• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зміст робіт, пов'язаних із здійсненням схем і проектів землеустрою

Здійснення схем і проекті» землеустрою — це комплекс органі­заційних, фінансових і проектних заходів, які забезпечують реалі­зацію землевпорядних, земле- і природоохоронних обсягів робіт з організації раціонального використання та охорони земель, визна­чених схемою або проектом.

Організовують тільки здійснення схем і проектів землеустрою, затверджених у встановленому порядку.

Здійснення схем землеустрою передбачає розроблення та реа­лізацію планів щодо фінансових, проектних і організаційних за­ходів. У проектах землеустрою деталізують землевпорядні та ін­ші заходи з організації раціонального використання та охорони земель. Процес здійснення проектів землеустрою охоплює крім розроблення реалізації планів здійснення ще й авторський нагляд за виконанням проектів та надання відповідної допомоги землекористувачам і землевласникам при землевпорядному об­слуговуванні.

Важливо, щоб у результаті здійснення проекту земельні ділянки продовжували використовувати відповідно до тих цілей, для яких їх було надано.

Частину землевпорядних рішень у проекті землеустрою роз­робляють на рівні схеми. Це стосується розміщення виробничих підрозділів і господарських центрів, магістральних доріг, інже­нерних об'єктів загальногосподарського призначення (водних джерел, магістральних каналів, осушувальних і зрошувальних мереж), організації угідь (трансформації земель, поліпшення їх стану), влаштуванні території садів, виноградників, ягідників, проектування протиерозійних заходів (лісосмуг, гідротехнічних споруд та ін.).

У прийнятій нами термінології поняття «робочий проект» (одностадійний) не відповідає поняттю проектів, об'єднаних у групу «Робочі проекти, пов'язані з використанням і охороною земель», оскільки такі проекти також можна розробляти за одну або дві стадії.

Водночас проектні рішення, пов'язані переважно із установлен­ням меж земельних масивів, що закріплюються за виробничими підрозділами (відділеннями, виробничими ділянками, бригадами), розміщенням сівозмін, полів, робочих ділянок та їхніх меж, польо­вих доріг, доводять до стадії робочої документації, поданої у вигляді робочих креслень, і переносять у натуру.

Щоб здійснити заходи, намічені проектом внутрішньогосподарського землеустрою, потрібні тривалий час і значні грошові кошти. Так, виділені для трансформації і поліпшення земельні ділянки можна освоювати поступово, у міру нагромадження і виділення гос­подарством коштів на цю мету з урахуванням можливостей підряд­них організацій, які виконуватимуть роботи, а також власних ре­сурсів. Крім того, для освоєння або поліпшення деяких ділянок по­трібні додаткові обстеження (ґрунтові, геоботанічні) та інженерні вишукування (топографічні, дорожні, гідрологічні), варіантні роз­робки, які можна застосовувати тільки в самостійних проектах зем­леустрою (цю групу проектів називають робочими проектами, пов'язаними з використанням і охороною земель).

Основними завданнями таких проектів є:

w уточнення місця розташування і меж земельних ділянок, що підлягають сільськогосподарському освоєнню, трансформації і по­ліпшенню;

w підбір найекономічніших і екологічно безпечних технологій
виконання меліоративних та інших будівельних робіт;

w уточнення порядку, умов і режимів використання й охорони
земель після меліорації;

w розроблення заходів щодо первинного окультурення земель;

w визначення обсягів, кошторисної вартості, черговості, техноло­гії й організації робіт, потреби в будівельних матеріалах, машинах,
механізмах і робочій силі.

На проектному етапі землеустрою розробляють техніко-економічне обґрунтування (розрахунок), яким визначається порядок скла­дання проектно-кошторисної документації: за дві стадії (проект і робоча документація) або за одну (робочий проект). Усі елементи таких проектів реалізуються разом.

