Основні засади, на яких грунтуються місцеві органи народної влади, закріплені Конституцією, Виборчим законом від 7 липня 1976 року, Законом від 3 липня 1976 року "Про політико-адміністративний поділ", Регламентними нормами провінціальних Асамблей народної влади від 19 липня 1977 року та Регламентними нормами муніципальних Асамблей народної влади від 22 липня 1977 року.
Національна територія поділяється на провінції і муніципії
Асамблеї народної влади є вищими органами державної влади на місцях. Це муніципальні та провінціальні Асамблеї народної влади.
Муніципальні та провінціальні Асамблеї народної влади обираються на засадах загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.
Місцеві органи народної влади мають широку і різноманітну компетенцію. Вони керують на своїй території планомірним розвитком економічного, соціально-культурного та іншими сферами життя суспільства.
Повноваження провінціальних та муніципальних Асамблей народної влади (ст. 105 та іншиі Конституції):
· виконують закони й акти загального характеру, втілюють у життя рішення вищестоящих державних органів;
· приймають рішення і розпорядження;
· мають право скасовувати, припиняти або змінювати постанови та розпорядження підлеглих їм органів, що порушують Конституцію, закони, декрети-закони, декрети або резолюції, прийняті вищестоящими органами державної влади, або порушують інтереси інших територій, або інтереси країни;
· обирають свої виконавчі органи;
· утворюють робочі комісії з різноманітних галузей промисловості та послуг або сферах діяльності, в обов'язки яких входять проведення контролю за діяльністю адміністративних управлінь та підприємств місцевого підпорядкування;
· обирають та відкликають суддів народних судів;
· розглядають звітні доповіді виконавчих комітетів і судових органів;