• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види та організаційно-правові форми. об'єднань підприємств

Господарський кодекс вперше провів поділ об'єднань підприємств на види та організаційно-правові форми, хоч в практиці господарювання такі об'єднання існували і до прий­няття ГК.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як:

- господарські об'єднання;

- державні господарські об'єднання;

- комунальні господарські об'єднання (ч. 1 ст. 119 ГК).

Господарське об'єднання — це об'єднання підприємств, утво­рене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого догово­ру та/або статуту, який затверджується їх засновниками. Гос­подарські об'єднання — це договірні об'єднання.

Державне (комунальне) господарське об'єднання — це об'єд­нання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на ос­нові рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Дер­жавні (комунальні) об'єднання — це статутні об'єднання.

Особливості правового становища державних (комунальних) господарських об'єднань полягають у тому, що:

- засновниками їх є власники і уповноважені органи, а не самі підприємства. Зокрема, це стосується державних концернів і корпорацій. Так, українські корпорації та концерни держав­ної власності створюються, реорганізуються та ліквідуються рішеннями Кабінету Міністрів України (декретами, постано­вами). Склад учасників і статути цих об'єднань затверджують відповідні галузеві міністерства і держкомітети (безпосередньо або за погодженням з Антимонопольним комітетом, Мінеко­номіки, Мінфіном України). Державні господарські об'єднан­ня галузевого масштабу створюють безпосередньо галузеві міністерства і держкомітети (Мінтранс, Мінпаливенерго, Держкомзв'язок). Комунальні господарські об'єднання створюють­ся, реорганізуються і ліквідуються відповідними радами чи держадміністраціями;

- державні (комунальні) господарські об'єднання діють на підставі затверджених засновниками статутів, тобто не мають установчих (засновницьких) договорів. Отже, предмет і цілі їхньої діяльності визначають власники (уповноважені орга­ни), а не самі учасники об'єднань;

- особливістю правового становища державних (комуналь­них) господарських об'єднань є, як зазначалося вище, обме­жене право виходу підприємств з них.

Частина 1 ст. 120 ГК встановлює такі організаційно-пра­вові форми об'єднань підприємств:

- асоціації;

- корпорації;

- консорціуми;

- концерни;

- інші форми об'єднання інтересів підприємств, передба­чені законом (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо).

Асоціація — це договірне об'єднання, створене з метою по­стійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох вироб­ничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і ко­операції виробництва, організації спільних виробництв на ос­нові об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ре­сурсів для задоволення переважно господарських потреб учас­ників асоціації.

У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств—учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповно­важена представляти їх інтереси у відносинах з органами вла­ди, іншими підприємствами та організаціями.

На наш погляд, визначення асоціації як об'єднання, ство­реного з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, є не зовсім вда­лим, оскільки в такому вигляді асоціація мало чим відрізняється від корпорації. А якщо асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств—учасників асоціації, то навіщо їй централізувати виробничі та управлінські функції?

Корпорація — це договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кож­ного з учасників органам управління корпорації.

Консорціум — це тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-тех­нічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використо­вує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а та­кож кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визна­ченому його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерн — це статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від од­ного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учас­ники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Переглядів: 589