Техніко-економічне обґрунтування (розрахунок) проводять тіль­ки для особливо великих і складних об'єктів. До них належать: ве­ликі масиви земель, які зазнають комплексної меліорації, прове­дення культуртехнічних заходів, первинного окультурення; великі ділянки для закладання садів, виноградників, ягідників, плодорозсадників, на яких плануються роботи з терасування схилів, здійс­нення комплексу ґрунтоохоронних заходів і виробничого будівництва; території, на яких передбачається огородження пасовищ, освоєння солонців, рекультивація порушених земель у великих масштабах.

При складанні проектів землеустрою техніко-економічне обґрун­тування (розрахунок) можна замінювати схемами, що містять визначені проектні рішення і розрахунки вартості робіт з улаштування території всього об'єкта з розбиванням по стадіях. Такі схеми або техніко-економічні обґрунтування (розрахунки) вносять до складу проекту на здійснення землевпорядних заходів (будівництво) першої стадії. У цьому разі проект землеустрою набуває комплексного характеру.

В інших випадках на порівняно невеликих площах, де не потрібні значні матеріальні, грошові і трудові затрати, проектно-кошторисну документацію із землеустрою конкретних ділянок розробля­ють за одну стадію (робочий проект зі зведеним кошторисним роз­рахунком вартості робіт), а по складніших об'єктах — за дві стадії (проект зі зведеним кошторисним розрахунком вартості робіт і робоча документація з кошторисами для конкретних об'єктів або заходів).

Зважаючи на особливості землі як унікального природного ресурсу і головного засобу виробництва в сільському господарстві, а (також складний механізм територіальної організації виробництва і використання земель у сільськогосподарських підприємствах, проект внутрішньогосподарського землеустрою слід розробляти в такій послідовності: схема — проект — робоча документація. Таким чином він матиме комплексний характер.

Проекти територіального землеустрою, особливо ті, які пов'язані з відведенням земель, допускають, як правило, негайне і повне здійснення, оскільки без показаних у натурі меж земельної ділянки підприємство не зможе функціонувати. У цьому разі потрібно, щоб такий проект був доведений до стадії складання робочих креслень, які містять координати поворотних пунктів землекористування, мі­ри довжин ліній (меж), їх румби (напрямки) тощо. При територіальному землеустрої змінюються межі існуючих землеволодінь (землекористувань) і економіка багатьох сільськогосподарських та інших підприємств, тому проект територіального землеустрою також розробляється за кілька стадій (ураховуючи схему реорганізації території або проект організації території сільських рад) і має комплексний характер.

У багатьох випадках при землеустрої техніко-економічні обґрунтування (розрахунки), а також передпроектні землевпо­рядні розробки у вигляді композиційних схем організації терито­рії замінюють даними, які розробляють у схемах землеустрою ра­йонів.

На відміну від проектів територіального і внутрішньогосподарсь­кого землеустрою в робочих проектах, пов'язаних з використанням і охороною земель, розв'язують питання технологічного і будівельного проектування.

При технологічному проектуванні потрібно забезпечити застосу­вання прогресивних методів збільшення продуктивності й окульту­рення землі, ефективних технологій обробітку сільськогосподарсь­ких культур і так влаштувати земельну ділянку, щоб усі виробничі процеси виконувалися оптимальним чином. У будівельному проек­туванні при розміщенні внутрішньогосподарської дорожньої мережі, огородженні пасовищ, зведенні гідротехнічних протиерозійних спо­руд та інших інженерних об'єктів, пов'язаних із капіталовкладен­нями, важливо домогтися зниження матеріаломісткості, трудоміст­кості, термінів і вартості будівництва.

У землеустрої як і раніше слід застосовувати поняття ескізного і технічного проектування. Щоб забезпечити реальність проекту і можливість його здійснення, проектувальники зазвичай погоджу­ють ескізний проект, що містить основні попередні рішення з орга­нізації території і виробництва з учасниками землеустрою — зем­левласниками, землекористувачами, адміністрацією. Мета узго­дження — врахування інтересів, побажань власників землі, орен­дарів, користувачів унеможливлення спорів на етапі освоєння про­ектних рішень. З'являється також можливість врахувати думки фа­хівців, які працюють на конкретних підприємствах і у деталях зна­ють природні й економічні особливості землевпорядних господарств, соціальну ситуацію в них.

