• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Технологічні особливості застосування розчину

В процесі буріння свердловини, окрім загальноприйнятих параметрів , , СНЗ, , , , один раз в зміну контролюють значення миттєвої та питомої фільтрації.

Під миттєвою фільтрацією розуміють кількість розчину, який проникає в пласт до моменту утворення фільтраційної кірки. Час утворення кірки залежить від проникності гірських порід ( ) та фільтраційних властивостей розчину. Із пониженням швидше наступає кольматація стінок свердловини і зменшується. Умовно прийнято миттєву фільтрацію замірювати за 20 сек.

Питома фільтрація характеризує щільність та проникність кірки і визначають її за формулою:

, [ за 2 години],

де покази приладів ВМ-6 через 8 і 6 годин, см³; 44 – площа фільтрувального паперу, см².

Із зменшенням якість фільтраційної кірки покращується, а кількість фільтрату, яка проникає в пласт, понижується.

Для визначення та використовують два стандартних прилади ВМ-6, в один з яких вкладають фільтрувальний папір, а в другий – сітчастий фільтр (металічна сітка) з розміром комірки 80 мкм.

Застосування паперового та сітчастого фільтрів дає можливість оцінити придатність розчину для буріння, як низькопроникних, так і високопроникних порід ( мкм²). Допустиме значення миттєвої та питомої фільтрації розчину – наступні:

а) для фільтрувального паперу;

см³ за 20 сек,

за 2 години;

б) для сітчастого фільтра

см³ за 20 сек,

за 2 години;

Якщо в розчині значення та більші допустимих, то розчин вважають неякісним і він підлягає додатковій хімічній обробці.

Високе значення свідчить про недостатній вміст дисперсної фази, а великі значення – про незначну кількість полімеру в розчині.

Миттєву фільтрацію зменшують, шляхом домішки азбесту який попередньо розпушують в кислому середовищі , а потім обробляють .

Питому фільтрацію зменшують, при задовільних значеннях , за допомогою карбоксиметилцелюлози.

Кількість азбесту і КМЦ, які необхідні для регулювання та , визначають дослідним шляхом і контролюють повторними замірами. Оскільки для заміру потрібно багато часу (не менше 8 годин), то допускається заміряти через 2 години. У цьому випадку, коли значення менше або рівні 10÷12 см³/см² на паперовому фільтрі і 22÷25 см³/см² на сітчастому фільтрі, то хімічну обробку розчину з допомогою КМЦ вважають ефективною.

2 При необхідності збільшення умовної в’язкості та статичного напруження зсуву, наприклад, спостерігається часткове поглинання або інтенсивний виніс шламу, пов’язаний з обвалами та осипами стінок свердловини, в розчин вводять азбест, , КМЦ. Кількість названих матеріалів може бути більшою в порівнянні з рекомендованими значеннями (див. склад розчину).

3 Азбестосолегелевий розчин не суттєво впливає на продуктивність теригенних колекторів. Добрі кіркоутворюючі та кольматуючі властивості розчину практично виключають можливість забруднення пласта в процесі буріння та цементування експлуатаційної колони. Але в процесі перфорації об-садної колони та виклику припливу пластового флюїду, природні колекторські властивості пласта можуть погіршитися із-за інфільтрації АСГР в перфораційні канали і утворення навколо отворів кольматуючих зон.

Так, на основі лабораторних досліджень встановлено, що кольматуюча дія АСГР зменшує продуктивність піщаників з мкм² на 5÷15%, з мкм² на 15÷35% та на 35÷70%. Отже, найбільш суттєве зменшення дебіту продуктивних горизонтів спостерігається при високій проникності порід-колекторів.

Для усунення цього негативного явища, рекомендується перфораційні роботи та освоєння свердловин проводити на такій же нафті, яка залягає в пласті.

4. Одним з недоліків АСГР є погана його очистка від вибуреної породи. Розчин очищають в основному з допомогою шламозбірників та жолобної системи. Використання вібросита для очистки розчину призводить до значних втрат азбесту. Для зменшення цих втрат рекомендується додаткове диспергування азбесту. З цією метою розчин, оброблений азбестом, прокачують через диспергатор ДГ-1 та бурильний інструмент, опущений у свердловину без турбобура але з гідромоніторним долотом, на протязі 2-3 годин. Потім розчин пропускають через вібросито і приступають до поглиблення свердловини.

Читайте також:

1. I. Застосування похідної та інтеграла до роз’язування задач елементарної математики.
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
4. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
7. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
8. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
11. Автомобільні ваги із застосуванням цифрових датчиків
12. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.

Переглядів: 464