• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Філософія як світоглядне знання

Як уже відзначалося, філософія виникає на певному етапі розвитку сус­пільства. Які ж причини її виникнення? Виділимо дві основні – гносеологічну і соціокультурну.

Гносеологічнапричина пов'язана з незадоволеністю прийнятими прийо­мами пояснення світу. З гносеологічної точки зору філософія виникає як своєрідне «подолання» міфу за допомогою зміни способів поясненнянав­колишньої дійсності. На відміну від міфологічного, філософське пояснення не зв'язане з приписуванням світу не властивих йому якостей і ознак, а нака­зує пояснювати світ, виходячи з нього самого, таким, яким він є насправді. У цьому способі вже проглядаються елементи науковогопідходу, наукового пояснення світу.

Із соціально-культурноїточки зору філософія виникає в процесі роз­кладання первісно-общинного ладу і становлення рабовласницького суспіль­ства, у якому після поділу праці, що відбувся раніше, сформувалися умови, що забезпечили існування і розвиток особливої верстви людей (вільних гро­мадян), які займалися переважно інтелектуальною працею і любили мудрість (тобто філософів).

Першою формою філософського знання була натурфілософія, що міс­тила міфологічні і релігійні уявлення про світ. В міру розширення й удоско­налювання знань відбувалася спеціалізація натурфілософських знань. З на­тур­­­­­­фі­лософії поступово стали відокремлюватися конкретні наукові дисципліни – математика, астрономія, фізика. Як не парадоксально, у процесі такої диференціації знань філософія не тільки не «розгубила» свій предмет, але, навпаки, уточнила його. Наприклад, вивчаючи рух, філософія тепер не розглядає його конкретні прояви, а займається обговоренням його загальних, фундаментальних питань – про загальні причини руху, його суперечності, про співвідношення руху і розвитку і т.п.

Становлення філософського знання в процесі такої трансформації на­тур­фі­лософії супроводжується також раціоналізацієюсвітогляду. При цьому перевага віддається не думкам (поглядам), а знанням, одержуваним із самоціллю доказу, аргументації, критичного осмислення дійсності і висловлюємим мовою особливих, дуже загальних понять – філософських категорій(докладно про категорії мова йтиме далі, у темі 7). Тим самим відбувається переорієнтація на теоретичний спосіб освоєння світу.

Філософський світогляд як теоретична форма відношення людини до світу, що виражає орієнтацію людського розуміння і діяльності, піддається змінам. Наприклад, арістотелівсько-теологічний погляд на світ епохи Середньовіччя змінився в Новий час детерміністським поглядом на світ, у формуванні якого велику роль зіграли наукові знання (про детермінізм - див. далі в темі 6.).

Окрім відзначеної ознаки теоретичності філософії (що означає: пріори­тет знання у порівнянні з думкою (поглядом); раціональність; аргументова­ність; доказовість; розвинута концептуальна мова), вкажемо ще на одну її специфічну рису – її особливий зв’язок з практикою. Звичайно теоретичне протиставляється практичному; однак це не означає, що філософія не пов’язана із життям, з практикою, хоча вона і не потребує, наприклад, експе­риментальної перевірки власних положень. Практика трактується нею частіше у більш широкому сенсі, ніж це має місце, наприклад, у марксистсь­кій філософії (детальніше про практику див. у ч. 2, темі 11).

У сучасному, надзвичайно складному динамічному і суперечливому світі людині дуже важливо мати розвитий, цілісний і стійкий світогляд. Особ­ливо це важливо людині, діяльність якої пов'язана головним чином із сус­піль­ною роботою (керування, політика, бізнес і т.п.). Зокрема, дійсний політик – той, світосприймання і світорозуміння якого підлягає соціально значимим ці­лям і цінностям, а не особистим, приватновласницьким (влада заради особис­того збагачення).

Таким чином, філософія – це теоретична форма світогляду, яка має такі фундаментальні властивості:

а) універсальність;

б) орієнтація на корінні питання буття, на граничні його підвалини;

Читайте також:

1. III. Загальнотеоретична філософія
2. III. ПІЗНЯ ГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ
3. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
4. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
5. А) Філософія православ'я
6. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
7. Академічна філософія кінця – XIX – поч. XX ст.
8. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
9. Антична філософія
10. Антична філософія
11. Антична філософія як перший етап західної філософської традиції. Загальна характеристика
12. Антична філософія.

Переглядів: 909