• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обґрунтування розвитку природоохоронних, рекреаційних, науково-дослідних, естетичних та інших природних комплексів і об'єктів

У межах перспективного соціального планування народного гос­подарства регіону, як і України в цілому, визначають три ступені територіальних соціальних проблем:

1) підвищення рівня життя населення, виходячи із умов соціаль­но-економічного стану держави;

2) створення матеріальної бази для вирівнювання територіальних відмінностей у сфері соціального розвитку, а саме формування соціа­льно-економічної інфраструктури, яка відповідала б спектру потреб;

3) цілеспрямований розвиток таких співвідношень у рівні життя населення, які забезпечили б оптимальні умови для розв'язання економічних проблем з урахуванням територіальних особливостей.

Основна мета цього підрозділу полягає у визначенні ра­ціонального масштабу розвитку суспільних відносин щодо організа­ції охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів для під­вищення працездатності, здоров'я і культурно-естетичного рівня населення, тобто виконання соціальної проблеми третього ступеня. Для досягнення поставленої мети потрібно:

♦ зробити кількісний і якісний аналіз розвитку оздоровчих галу­зей у регіоні за кілька років, стану природоохоронної справи;

♦ виявити тенденції впливу різних чинників на рівень життя насе­лення, його здоров'я і побудувати необхідні формалізовані залежності;

♦ зіставити нормативи потреби рекреаційних ресурсів із їх наяв­ністю і обсягом;

♦ обґрунтувати цільові орієнтири і прогноз розвитку природо­охоронних, рекреаційних, естетичних та інших комплексів і об'єктів;

♦ визначити розміри відповідних основних фондів, капітальних вкладень, обсяги будівельно-монтажних робіт, потрібних для ство­рення природного парку;

♦ дати синтез гіпотез і визначити діапазон найвірогідніших рі­шень у сфері прогнозу перспектив розвитку індустрії оздоровлення і відпочинку населення.

По науково-дослідних об'єктах розглядають проблеми розвитку і розміщення стаціонарів моніторингу навколишнього природного середовища, який є системою спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколи­шнього природного середовища, прогнозування його змін та розроб­лення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управ­лінських рішень.

На території національних природних парків спостерігають за:

♦ станом і забрудненістю поверхневих вод;

♦ станом ґрунтів і рослинного покриву;

♦ станом лісів;

♦ станом фауни парку;

♦ станом ландшафтів;

♦ станом пам'яток природи, історії і культури;

♦ станом і змінами у рекреаційних ресурсах.

Організація і ведення моніторингу навколишнього природного середовища на території парку полягає в:

♦ розробленні (визначенні) переліку показників для діагностики стану довкілля;

♦ визначенні мережі пунктів контролю (ПК) і точок спостере­ження за раціональним використанням і охороною природних ре­сурсів;

♦ визначенні територій (ділянок), які потребують ведення опера­тивного (кризового) моніторингу природних ресурсів;

♦ нанесенні даних моніторингу довкілля на картографічні мате­ріали і вироблення управлінських рішень;

♦ розробленні техніко-економічною обґрунтування витрат на ор­ганізацію і ведення моніторингу.

По всіх комплексах та об'єктах розробляють схеми розвитку будів­ництва і капітальних вкладень.

Переглядів: 321