцери виховної роботи, інженерно-технічний склад, актив повсякденно дбають про високу якість проведення занять, тренувань, тактичних навчань, прагнуть до того, щоб невід’ємною їх частиною було вивчення елементів суміжної спеціальності. Для цього командир і його заступник з виховної роботи в підрозділах організовують обмін досвідом з таких питань: застосування на заняттях принципу від простого – до складного, методика комплексного розв’язування навчальних завдань, підготовка солдата за суміжним фахом, роль відмінників і класних спеціалістів на заняттях, використання тренувань для згуртування обслуг та досягнення взаємозамінюваності. Наради з цих питань проводять у формі живого обміну думками, в якому беруть участь старші офіцери, і закінчують конкретними рекомендаціями щодо методики бойового вишколу військовослужбовців.

Досягненню взаємозамінюваності значною мірою сприяє допомога, яку надають молодим військовослужбовцям відмінники навчання, класні спеціалісти та активісти. Вони прагнуть не тільки самі оволодіти суміжним фахом, а й допомогти в цій справі товаришу. У підрозділах серед військовослужбовців старшого призову має місце рух під девізом: “Кожному спеціалісту підготувати собі гідну зміну!”

Засобом оволодіння іншим фахом є гуртки, які створюють у підрозділах на громадських засадах. У підрозділі гуртки доцільно створювати, якщо є не менше 8–10 військовослужбовців, досвідчений керівник і необхідна навчально-матеріальна база. В інших випадках воїни підрозділу навчаються у гуртках батальйонів і військових частин. Роботу гуртків планують на період або на весь навчальний рік. Їх програми затверджує командир частини.

Досягненню взаємозамінності активно сприяють змагання за фахом між екіпажами, обслугами та відділеннями, які організують у вогневому містечку, парку, на танкодромі, полігоні, навчальному центрі. Комісія, призначена командиром, за допомогою активу доводить до особового складу програму змагання, порядок оцінювання і заходи заохочення. Змагання проводять у два етапи. Перший – виконання нормативів і завдань за основним фахом, другий – дії за суміжним фахом. Переможцям вручають перехідні вимпели.

Офіцери виховної роботи широко пропагують успіхи воїнів щодо взаємозамінності. Про них докладно розповідають на зборах військового колективу, в бесідах, бойових аркушах, стінних та радіогазетах, на заняттях з гуманітарної підготовки, при проведенні інформування.

Найбільш доступними формами МПЗ проведення занять зі спеціальної підготовки є :

– бесіди (“Напрями розвитку військової автомобільної техніки”, “Сучасна зброя та її використання у боротьби зі злочинністю” та ін.);

– виступи та практичний показ роботи спеціалістів на техніці;

– технічні вікторини (“Як ти знаєш двигун автомобіля”, “Моя особиста зброя”);

– робота технічних гуртків;

– вшанування кращих спеціалістів;

– індивідуальна допомога в оволодінні військовою спеціальністю;

– огляди технічної та спеціальної літератури;

– демонстрація навчальних і спеціальних кіно- та відеофільмів;

– випуски технічних бюлетенів;

– практичні рекомендації в часи самостійної підготовки.

Важлива роль у підвищенні якості фахової підготовки військовослужбовців належить активу.

Агітатор зацікавлює в оволодінні військовою спеціальністю, роз’яснює та поширює передовий досвід, спонукає до підвищення професійних навичок.

Редактор бойового аркуша доводить до особового складу результати навчання, розвиває у військовослужбовців творчий підхід до занять.

Рада світлиці ознайомлює військовослужбовців з науковою літературою за фахом підготовки, узагальнює результати кращих воїнів та наочно оформлює їх.

Рада військового колективу забезпечує взаємодопомогу у навчанні, роз’яснює необхідність отримання знань, надає допомогу з підвищення класної кваліфікації.

Отже, МПЗ спеціальної підготовки є важливим чинником створення у військовослужбовців високого рівня мотивації до активного оволодіння фаховими знаннями, формування навичок та умінь.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.