• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.

Постановою Правління НБУ № 380 від 17.11.97р. визначено оптимальну структуру системи банківського нагляду Національного банку України. Вона передбачає такі підрозділи та керівні ланки:

– відділ банківського нагляду регіонального управління НБУ;

– Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків при регіональному управлінні НБУ;

– Начальник регіонального управління НБУ;

– Відповідні департаменти банківського нагляду НБУ;

– Заступник Голови НБУ.

Загальною метою банківського регулювання і нагляду Національного банку України є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і безпека усіх кредиторів, підтримка довіри суспільства до надійної та здорової фінансової системи в цілому. Основна мета нагляду полягає в оцінці загального стану банку. Аналітики обмежуються оцінкою банківської діяльності та документацією, необхідною для висновків щодо фінансового стану та відповідності основним нормативам. Якщо стан банку особливо серйозний, необхідне рішуче, швидке й прискіпливе втручання в його діяльність.

Служба банківського нагляду НБУ вирішує і тактичну задачу, а саме – гарантування впевненості в тому, що всі комерційні банки, які здійснюють свою діяльність на основі ліцензії, мають:

– компетентний, чесний контрольний орган та керівні органи, що усвідомлюють свою діяльність та планують на довгостроковий період безпеку та прибуткове (рентабельне) функціонування установи;

– ефективну практику управління, зокрема системи фінансового та внутрішнього контролю, підкріплені відповідними аудиторськими функціями;

– стабільну політику оцінки активів та ведення бухгалтерського обліку, особливо стосовно визначення доходів;

– відповідні стандарти визначення достатності капіталу та достатньої ліквідності;

– відповідальну та життєздатну конкурентну позицію на ринку, що базується на підтримці високої прибутковості для компенсації непередбачених збитків.

Відповідно до Закону “Про Національний банк України” (п.8 ст.7, Розділ Х: “Банківське регулювання і банківський нагляд”), на НБУ покладено важливі функції по проведенню нагляду та контролю за банками та іншими фінансовими установами в Україні.

В цьому ж нормативному акті вказано, що НБУ здійснює наглядові та регулятивні функції самостійно або через створений ним орган банківського нагляду. НБУ здійснює свої наглядові та регулятивні функції шляхом реалізації таких повноважень:

1). здійснює всі види перевірок на місцях банків, інших фінансово-кредитних установ в Україні (крім перевірок та ревізій), а також перевірку достовірності інформації, що надається юридичними та фізичними особами при реєстрації банків, інших фінансово-кредитних установ та ліцензуванні банківських операцій;

2). може вимагати від банків та інших фінансово-кредитних установ проведення загальних зборів акціонерів (учасників) та визначає питання, за якими мають бути прийняті рішення;

3). може брати участь у роботі акціонерів (учасників), засідань спостережної ради, правління і ревізійної комісії банку та іншої фінансово-кредитної установи з правом дорадчого голосу.

НБУ пред’являє вимоги щодо здійснення обов’язкових аудиторських перевірок банків та інших фінансово-кредитних установ, отримує висновки незалежних аудиторських організацій про результати діяльності банків та інших фінансово-кредитних установ.

Відповідно до Наказу Голови НБУ від 12.07.94р. № 110, визначено конкретні форми та етапи контролю при здійсненні наглядом контрольно-наглядових функцій – вступний, попередній, поточний.

Вступний контроль проводиться службою банківського нагляду з метою чіткого і повного визначення вимог для отримання ліцензії на проведення банківських операцій;

Попередній контроль, змістом якого є встановлення вимог до ведення справ банками та іншими фінансово-кредитними установами з оптимальним ризиком і включає заборону або обмеження окремих видів банківської діяльності з боку Національного банку, перевірку повноти відрахування до резервів страхування активних операцій та для відшкодування можливих втрат за позиками банків, встановлення штрафних санкцій за порушення банками показників економічних нормативів, порядку формування обов’язкових резервів, тощо.

Поточний контроль, змістом якого є визначення методів перевірки для забезпечення належного нагляду за банками і їх використання при інспектуванні, а також розроблення та вжиття заходів щодо організації зміцнення та фінансового оздоровлення банків.

Банківський контроль здійснюється послідовно і складається з наступних етапів:

– ліцензування;

– перевірка звітності, наданої банками;

– інспектування (ревізія) на місцях;

– контроль за дотриманням банками вимог наглядових органів.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. III. Контроль знань
3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
4. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
5. VII Контроль постачальника
6. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
7. Автоматизовані форми та системи обліку.
8. Автоматичний розрахунок суми проведення.
9. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
10. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
11. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
12. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії

Переглядів: 2886