Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Адекватна реалізація принципів міжнародної економіки можлива лише в стабільному політичному середовищі.

1. Предмет і основні завдання курсу «Регіональна економіка».

2. Регіональна економіка, її сутність, базові поняття, просторова організація.

3. Теорії та концепції регіональної економіки.

4. Стан, проблеми та перспективи розвитку регіональної економіки.

5. Місце курсу в системі наукових дисциплін.

ТЕМА 1.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

Основні питання для вивчення

Вступ.

Сучасний світ і середовище міжнародної економіки.

Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки.

Структура міжнародної економіки.

Вступ.

Міжнародна економіка - це галузь фундаментальної економічної науки, що вивчає світове господарство як систему, його основні складові (регіональні об’єднання країн, світові ринки, міжнародні економічні організації тощо), а також міжнародні економічні процеси.

Головний об’єкт курсу – це міжнародна економіка як невід’ємна складова людського суспільства в цілому.

Об’єктами вивчення також виступають:

- великі складові міжнародної економіки – регіональні об’єднання країн, міжнародні економічні організації світовий ринок та ін.;

- міжнародні економічні процеси та явища – кризи, міграція, спекуляція на світових ринках та ін.

Предметом курсу є міжнародні економічні закони, закономірності, фактори, результати функціонування світового господарства та його головних складових частин в контексті еволюції людського суспільства.

Міжнародна економічна система – являє собою сукупність елементів світової економіки з властивими кожному із них характеристиками, у процесі дії елементів світової економіки виникають інтегративні якості, характеристики, закономірності функціонування цієї системи.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) виникають у зв’язку з виходом економічної діяльності за кордони держав і утворюються в процесі взаємодії економічних суб’єктів різних країн з приводу привласнення засобів і результатів виробництва, а також організації міжнародних відтворювальних процесів (див. рис. 1.)

Міжнародна економічна система

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Національні економічні системи

Регулятивні механізми

Міжнародна економічна діяльність

Міжнародні економічні відносини

Рис. 2. Складові міжнародної економічної системи

Міжнародна економіка, як дисципліна виконує такі функції:

1) пізнавальну – вивчення та пояснення міжнародних економічних процесів та явищ;

2) методологічну – міжнародна економіка з одного боку, є фундаментом розвитку конкретних економічних дисциплін, а з іншого - узагальнює та розвиває їх досягнення;

3) ідеологічну – міжнародна економіка впливає на формування світогляду та ідеологічних переваг людини;

4) практичну – розробка та реалізація ефективної зовнішньоекономічної діяльності держави.

СВІТОВА ЕКОНОМІКА

Національна економіка

Фактори виробництва:

Природні роесурси

Робоча сила

Капітал

Виробництво

Результати виробництва (товари та послуги)

Розподіл

Обмін

Споживання

Національна економіка

Міжнародні економічні відносини

Воєнно-політичні

Економічні

Гуманітарні

Міжнародні відносини

Рис. 1. Формування системи міжнародних економічних відносин

2. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки.

Сучасний світ – це різноманітне, суперечливе та цілісне людське суспільство, ноосфера земної кулі.

Економічне Соціальне Духовне Політичне

Міжнародна економіка

Сучасний світ є глобальною системою, що складається з економічної, політичної, соціальної та духовної сфер, які підпорядковуються певним внутрішнім і зовнішнім закономірностям та впливають на зміст міжнародної економіки (див. рис. 3).

Рис 3. Середовище міжнародної економіки

Економічне середовище міжнародної економіки об’єднує мега-, макро-, мезо- та мікрорівні. Міжнародні економічні відносини пов’язують їх у цілісну та суперечливу систему.

Мегарівень є адекватним міжнародній економіці як складній системі.

Макрорівень представлений відкритими економіками розвинутих країн; країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою У відкритій економіці, крім внутрішніх, існують взаємопов’язані зовнішні потоки.

Модель економічного кругообігу відкритої економіки (див. рис. 4) ілюструє існування поряд із внутрішніми (національними) економічними відносинами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ зовнішніх економічних відносин.

Отже, відкрита економіка – це національна економіка (економіка країни), інтегрована у міжнародну економіку.

Мезорівень охоплює економічні зв’язки між регіонами, галузями та міжгалузевими комплексами окремих країн.

Мікрорівень представлений зовнішньоекономічною діяльністю фізичних та юридичних осіб.

Важливим суб’єктом сучасних міжнародних економічних відносин стали транснаціональні компанії (ТНК), які охоплюють своєю діяльністю всі рівні економічного середовища міжнародної економіки.

За ступенем розвитку стосунків між суб’єктами МЕВ виділяють:

- міжнародні економічні контакти;

- міжнародна економічна взаємодія;

- міжнародне економічне співробітництво;

- міжнародна економічна інтеграція.

