• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Список Інтернет-джерел

1. osvita.ua/school/news/8715/

2. www.edu.kh.ua/.../elektronni_pidruchniki_

3. http://www.mon.gov.ua

4.http://www.iitzo.gov.ua

Завдання: законспектувати запитання плану, перевірити засвоєні знання за

допомогою питань для самоконтролю; за картами атласа, текстом підручників,

посібника для самостійної роботи заповнити таблицю «Промисловість

США», підготуватися до обговорення питань на семінарському занятті №4.

Питання для самоконтролю:

1. За якими особливостями галузевої структури господарства США зараховують до постіндустріальної країни?

2. Які економічні райони виділяють на території США?

3. Як ви можете пояснити вислів: «Примор’я – індустріальне серце США»?

4. Чим пояснюється структура експорту та імпорту США?

5. Які країни Латинської Америки відносять до нових індустріальних країн?

6. Чим відрізняється спеціалізація їх господарства від інших країн регіону?

7. Які особливості економіки країн Латинської Америки свідчать про їх залежність?

Таблиця «Промисловість США»

Форма поточного контролю:перевірка конспекту самостійної роботи, обговорення на семінарському занятті №4.

США — високорозвинута постіндустріальна країна. Для її господарства характерний однаково високий рівень розвитку як виробничих, так і обслуговуючих галузей, комплексний розвиток усіх сучасних виробництв, новітні техніка, технологія й організація праці, високий освітній рівень населення.

Ринкова економіка США поєднує державну, велику корпоративну і дрібну приватну власність. Державна власність включає інфраструктурні об'єкти (транспортні, комунікаційні, енергетичні, екологічні, освітні, наукові), військове майно. Їй належить 300 млн гектарів земель (майже 1/3 площі країни). Вирішальну роль у матеріальному виробництві відіграють великі корпорації. Найбільшими з них є «Дженерал моторз», «Форд Мотор», «IBM», «Дженерал Електрик», «Філіпп Моріс», «Ексон», «Мобіл», «Боїнг» та ін. Дрібна приватна власність особливо поширена в торгівлі та обслуговуванні. Важливою частиною господарства стали наукові дослідження. їх здійснюють урядові установи, лабораторії корпорацій та університети. Характерною рисою США є наявність величезного військово-промислового комплексу. Військові замовлення уряду впливають на розвиток цілих галузей і територій.

Країна експортує виробниче обладнання і машини, літаки й аерокосмічну техніку, зброю, вугілля, пшеницю, кормове зерно, сою, бавовну, тютюн. Як експортер наукоємних товарів, патентів та інформації США — поза конкуренцією. Значні прибутки дає також «індустрія інформації» — Інтернет та інші міжнародні інформаційні системи. Держава імпортує нафту і нафтопродукти, автомобілі, побутові техніку і вироби, газетний папір, продукти тропічного землеробства.

Добувна промисловість. Головними кам'яновугільними басейнами країни є Аппалачський і Центральний. Нафту і природний газ добувають у таких районах: 1) Галф — узбережжя і шельф Мексиканської затоки, в штатах Техас і Луїзіана, 2) Мідконтинент — внутрішня частина штатів Техас і Оклахома; 3) Каліфорнія та її шельф; 4) північне узбережжя Аляски. Головний залізорудний басейн знаходиться біля озера Верхнього. США посідають перше місце в світі за вартістю мінеральної сировини, яку добувають самі, і водночас — перше місце як її імпортер.

Енергетика є однією з найбільш динамічних галузей господарства США. В структурі енергоспоживання є всі види промислових джерел. Загальна енергозабезпеченість виробництва і побуту дуже висока. Країна виробляє понад 3500 млрд кВтгод. електроенергії. Вирішальною є частка теплових електростанцій. Найбільші гідростанції побудовані на річці Колумбії. Геотермальна станція потужністю 1 млн кіловат діє в Долині Гейзерів у Каліфорнії. Працюють 110 атомних реакторів.

Обробна промисловість — основа матеріального виробництва США. У країні виготовляють найрізноманітніші засоби виробництва і споживчі товари. На першому місці за вартістю продукції (майже 2/5) стоїть машинобудування. Значну роль відіграють також харчова, хімічна, поліграфічна, паперова, металургійна, швейна промисловість та виготовлення виробів із пластмаси. На передньому плані за кількістю зайнятих виявилися авіакосмічна промисловість, виробництво електронних компонентів, конторського обладнання (оргтехніки) і комп'ютерів, а також засобів зв'язку.

