В) критичність, рефлексивність.

Під універсальністю розуміється та обставина, що філософський світогляд має відношення до природи, суспільства і до духовної сфери (свідомість, пізнання тощо).

В якості корінних питань буття виступають такі, як питання про початок всього існуючого, питання про вічність і нескінченість, про життя людини тощо. Порівняно недавно ці корінні питання філософський світогляд тісно пов’язував з так званим основним питанням філософії, тобто з питанням про відношення мислення до буття, свідомості – до матерії.

Проте так сформоване питання має смисл не для будь-якої філософської системи (про це буде йти мова в темі 2 і далі), а лише для філософських систем типу системи Гегеля.

Це питання має фундаментальне значення в марксистській філософії і пов’язане з відповідним принципом партійності, його можна розглядати і в наш час, проте, швидше, в дидактичному плані; в навчальних цілях – як засіб, який допомагає класифікувати філософські системи на перших етапах їх освоєння.

Під рефлексією розуміється критичне осмислення людиною власної діяльності, її результатів і наслідків. При цьому, якщо таке осмислення ведеться на основі філософських категорій і принципів, то ми маємо справу з філософською рефлексією.

Таким чином, специфіка філософії – не стільки в об’єкті (що саме вивчається, розглядається), скільки в способі його розгляду. Як не раз підкреслював в свій час Р.Декарт, філософствувати – значить сумніватись.

Читайте також:

Рефлексивність.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Філософія як світоглядне знання	\|	Філософія і наука

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.