Політична сфера включає держави з притаманними їм формами правління (монархія, республіка), політичними режимами (демократія, авторитаризм, тоталітаризм)та відповідними формами устрою (унітарна держава, федерація, конфедерація); різноманітні міждержавні та наддержавні утворення (наприклад ООН, ЄС, СНД); політичні партії та міждержавні політичні утворення (наприклад Соціалістичний Інтернаціонал); а також сучасний політичний процес, який втілює у собі політичну залученість (вибори, референдуми, переговори і т.д.); політичне функціонування (лобі, опозиція тощо); міжнародну політику та міжнародне право.

Через політичні причини кожна країна по відношенню до інших може застосовувати преференції, режими найбільшого сприяння, інтегрування з ними. З іншого боку, можливе встановлення тарифних та нетарифних бар’єрів, ембарго, інших економічних санкцій.

Адекватна реалізація принципів міжнародної економіки можлива лише в стабільному політичному середовищі.

Соціальне середовище міжнародної економіки характеризується багатоманітністю взаємопов’язаних людських станів, прошарків і угрупувань, а також інститутів громадянського суспільства за демографічними, расовими, національними, професійними, релігійними та іншими ознаками.

Духовне середовище міжнародної економіки є складною системою форм суспільної свідомості, а саме: наукової, естетичної, етичної, моральної, релігійної; а також, типів культур, традицій, генотипів різних народів та інститутів і організацій, що їх обслуговують.

Процес прискореного залучення України до загально цивілізаційних процесів та структур охоплює всі сфери життя. В економічній сфері він спрямований на створення конкурентоспроможної продукції та екологічно орієнтованої ринкової економіки. Соціально-політичні критерії інтеграції України у світове господарство передбачають стабільність інституцій, які забезпечують демократію, верховенство закону, права людини, розповсюдження і укріплення гуманістичних та загальнолюдських цінностей, конструктивний громадський консенсус різних політичних сил. Духовне середовище міжнародного розвитку України ґрунтується на величезному потенціалі емоційної, психологічної енергії, що вивільняється внаслідок розбудови власної незалежної держави і спрямована на відродження нації як повноправного члена світової спільноти.

3. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки.

Історично світовий ринок, світова економіка, міжнародна економіка беруть походження в сфері міжнародної торгівлі. У таблиці 1 наведено основні етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки.

Таблиця 1.

Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки

Хронологічний період	Головні риси суспільного розвитку	Зміст етапів еволюції світового ринку та міжнародної економіки
Стародавній світ та середньовіччя	Домінування натурального господарства та традиційного суспільства.	Відбувається формування внутрішнього ринку, як форми господарського спілкування, за якою виробник самостійно продає товари у середині країни.
XV – XVIст.	Епоха великих географічних відкриттів. Колоніальні захвати і створення перших колоніальних імперій (португальської та іспанської)	Прискорений розвиток міжнародної торгівлі непромисловими товарами: тканинами, пряностями, коштовностями, дорогоцінними металами та рабами. Формування національного та міжнародного ринків, які є відповідно внутрішнім ринком, частина якого орієнтується на іноземних покупців, та частиною національних ринків, що безпосередньо пов’язана із закордонними ринками. Світове господарство обмежене сферою застосування купецького та лихварського капіталу. Формою існування та розвитку світового господарства цього періоду були переважно міжнародні торгівельні відносини.
Новий час. XVI – XVIII ст.	Мануфактурне виробництво. Епоха первісного накопичення капіталу. Становлення економічних систем, що відповідають моделі «чистого капіталізму»	Функціонування світового господарства виходить за межі сфери обігу, поширюючись на сферу виробництва. Ускладнюється механізм світового господарства, з’являються нові форми МЕВ, а саме: міжнародна торгівля промисловими товарами, торгівля послугами, вивіз капіталу, міграція робочої сили. Монополізація зовнішньої торгівлі. Виникнення і розвиток протекціоністської торговельної політики.
XIX – початок XX ст.	Промисловий переворот. Розвиток великого машинного виробництва та утвердження індустріального суспільства. Колоніальна експансія і завершення територіального поділу світу колоніальними державами	Завершення формування світового ринку як сфери стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному поділі факторів виробництва. Початок формування світової економіки, як сукупності національних економік і зав’язків між ними. Створення адекватної сучасному світовому господарству системи МЕВ. Домінуючою за темпами розвитку формою МЕВ стає вивіз капіталу, широкого розвитку набуває виробниче і науково-технічне співробітництво, діяльність міжнародних монополій.
Новітній час. Початок XX ст. – кінець 50-х рр. XX ст.	Становлення в провідних індустріальних країнах змішаної економіки. Територіальний перерозподіл світу. І та ІІ світові війни.	Завершення формування світової економіки, як глобальної економічної системи. Антагоністичний характер її функціонування мав такі форми прояву: співіснування метрополій, залежних від них держав і колоній, перевага монокультурної спеціалізації у розвитку міжнародного поділу праці, нееквівалентний товарний обмін. Світова економіка поділяється на три складові: світове капіталістичне господарство, світове соціалістичне господарство, країни «третього світу».
Друга половина XX ст. – початок XXI ст.	Сучасний етап НТР. Початок постіндустріальної епохи. Розпад колоніальної системи. Розпад системи соціалізму. Глобалізація економіки та суспільного життя	Ключовою рисою даного етапу стає розвиток міжнародної економічної інтеграції. Формування міжнародної економіки як складної системи взаємопов’язаних національних економік, між – та наднаціональних економічних процесів та інститутів, що їх обслуговують.