Ескізний проект після його уточнення, проведення комплексу вимірювальних і обчислювальних робіт обов'язково перетвориться на технічний, що має інженерно-економічне, агроекономічне, еколо­гічне і соціально-економічне обґрунтування, і лише після цього пе­реноситься в натуру.

За наявності схем землеустрою районів, у яких вже є передпро­ектні землевпорядні рішення, а також при затвердженні завдань на проектування, немає потреби в погодженні ескізних проектів.

Щоб апробувати нову методику або технологію проектування, ви­значити доцільність внесення до складу проектів землеустрою но­вих частин, елементів тощо, розробляють експериментальні проекти. Уперіоди земельних перетворень склад і зміст проектів землеустрою можуть істотно змінюватися і доповнюватися.

Отже, зміст робіт, пов'язаних із здійсненням проектів землеустрою залежить від виду землеустрою та технології проектування.

6.2. Розроблення планів здійснення схем і проектів землеустрою

Для реалізації намічених в схемі або проекті землеустрою заходів розробляють план їх здійснення з установленням термінів реалізації заходів по періодах і джерелах фінансування.

Основою здійснення проекту вважають план, розроблення якого є завершальною частиною проекту. Його розробляють автори проекту разом з керівництвом і спеціалістами сільськогосподарських під­приємств. План є складовою частиною проекту землеустрою і роз­глядається під час його затвердження.

Планом визначаються терміни і черговість освоєння сівозмін, які вводяться, проведення заходів із освоєння малопродуктивних земель, докорінного і поверхневого поліпшення сіножатей і пасовищ, культуртехнічних робіт, осушення і зрошення земель, захисту ґрунтів від ерозії, закладання багаторічних насаджень, створення виробничих комплексів, ферм, польових станів, літніх таборів, шляхів, скотопрогонів, вододжерел тощо.

Під час складання плану виокремлюють першочергові заходи, які виконують до розрахункового терміну, і роботи, які плануються на більш далеку перспективу.

До першочергових заходів належать такі, які можуть мати найбільший господарський ефект без великих затрат (освоєння сівозмін, малопродуктивних земель, впровадження протиерозійної агротехніки, поліпшення сіножатей і пасовищ та ін.).

Обсяг і вартість першочергових заходів розраховують за роками, визначають за укрупненими показниками чи аналогами в цілому по господарству за видами робіт. За повної господарської самостійності підрозділів господарства план здійснення проекту складають і за ними.

Терміни і черговість здійснення заходів установлюють, ураховуючи загальні обсяги робіт, їх господарську значущість і тривалість здійснення, економічні можливості господарства, виробничі потужності проектних, будівельних, лісогосподарських та інших організацій.

Терміни виконання запланованих заходів пов'язують із темпами й обсягами зростання сільськогосподарського виробництва.

Проект внутрішньогосподарського землеустрою здійснює сільськогосподарське підприємство, враховуючи конкретні економічні, соціальні, екологічні, природні та інші умови.

Схеми землеустрою району в натуру (на місцевість) не переносяться, а реалізуються через:

w перспективні й поточні плани економічного i соціального розвитку району, бізнес-плани підприємств тощо;

w проекти територіального i внутрішньогосподарського землеустрою;

w проекти меліорації земель i рекультивації порушених територій;

w робочі проекти протиерозійних заходів, поліпшення земель та ін.;

w проекти будівництва різних об'єктів.

Проекти територіального i внутрішньогосподарського землеустрою переноситься в натуру (на місцевість) i реалізуються як безпосередньо через запроектовані заходи, так i через робочі проекти.

Черговість здійснення заходів, які передбачені схемами або про­ектами землеустрою, за термінами їх реалізації визначають із урахуванням їх соціальної, економічної i соціальної значущості, доцільності використання.

По конкретних проектах розробляють план менеджменту здійснення проекту.

6.3. Авторський нагляд, його зміст іметодика здійснення

Авторський нагляд за виконанням проектів землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» здійснюють розробники документації із землеустрою. Він передбачає перевірку повноти таякості виконання заходів, окремих рішень, передбачених цією документацією, атакож вимог нормативно-правових актів з питань здійснення землеустрою.