На Півночі — обробна промисловість зосереджена в так званому промисловому поясі. Орієнтовні його межі: Бостон — Балтимор — Сент-Луїс — Мілуокі. На Півдні обробна промисловість більш розосереджена, але й тут є дві компактні індустріальні зони: Аппалачський Підмонт (передгір'я Аппалачів) і узбережжя Галфа. На Заході головні райони обробної промисловості сформувалися в Каліфорнії та на Північному Заході. Найбільшими промисловими центрами є Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, а також Бостон, Філадельфія, Клівленд, Детройт, Сент-Луїс, Даллас і Х'юстон.

Сільське господарство США виробляє продукцію для власних потреб і на експорт. Цьому сприяє природне середовище й ефективне господарювання. Для підтримки фермерів уряд вже протягом кількох десятиліть щорічно надає їм багатомільярдні субсидії. Проте і в цих умовах традиційні сімейні ферми з наділами по 64 га землі не витримують конкуренції і розорюються. Більша частина товарної продукції давно вже надходить від великих господарств. Безпосередньо у сільськогосподарському виробництві працює понад 3 млн чоловік.

У землеробстві головними є кормові культури: кукурудза, сорго, ячмінь, сіяні трави. Так званий кукурудзяний пояс знаходиться на Центральних рівнинах. Тут щороку вирощують 200-300 млн тонн кукурудзи, або 2/5 її світового збору. Пшениці як продовольчого зерна одержують 60-80 млн тонн. Її посіви зосереджені в преріях, у так званому пшеничному поясі, який простягнувся від Канади до Техасу. З олійних культур поширені соя, арахіс і останнім часом соняшник. Вирощують цукрові буряки і цукрову тростину. Збір картоплі порівняно незначний, оскільки, як і хліба, її споживають у країні мало. Збір та різноманіття овочів і фруктів у країні чи не найбільші у світі. З технічних культур традиційними стали тютюн і бавовник.

Тваринництво має чудову кормову базу. Переважає м'ясний напрям. М'ясо є важливим елементом харчування американців. Найбільше великої рогатої худоби зосереджується на фермах і ранчо Великих рівнин, що простяглись у меридіональному напрямі від Канади до Мексики. Свинарство — характерне для "кукурудзяного поясу", вирощування бройлерів — для штатів Півдня. Частка молочного стада порівняно невелика. Найбільше молока і молочних продуктів виробляють у Приозер'ї та на Північному Сході.

Транспорт. США мають розвинуту транспортну систему. Залізниці побудовані ще в минулому столітті. їх довжина навіть зменшується. Будівництво автошляхів продовжується й нині. Найбільш ефективна система швидкісних міжштатних автострад — хайвеїв.

З'єднані між собою каналами річка Міссісіпі, Великі озера і річка Св. Лаврентія утворили найдовший у світі внутрішній водний шлях від Мексиканської затоки до Північної Атлантики. Розгалужена мережа трубопроводів з'єднує місця видобутку та споживання нафти й газу. США мають значний торговий флот. Багато кораблів ходять також під «дешевими прапорами». В морських комунікаціях істотну роль відіграє Панамський канал, через який здійснюється морський зв'язок між східним і західним узбережжями країни.

У перевезенні пасажирів переважає власний автомобіль. Насиченість країни автомашинами є найвищою в світі — 500 одиниць легкових і 240 одиниць вантажних на 1000 жителів. Усього на ходу в країні майже 200 млн автомашин, зокрема — 135 млн легкових. Власна автомашина стала традицією і елементом престижу ще в 20-ті роки XX ст. Вона має величезний вплив на життя країни, стала передумовою субурбанізації і встановлення міського способу життя в позаметрополітенській Америці. Автомобілебудування вже багато десятиліть посідає перше місце в обробній промисловості. Автомобільний транспорт щороку споживає понад 400 млн тонн бензину і є головним забруднювачем атмосфери в містах. У перевезеннях пасажирів важливе місце посідає повітряний транспорт.

Економічні зв'язки України з США знаходяться на початковому етапі. Частка США в торговому обігу України становить 3,6%. Це третє місце після Росії і Німеччини. Частка України в торговому обігу США зовсім мала, всього 0,05%. У структурі торгівлі практично відсутні наукоємні товари. З боку України переважають сировинні і споживчі товари, з боку США — споживчі. Як інвестор капіталу в Україну США стоять на першому місці (18% загальної суми прямих інвестицій станом на 2000 рік). Але абсолютні розміри американських інвестицій поки незначні.

Традиційно США поділяють на три великі райони: Північ, Південь і Захід.

У межах Півночі розрізняють Атлантичне узбережжя, Приозер'я і землі на захід від Міссісіпі.