Світовий ринок – це сукупність національних ринків окремих країн, пов’язаних між собою міжнародним поділом праці (МПП) і товарообігом.

Світовому ринку притаманні певні специфічні ознаки:

1. Ємність світового ринку є меншою, ніж сумарна ємність національних ринків.

2. На механізм світового ринку значний вплив справляє зовнішньоекономічна політика держави.

3. На світовому ринку формуються світові ціни, які є відмінними від національних. Національні валюти провідних країн виконують функцію світових грошей.

Міжнародна економіка – це планетарний відтворювальний комплекс, складна система взаємопов’язаних національних економік, між – та наднаціональних економічних процесів та інститутів, що їх обслуговують.

Головні ознаки міжнародної економіки:

1. Розвинуті сфери міжнародної торгівлі та міжнародного руху факторів виробництва.

2. Швидкий розвиток міжнародного виробництва, в першу чергу в межах ТНК.

3. Розширення самостійної міжнародної валютно-фінансової сфери, яка не пов’язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів і факторів виробництва.

4. Розгалужена система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і наддержавних, а тож громадянських утворень і механізмі регулювання економіки.

5. Домінування принципів відкритої економіки в економічній політиці держав.

4. Структура міжнародної економіки.

Структура міжнародної економіки можлива за багатьма критеріями.

Рис. 5. Головні критерії структурування економіки

Рівень розвитку національних економік визначається:

- Обсягом ВВП на душу населення;

- Ефективністю факторів виробництва;

- Станом наукових досліджень і наукових досягнень;

- Демографічною ситуацією, наявністю кваліфікованих кадрів;

- Рівнем доходів і рівнем споживання населення;

- Часткою та характером взаємодії економічних укладів, механізмів ринкового саморегулювання, державного й громадянського регулювання економіки;

- Ступенем інтегрованості національних економік у міжнародну економіку.

Структура міжнародної економіки за рівнем економічного розвитку країн наведена на рисунку 6.

Рис. 6. Структура міжнародної економіки за рівнем економічного розвитку країн

Наступний критерій структуризації міжнародної економіки – форми міжнародних економічних відносин та їх регулювання.

Певна структуризація міжнародної економіки можлива за критерієм належності країн до регіональних інтеграційних угрупувань. Важливими передумовами економічної інтеграції країн є спільність економічних інтересів, компліментарність національних господарських механізмів, достатній рівень індустріального розвитку, а також територіально-географічна близкість.

За характером економічних об’єктів ринкових об’єктів ринкових відносин в міжнародній економіці виділяють наступні складові світового ринку:

- ринок товарів і послуг;

- ринок робочої сили;

- ринок капіталів;

- валютний ринок;

- ринок цінних паперів.

Рис. Структурно-логічна схема теми 1

План семінарського заняття

1. Сутність та структура міжнародної економічної системи.

2. Форми та рівні міжнародних економічних відносин.

3. Суб’єкти міжнародних економічних відносин та принципи їхньої взаємодії.

4. Середовище розвитку міжнародних економічних відносин: структуризація та особливості.

Контрольні питання

1. Що являє собою міжнародна економічна система, які її структурні елементи?

2. Дайте визначення категорії «світове господарство». Назвіть особливості розвитку сучасного світового господарства.

3. Що являє собою інтернаціоналізація виробництва?

4. Дайте визначення інтернаціоналізації капіталу. Яку роль інтернаціоналізація капіталу відіграє у функціонуванні сучасного світового господарства?

5. Якими об’єктивними чинниками зумовлюється розвиток міжнародного поділу праці?

6. Чому міжнародний поділ праці є основою міжнародних економічних відносин?

7. Назвіть і охарактеризуйте основних суб’єктів міжнародної економічної діяльності та принципи їхньої взаємодії.

8. За якими критеріями здійснюється класифікація країн?

9. Які існують форми міжнародних економічних відносин і в чому виявляється їхня взаємодія?

