Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.

 

У Конституції України стверджується: “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування” (ст. 5).

В юридичній науці розрізняють інститути:

1) безпосередньої демократії, які забезпечують пряме волевиявлення або безпосереднє здійснення волі громадян у питаннях державного і суспільного життя через вибори, референдум, загальні збори громадян;

2) представницької демократії, які забезпечують реалізацію волі громадян через обраних ними представників (депутатів Верховної Ради України, Президента України, депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів).

Обидві форми здійснення народовладдя взаємно доповнюють і збагачують одна одну.

Існують різні способи формування виборних органів держави. Порядок формування представницьких органів держави називають виборчою системою.

Розрізняють декілька видів виборчих систем:

1) при мажоритарній системі виборів обраним вважається кандидат (список кандидатів), який має більшу підтримку у виборчому окрузі. Мажоритарна система поділяється на: відносну, абсолютну або кваліфіковану.

За відносної більшість обраним вважається кандидат або список партій, які набрали більше голосів, ніж кожен з інших опонентів хоча б на один голос виборця. Мажоритарні виборчі системи відносної більшості завжди результативні. Водночас партія, яка завоювала більшість місць у парламенті, за загальною кількістю поданих за неї голосів може поступатися іншій партії.

Мажоритарні системи відносної більшості суттєво впливають і на політичну поведінку населення під час виборів. Наприклад, вважають, що у частини виборців існує так званий синдром втраченого голосу. Побоюючись, що в разі голосування за кандидатури “третіх партій” їхній вибір не відіб’ється на кінцевому результаті або об’єктивно полегшить обрання небажаного для них кандидата, потенційні виборці таких партій голосують за кандидата тієї з двох головних партій, програма якої ближче до їхніх поглядів. Іншими словами, частина виборців діє за принципом “обирати найменше з двох лих”.

При абсолютній більшості для перемоги кандидату або списку партій необхідно набрати 50%+1 голосів виборців.

Ця система не завжди є результативною, що передбачає проведення повторних виборів (перевиборів) для двох кандидатів які набрали найбільшу кількість голосів виборців.

Кваліфікована більшість передбачає необхідність набрання 2/3 або 3/4 голосів;

2). Пропорційна система виборів передбачає, що кількість депутатських мандатів, отриманих політичною партією (рухом, блоком), є пропорційною кількості голосів, поданих за партію (рух, блок) у межах всієї країни або в межах багатомандатного виборчого округу. Головна відмінність їх від мажоритарних виявляється в тому, що вони ґрунтуються не на принципі більшості, а на відповідності завойованих партією депутатських мандатів кількості одержаних нею на виборах голосів. Нині пропорційні виборчі системи є найбільш поширеними в розвинутих країнах.

Форми пропорційного представництва характеризуються різноманітністю. Важко знайти дві країни, де б ці форми збігалися в деталях. Однак усі без винятку форми такого представництва мають певні спільні риси і ґрунтуються на двох началах. Це – необхідність визначення так званого виборчого метра та існування умовної передачі голосів.

Виборчий метр (квота) – це найменша кількість голосів, необхідних для обрання одного депутата за пропорційними виборчими системами. Використовуються різні методи визначення метра, більшість з них пов’язана з досить складними математичними підрахунками.

Умовна передача голосів – це обов’язкове зарахування голосів, поданих за кандидата понад кількість, визначену виборчим метром, іншому кандидату, який не набрав необхідного числа голосів. Умовна передача голосів вносить штучний елемент у пропорційне представництво.

3). Змішана система виборів поєднує в собі елементи мажоритарної і пропорційної системи (одна половина депутатів представницького органу обирається за мажоритарною системою, а друга – за пропорційною).


Читайте також:

  1. Автоматизовані форми та системи обліку.
  2. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  3. Акредитив та його форми
  4. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  5. Алгоритм здійснення купівлі
  6. Аудит інформаційних систем.
  7. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  8. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
  9. Безособові дієслівні форми на –но, -то
  10. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
  11. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі




Переглядів: 2116

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Права, свободи та обов’язки людини і громадянина. | Б/. Принципи виборчого права.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.