Атлантичне узбережжя — це вузька смуга низовини між океаном і Аппалачськими горами. Тут США зародилися як держава. Тепер це одна з найбільших міських зон світу. На неї припадає 1/5 населення і майже 1/4 промислової продукції, і тільки 2% площі США. Структура виробництва дуже різноманітна. З-поміж матеріальних галузей виділяються електро- і електронне машинобудування, приладобудування, хімічна, паперова, поліграфічна і швейна промисловість. Велике значення має невиробнича сфера. Найбільшими містами є Бостон, Нью-Йорк, Філадельфія і Вашингтон.

Нью-Йорк (19,6 млн чоловік) виник у гирлі річки Гудзон, уздовж долини якої пролягав єдиний зручний шлях через Аппалачські гори вглиб материка. За кількістю мешканців і як центр управлінської, фінансово-торговельної і міжнародної діяльності Нью-Йорк посідає перше місце в США. На його території розташовано більш як третина штаб-квартир американських корпорацій, п'ять із шести великих банків, фондова біржа, видавництво «Тайм», Американська радіомовна корпорація тощо. У Нью-Йорку розміщується також штаб-квартира Організації Об'єднаних Націй. Центральним районом міста є острів Манхеттен. Ще наприкінці минулого століття у зв'язку з дорожнечею землі тут почали споруджувати багатоповерхові будівлі. Кам'яна основа острова надавала таку можливість. Поступово будівлі ставали все вищими, більш досконалими за формою. Перше скупчення хмарочосів виникло на півдні острова. Тут містяться офіси всесвітньо відомих фінансово-банківських та зовнішньоторгових корпорацій. Вулиця Уолл-Стріт стала символом фінансової могутності. Друге скупчення утворилося в середній частині острова — Мідтауні. Це торговий, культурний і розважальний центр. Вулиця Бродвей, яка перетинає Мідтаун, стала синонімом центрів міст взагалі.

На північ від Нью-Йорка розташована місцевість, що дістала назву Нова Англія. Тут у 1620 р. була заснована перша англійська колонія. Понад два століття Нова Англія являла собою найрозвинутішу частину Півночі — її промислову майстерню. Звідси почалась індустріалізація США. Район став класичним прикладом безперервної зміни структури господарства, відмирання старих галузей і виникнення на їх місці нових. Нині Нова Англія — район концентрації наукоємних і воєнних виробництв, центром є місто Бостон. У його передмісті розташовані Гарвардський університет і Массачусетський технологічний інститут, які широко відомі як осередки досліджень з найновіших напрямів науки і техніки.

Особливе місце на узбережжі посідає Вашингтон (4,5 млн чоловік). Місто засновано наприкінці XVIII ст. як столицю Федерації. Тепер — це насамперед столиця, «продукцією» якої є постанови і розпорядження. У Вашингтоні знаходяться Білий Дім — резиденція президента, Капітолій — будинок Конгресу, Пентагон — військове міністерство, інші міністерства та іноземні представництва. Вашингтон — науковий і культурний центр. Тут розташована найбільша у світі Бібліотека Конгресу США. Широко відомий комплекс музеїв і дослідницький заклад — Смітсонівські інститути — включає національний музей повітроплавання та космонавтики. Серед численних історичних і культурних пам'яток столиці є пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. У Вашингтоні знаходиться Національне географічне товариство і видається географічний журнал «Нешинел Джеографік ».

Приозер'я — територія між Великими озерами і річками Міссісіпі і Огайо. Приозер'я — індустріальне серце США, де виробляють 1/4 промислової продукції. Типовими є важка індустрія і традиційні галузі: металургія, виробництво промислового устаткування, гірничих і будівельних машин, сільськогосподарської техніки і особливо автомобілів, а також харчова промисловість. Вже дев'яносто років тому місто Детройт стало славнозвісною «автомобільною столицею», де вперше в світі виробництво автомобілів було поставлене на конвеєр.

Чикаго (8,5 млн чоловік) є найбільшим містом Приозер'я. Це величезний транспортний вузол. Великі озера з'єднані діючим каналом з Міссісіпі. Три десятки залізниць, зокрема й основні трансконтинентальні, як і десять хайвеїв, сходяться сюди. Чикагський аеропорт О'Хара є одним з найбільших у світі, щороку ним користуються 60 млн пасажирів. Чорна металургія, важке машинобудування, виробництво засобів зв'язку і харчова промисловість — головні галузі індустрії Чикаго. Водночас місто — третій за своїми масштабами в США центр фінансів, торгівлі, послуг, науки і культури.

