Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Безособові дієслівні форми на –но, -то

За походженням із дієприкметниками безпосередньо пов'язані незмінні предикативні форми на -но (виконано, зроблено, прибрано), -то (розбито, змито, забуто). Це колишні короткі дієприкметники пасивного стану минулого часу середнього роду однини, що мали закінчення –о, в результаті втрати якого форми середнього роду опинилися поза парадигматичними зв'язками з формами чоловічого й жіночого роду, а також відмінковими формами однини й множини. Важливо підкреслити також, що віддієприкметникові форми на -но, -то повністю втратили ознаки прикметниковості, тобто атрибутивне значення, у зв'язку з чим вони протиставляються родовим формам дієприкметників, а саме: траву скошено - трава скошена, завдання виконано - завдання виконане, сорочку вишито - сорочка вишита, міст збудовано - міст збудований.

Ці форми виражають дію, яка має відтінок результативності, і не відмінюються. Значення минулого або майбутнього часу безособовим формам може надавати допоміжне дієслово: Довгий синій поїзд, всі вагони якого було прикрашено великими написами «експрес», стояв біля першої платформи (Соб.); Буде бито царями сіянеє жито (Шевч.).

В сучасній українській мові ці форми творяться від усіх пасивних дієприкметників з суфіксами -н-, -т-: споруджений - споруджено, зроблений- зроблено, розбитий - розбито, забутий - забуто, розритий - розрито.

У сучасній українській мові невідмінювані дієслівні форми на -но (-ено), -то типу збудовано, розкрито виконують роль головного члена в односкладному безособовому реченні і становлять одне з характерних морфолого-синтаксичних явищ української мови, наприклад: Встановлено у вікні другі рами, вата і калина поміж рам (М. Р.); Пів-Європи пройдено, скільки пережито (Підс.); На сизих луках скошено траву, І літо буйне в береги ввійшло (М. Рильський); Чи, може, щось наплутановіками і атом вручено нам безрозсудно рано? (П. Скунць).

Щодо синтаксичного функціонування окремий тип становлять тричленні конструкції, до складу яких, крім відповідної дієслівної форми і залежного компонента, вираженого іменником у формі знахідного відмінка, входить також залежний компонент - іменник, займенник або субстантивоване слово у формі орудного відмінка, наприклад: Гостями було багато випито щербету і з'їдено цілі купи ласощів (П. Загребельний); На обрії, одразу ж за селом, де оболоню тишею сповито, горять кульбаби (В. Стус).

Трапляються також випадки функціонування відповідних форм, співвідносних з неперехідними дієсловами, наприклад: От нарешті він удома. Попоходжено по світах (Ю. Яновський); У хаті було накурено, під стелею слався синюватий димок (Є. Гуцало).

Форми на -но, -то можуть також співвідноситися із зворотними дієсловами, наприклад: Спеки налито [налилося] по вінця, вітрець не дмухне (О. Гончар); Ніхто не знав, куди цілити, бо острів той так заховано [заховався] серед проток, дерев і очеретів, що майже ніхто не відав про його існування (П. Загребельний); А скільки ще всього не пускає нас, а скільки забобонів причаєно [причаїлося] впродовж усієї дороги (І. Калинець).

Форми -но, -то привертають увагу мовознавців упродовж тривалого часу насамперед з погляду генезису в граматичній системі української мови і особливостей функціонування у відповідних синтаксичних конструкціях.


Тема: ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ФОРМА ДІЄСЛОВА

План

1. Дієприслівник як форма дієслова. Граматичні ознаки дієприслівників.

2. Вид, час, стан дієприслівників.

3. Творення дієприслівників.

 

Література


Читайте також:

  1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  2. Автоматизовані форми та системи обліку.
  3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  4. Акредитив та його форми
  5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  6. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  7. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
  8. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
  9. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
  10. Бланки, форми і штампи
  11. Бюджетне фінансування видатків, його принципи, форми і методи




Переглядів: 2411

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Творення дієприкметників | Дієприслівник як форма дієслова. Граматичні ознаки дієприслівників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.032 сек.