• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Координуючі органи ЄДСЗР

Загальнодержавний рівень

· державна комісія з питань техногенна-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

· національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

Регіональний рівень

· комісії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Місцевий рівень

· комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Об’єктовий рівень

· комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єкта.

Постійні органи управління з питань техногенно-екологічної безпеки, цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій:

· на загальнодержавному рівні — Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

· на регіональному рівні — Рада міністрів Автономної Республіки Крим, об­ласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

· на місцевому рівні — районні державні адміністрації і виконавчі органи рад, упов­новажені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

· на об'єктовому рівні — структурні підрозділи підприємств, установ та орга­нізацій або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій.

До системи повсякденного управління ЄДСЗР входять оснащені необхідни­ми засобами зв’язку,, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:

· центри управління в надзвичайних ситуаціях, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення усіх рівнів;

· диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій.

До складу сил і засобів ЄДСЗР входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (доб­ровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відпо­відних робіт.

Військові і спеціальні цивільні аварійно-рятувальні (пошуково-ря­тувальні) формування, з яких складаються зазначені сили і засоби, уком­плектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в авто­номному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності (далі — сили постійної готовності — СПГ).

СПГ згідно із законодавством можуть залучатися для термінового реагування у разі виникнення надзвичайної ситуації з повідомленням про це відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади, ви­конавчих органів рад, керівників державних підприємств, установ та ор­ганізацій.

У виняткових випадках, коли стихійне лихо, епідемія, епізоотія, ава­рія чи катастрофа ставить під загрозу життя і здоров'я населення і по­требує термінового проведення великих обсягів аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт, Президент України може залучати до виконан­ня цих робіт у порядку, визначеному Законом України «Про надзвичай­ний стан», спеціально підготовлені сили і засоби Міноборони.

На базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних та інших) в областях, районах, населе­них пунктах, підприємствах, установах та організаціях утворюються по­заштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конк­ретних видів невідкладних робіт у процесі реагування на надзвичайні ситуації. Ці формування проходять спеціальне навчання, періодично залучаються до участі у практичному відпрацюванні дій з ліквідації над­звичайних ситуацій разом із СПГ.

У виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації, можуть брати участь також добровільні громадські об'єднання за наявності у представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку. Свої дії вони повинні узгоджувати з територіальними органами та уповнова­женими з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе­лення, а роботи виконувати під їх керівництвом.

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, може існувати один з таких режимів функ­ціонування ЄДСЗР:

*режим повсякденної діяльності — при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

* режим підвищеної готовності — при істотному погіршенні виробничо -про­мислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогео­логічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);

*режим діяльності у надзвичайній ситуації — при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

*режим діяльності у надзвичайному стані — запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».

Основні заходи, що реалізуються ЄДСЗР:

1) у режимі повсякденної діяльності:

· ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території;

· розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;

· вдосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованих їм сил;

· організація навчання населення методів і користування засобами захис­ту, правильних дій у цих ситуаціях;

· створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

· здійснення цільових видів страхування;

· оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків;

2) у режимі підвищеної готовності: здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково:

· формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обста­новки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;

· посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзви­чайної ситуації та її масштабів;

· розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;

· приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та залу­чення додаткових сил, уточнення планів їх дії і переміщення у разі необхід­ності в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;

· проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;

· запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної, місцевої чи об'єктової комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації);

3) у режимі діяльності у надзвичайній ситуації:

· здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем, і структурних підрозділів ЄДСЗР;

· організація захисту населення і територій;

· переміщення оперативних груп у район виникнення надзвичайної ситуації;

· організація роботи, пов'язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням необхідних сил і засобів;

· визначення межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;

· організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонуван­ня об'єктів економіки та об'єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

· здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об'єктах і прилеглій до них території;

· інформування органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися;

4) у режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності з Законом України «Про надзвичайний стан».

*Надзвичайний стан — це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан» обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки.

Правовий режим надзвичайного стану спрямований на *забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, а також на *захист прав і свобод громадян, кон­ституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що ство­рюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом на­сильства.

Метою введення надзвичайного стану є *якнайшвидша нормалізація обстановки, *відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, *нормального функціонування конститу­ційних органів влади,

*органів місцевого та регіонального самовряду­вання та інших інститутів громадянського суспільства.

Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози без­пеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими спосо­бами є неможливим.

Надзвичайний стан може бути введено за умов:

Ø стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоровію населення;

Ø масових порушень правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

Ø блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та управління, місцевого чи регіонального самоврядування;

Ø спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

Ø посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів;

Ø необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місце­востях вводиться постановою Верховної Ради України з негайним по­відомленням Президента України або Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України.

Під час надзвичайного стану держава може вживати заходів, перед­бачених Законом «Про надзвичайний стан», відступаючи від своїх зобов'язань за Конституцією лише настільки, наскільки це вимагається гостротою стану, за умови, що такі заходи не є несумісними з іншими зобов'язаннями за міжнародним правом і не тягнуть за собою дискри­мінації на основі національності, мови, статі, релігії чи соціального походження.

Такими заходами можуть бути:

Ø встановлення особливого режиму в їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де запроваджено надзвичайний стан;

Ø обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;

Ø посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

Ø заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також видовищних, спортивних та інших масових заходів;

Ø заборона страйків.

З метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у мирний часможе проводитись цільова мобілізація. У виняткових випадках допускається залучення працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання невідкладних аварійно-рятувальних робіт за умови обов'яз­кового забезпечення безпеки праці. При цьому забороняється залучен­ня неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їхнього здоров'я.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. III. Организация проведения государственной экспертизы
3. III. РЕСУРСНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ОРГАНИЗАЦИЙ ТОРГОВЛИ
4. L Организационная часть.
5. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
6. Американский и японский подходы к организации менеджмента.
7. Б- Суточный баланс воды в организме.
8. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
9. В/. Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади.
10. Взаимодействие организма и среды
11. Видовая структура основных фондов организаций в 2012 году
12. Виконавчі органи влади на місцях

Переглядів: 1956