Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
Теорема. Матриця переходу від одного ортонормованого базису до іншого ортонормованого базису є ортогональною.
Доведення. Нехай e1, e2,…, en та e1’, e2’,…, en’ - два ортонормовані базиси в евклідовому просторі V і С– матриця переходу. Тоді
Розглянемо лінійне перетворення С з матрицею С в базисі e1, e2,…, en. Отримаємо
Але лінійне перетворення С , яке переводить ортонормований базис в ортонормований, є ортогональним (див. розділ 9, §2,в). Отже, С – ортогональна матриця.▲
Нехай тепер в евклідовому просторі V вибраний ортонормований базис e1, e2,…, en і нехай дана білінійна функція А(х, у), яка в цьому базисі подається білінійною формою
А(х, у)
де . Розглянемо лінійне перетворення А з тією ж матрицею А в тому ж базисі e1, e2,…, en. При переході до нового базису e1’,e2’,…,en’ з матрицею переходу С матриця А білінійної форми перейде в
В=,
a матриця лінійного перетворення А перейде в , тобто взагалі ці матриці перетворюються неоднаково. Однак, якщо новий базис e1’, e2’,…, en’ - теж ортонормований, то матриця переходу С ортогональна, і . В цьому випадку матриця білінійної форми А(х, у) і матриця лінійного перетворення А змінюється однаково. Таким чином, в евклідовому просторі кожній білінійній функції відповідає цілком визначене лінійне перетворення (яке має ту саму матрицю в довільному ортонормованому базисі).
Якщо А(х, у) – симетрична білінійна функція, то відповідне лінійне перетворення А буде самоспряженим. Але матриця самоспряженого перетворення в деякому ортонормованому базисі має діагональний вигляд:
.
В цьому ж базисі білінійна форма А(х, у) зведеться до вигляду
,
а відповідна квадратична форма А(х, х) зведеться до суми квадратів:
,
тут – власні значення лінійного перетворення А.
Приклад. З допомогою ортогонального перетворення звести квадратичну форму в евклідовому просторі до суми квадратів.
Розв’язання.Запишемо характеристичний многочлен матриці цієї форми .
Його корені: .
В новому базисі (який складається із власних векторів, що відповідають власним значення і )
А(х, х) =.
Спосіб відшукання власного базису вже розглядався.