10. Дайте визначення середовища МЕВ.

11. Як проявляється вплив політико-правового середовища на МЕВ?

12. Назвіть основні елементи соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин.

13. Назвіть класифікацію чинників економічного середовища міжнародних економічних відносин.

14. Розкрийте роль інфраструктури у розвитку міжнародного економічного співробітництва.

Термінологічний словник
ключових понять (категорій)

Вертикальний МПП—поділ праці, за якого виробники з різних країн формують однолінійний технологічний ланцюг та виконують низку послідовних виробничних операцій.

Горизонтальний МПП—поділ праці, що передбачає виготовлення виробниками різних країн компонентів, які поєднуються у технологічно та технічно складному виробі.

Економічне середовище МЕВ—чинники економічного характеру, які впливають на дії учасників МЕВ. До таких чинників належать, зокрема, структура національного господарства країн, рівень їхнього економічного розвитку, величина валового продукту на душу населення та ін.

Інтернаціоналізація господарського життя—процес виникнення та розвитку стійких економічних взаємозв’язків між національними господарствами (на основі міжнародного поділу праці) і виходу процесів відтворення суспільного продукту за національні кордони.

Інтернаціоналізація капіталу—процес взаємопереплетіння та об’єднання капіталу із різних країн, формами якого є міжнародний обмін підприємницьким і позичковим капіталами.

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності — процес зменшення або повної ліквідації різного роду обмежень та перешкод, які гальмують рух товарів, капіталів, послуг, робочої сили через кордони країн.

Міжнародна економічна діяльність—сукупність дій суб’єктів господарювання різних країн, у процесі яких вони вступають в активні міжнародні економічні відносини.

Міжнародна економічна система—сукупність національних економічних систем у їх взаємодії на основі міжнародного поділу праці з відповідним механізмом регулювання.

Міжнародна спеціалізація—форма поділу праці між країнами, за якої в рамках окремих держав відбувається виробництво більш однорідних продуктів праці у масштабах, здатних задовольнити як внутрішні потреби, так і потреби країн-партнерів, що призводить до прогресуючої диференціації національних господарств.

Міжнародне виробниче кооперування—об’єктивний процес розвитку стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн, що передбачає координацію їхньої господарської діяльності у виробництві певних видів кінцевої продукції та обмін між учасниками виробничого процесу спільно виробленою частковою продукцією.

Міжнародний поділ праці (МПП)—найвищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, що виражається у стійкій, економічно вигідній спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції та у взаємному обміні результатами цієї діяльності між країнами у певних кількісних та якісних співвідношеннях.

Міжнародні економічні відносини—система різноманітних господарських відносин між країнами світу стосовно виробництва, розподілу, обміну і споживання за межами національних кордонів.

Національна економічна система—сукупність взаємопов’язаних в організаційному, технологічному та економічному плані галузей та сфер господарської діяльності в межах державно оформлених національних господарств.

Політичне середовище МЕВ — сукупність політичних чинників, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (політичні інтереси, мотиви держав; політичний устрій країн; політичні ризики).

Правове середовище МЕВ—нормативно-законодавча база, що впливає на поведінку учасників МЕВ (трудове, антимонопольне, податкове законодавство, загальноправове середовище тощо).

Принципи організації міжнародних економічних відносин (МЕВ) — сукупність міжнародних правил поведінки учасників МЕВ (суверенітет, взаємна вигода, добросовісне виконання міжнародних зобов’язань тощо).

Рівні МЕВ — щільність зв’язків між суб’єктами МЕВ, які розрізняються між собою тривалістю, інтенсивністю взаємодії тощо (економічні контакти, взаємодія, співробітництво, міжнародна економічна інтеграція).

Світове господарство—сукупність національних господарств та економічних взаємозв’язків між ними через систему міжнародних економічних відносин.

Світовий ринок—товарно-грошові відносини між економічними суб’єктами різних країн, об’єктом яких є товари, послуги, активи, технології, робоча сила тощо. Світовий ринок певного товару являє собою взаємодію пропозиції та попиту на даний товар у міжнародному масштабі.

Середовище МЕВ—зовнішні щодо суб’єктів політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники, які супроводжують та опосередковують міжнародний бізнес, пов’язаний з пересуванням через національні кордони ресурсів, товарів, послуг, інформації, капіталу та робочої сили.

Соціально-культурне середовище МЕВ — система соціально-культурних факторів, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (соціальні норми поведінки людей, їхні цінності в різних країнах; норми ділової етики; звички у праці тощо).

Суб’єкти МЕВ—учасники міжнародних економічних відносин, які здатні досить незалежно й активно діяти задля реалізації своїх переважно економічних інтересів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теорії і концепції розміщення продуктивних сил.	\|	З дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.