Гідромішалку або інший перемішуючий пристрій наповнюють розсолом і в нього вводять порошкоподібну КМЦ. Суспензію перемішують до повного розчинення КМЦ. В отриману систему у вигляді концентрованого розчину, вводять сірчанокислий алюміній до і повного “висолювання” КМЦ, При введенні до необхідної величини, утворюється рихла пластоподібна маса “висолено-го” КМЦ. При постійному перемішуванні в отриману систему вводять необхідну кількість азбесту, який розпушують протягом 1,5÷2,0 годин. В останню чергу в розчин вводять їдкий натрій до . Збільшення концентрації лугу в суміші призводить до розчинення пластоподібного КМЦ, зниження фільтрації розчину та покращення його стабільності і однорідності. Особливу увагу необхідно звернути на величину розчину, яка повинна бути не менше 8,5.
Азбестосолегелевий розчин по цьому способові можна готувати в свердловині. Для приготування АСГР доцільно використовувати нестабілізований соленасичений розчин, який отримали при розбурюванні попередніх соляних відкладів. Вміст твердої фази в цьому розчині не повинен перевищувати 3% тобто густина розчину повинна коливатись в межах 1220÷ 1230 кг/м3, (густина розсолу – 1180÷1200 кг/м3).
У випадку, коли нестабілізований соленасичений розчин має значно більший вміст твердої фази, то його розбавляють розсолом і з допомогою очисних пристроїв доводять густину до заданої величини. Якщо цю умову не витримати, то можна отримати АСГР з великими реологічними властивостями.
Порядок приготування АСГР в свердловині аналогічний описаному з допомогою перемішуючих пристроїв.
Азбестосолегелевий розчин приготовлений за другим способом має менші фільтраційні властивості, ніж АСГР, приготовлений за першим способом. Це пояснюється тим, що КМЦ “сшита” сульфатом алюмінію, виступає не тільки понижувачем фільтрації, але додатково виконує роль структуроутворювача та складової компоненти при утворенні кірки.