Функціями авторського нагляду є:

w перевірка повноти i якості здійснення заходів i окремих рішень, намічених проектом;

w проведення в разі потреби додаткових розрахунків i уточнення
проектних рішень;

w надання методичної i технічної допомоги землевласникам, землекористувачам i фахівцям господарств.

Під час проведення авторського нагляду обов'язково перевіряють:

w дотримання меж землеволодінь i землекористувань;

w використання й охорони земель у межах територій з особливими природоохоронними, заповідними i рекреаційними режимами;

w здійснення заходів щодо внутрішньогосподарської
організації території;

w виконання робіт, пов'язаних із відновленням i підвищенням родючості ґрунтів, захистом земель від ерозії та інших несприятливих чинників, рекультивацією порушених земель i землюванням малопродуктивних угідь.

Виконавці авторського нагляду (як правило, це автори проекту), одержують спеціальне завдання, ведуть журнал авторського нагляду, за потреби вносять зміни в графічну частину проекту.

Терміни здійснення авторського нагляду за виконанням проектів землеустрою визначають відповідно до графіка реалізації проекту землеустрою. Результати, одержані під час авторського нагляду за реалізацією проекту землеустрою, заносять у журнал. Порядок ведення такого журналу встановлює центральний орган влади з питань земельних ресурсів. Авторський нагляд передбачає:

w періодичну перевірку збереження перенесених в натуру елементів проекту, умов i режиму використання й охорони земель;

w нагляд за повнотою i точністю виконання планів здійснення проекту;

w надання практичної допомоги господарству в освоєнні проекту.

Під час авторського нагляду виявляють ефективність проекту, позитивні сторони i недоліки під час його здійснення, підготовляють пропозиції щодо уточнення i коригування розроблених проектних рішень.

У роботах з нагляду беруть участь насамперед автори проекту - землевпорядник, агроном, економіст. У разі потреби залучають інших спеціалістів: ґрунтознавців, гідротехніків, лісомеліораторів. Нагляд проводять за участю спеціалістів господарства, а при освоєнні земель, будівництві — представників підрядних організацій.

Під час авторського нагляду обов'язково проводять обстеження в натурі, виявляють причини невідповідності здійснюваних заходів наміченим проектам. Розробляють заходи щодо усунення відхилень від проекту, порушень у технології виконання робіт i використанні землі.

За отриманими результатами оформляють матеріали авторського нагляду, з яких формують справу в чотирьох примірниках.

Авторський нагляд за виконанням проекту землеустрою здійснюють розробники документації із землеустрою. За потреби до авторського нагляду залучають представників підрядних організацій, які реалізують такий проект.

Результати, одержані під час авторського нагляду, заносять у журнал авторського нагляду за виконанням проекту землеустрою (дод. 1).

Журнал прошнуровують, підписує керівник проектної організації (проектант) та завіряють печаткою.

У разі закінчення журналу подальші записи здійснюють у новому журналі. На обкладинці журналу в рядок роблять такий запис: «Журнал №_____ продовження» i вказують номер нового журналу.

У журналі відображають:

w повноту, якість та точність виконаних заходів і окремих рішень, передбачених проектом землеустрою;

w дотримання черговості виконання заходів;

w виявлені недоліки і порушення та рекомендації щодо їх усунення, а також додаткові заходи, потреба у здійсненні яких виникла у процесі реалізації проекту землеустрою;

w методичну і технічну допомогу замовнику тощо.

Запис у журнал заносить представник розробника (проектант) проекту землеустрою, який здійснив авторський нагляд. Проектант і особи, які залучалися до проведення авторського нагляду (за потребою), скріплюють запис підписом.

Після здійснення першого нагляду і занесення запису у журнал виявлених недоліків чи порушень представник розробника (проектант) проекту землеустрою передає журнал до територіального органу земельних ресурсів з подальшим його поверненням розробнику.

Поточний контроль за усуненням виявлених під час авторського нагляду недоліків, допущених при здійсненні проектів землеустрою, покладається на територіальні органи земельних ресурсів.

Переглядів: 1502