Територію, що простяглась на захід від Міссісіпі аж до Скелястих гір, називають «хлібним кошиком». Це знамениті Великі рівнини і степи-прерії, де колись мандрували стада бізонів, а тепер вирощують пшеницю, кукурудзу, трави і відгодовують велику рогату худобу на м'ясо. Населення та міст тут мало, це типова фермерська Америка. Найбільше пшениці вирощують у штатах Канзас і Північна Дакота, кукурудзи — у штаті Айова.

Південь. У другій половині XX ст. на Півдні сталися разючі зміни. Зникли пережитки рабовласництва. Умови життя і діяльності населення стали такими, як і повсюди в США. Благодатний субтропічний клімат, відсутність величезних міст з їх соціальними і расовими проблемами, а також чисте природне середовище сприяють переміщенню сюди населення. Структура господарства також зазнала значних змін. Для землеробства стали характерними різноманіття спеціальних і технічних культур: соя, арахіс, рис, цукрова тростина, овочі й фрукти, бавовна, тютюн. Набули розвитку пасовищне тваринництво, бройлерна промисловість і промислове лісництво. Південь — головний постачальник нафти і природного газу. Старі галузі обробної промисловості, що орієнтувалися на місцеву сировину і дешеву робочу силу, продовжують відігравати значну роль. Це текстильна, швейна, тютюнова, лісопильна, целюлозно-паперова і меблева промисловість. їх найбільша концентрація спостерігається на Аппалачському Підмонті вздовж «лінії водоспадів» з їх дешевою енергією.

На узбережжі Галфа від Міссісіпі до Ріо-Гранде утворився найбільший у світі нафтогазовий комплекс виробництв. До нього входять видобуток нафти і газу, нафтопереробка й очищення газу, нафтогазохімія, електроенергетика, алюмінієва промисловість, виготовлення нафтогазового і хімічного обладнання. Великий енергетичний комплекс знаходиться в басейні річки Теннессі. Він об'єднує гідравлічні, теплові і атомні електростанції загальною потужністю понад 30 млн кіловат. Споживачем електроенергії є атомна промисловість. Центрами авіаракетної промисловості стали Даллас-Форт-Уерт і Атланта. На мисі Канаверал у Флориді побудований космодром. Це місце стартів більшості космічних апаратів США, включаючи всі польоти з космонавтами на борту. Центр управління пілотованими польотами знаходиться поряд з Х'юстоном.

Найбільш відомими штатами Півдня, населення й економічний потенціал яких швидко зростає, є Техас і Флорида. Значними містами — Даллас-Форт-Уерт, Х'юстон і Атланта. Техас відомий насамперед своїми розмірами. Але й за іншими показниками він є третім після Каліфорнії та Нью-Йорка штатом країни. Нафтогазовий комплекс і воєнна промисловість поєднуються тут з розвинутим сільським господарством. Техас є лідером за площею природних пасовищ, поголів'ям великої рогатої худоби, виробництвом м'яса і бавовни. Флорида з її вологим субтропічним кліматом відома вирощуванням апельсинів і своїми пляжами та курортами.

Захід — майже половина території США. Його простори охоплюють Гірські штати, Каліфорнію, Тихоокеанський Північний Захід, Аляску і Гавайї.

Характерними рисами Гірських штатів, які займають найширшу частину Кордильєр, є гірський рельєф і посушливий клімат. Це 28% площі і тільки 5% населення США. Традиційними галузями господарства є пасовищне скотарство, зрошуване, оазисне землеробство, видобуток руд і виплавка кольорових металів. З-поміж нових — наукоємні і воєнні виробництва та туризм. Під час Другої світової війни в долині річки Ріо-Гранде в штаті Нью-Мексико була створена лабораторія, що дістала назву Лос-Аламос, де вчені сконструювали першу атомну бомбу. Дві атомні бомби тоді США скинули на японські міста Хіросіму і Нагасакі. В штаті Невада знаходиться полігон, на якому здійснюються підземні атомні випробування. Найбільші міста району — Солт-Лейк-Сіті, Денвер і Фенікс зв'язані з виробництвом електроніки і ракет. Туристів у Гірських штатах приваблюють екзотичні ландшафти в національних парках, зимові види спорту, можливості полювання і рибальства, центри розваг в Лас-Вегасі та Ріно.

Каліфорнія — штат, який відіграє нині виняткову роль не тільки на Заході, а й у цілому в США. Він посідає перші місця за багатьма економічними показниками. Населення штату за останні п'ятдесят років зросло з 6 до 32 млн чоловік і збільшується далі. Природа Каліфорнії різноманітна і мальовнича. На відстані 140 км одна від одної розташовані найвища і найнижча точки «суміжних штатів» — гора Уїтні і Долина Смерті. В штаті дванадцять національних парків. Головне природне багатство Каліфорнії — її клімат. Це сухі субтропіки середземноморського типу. Економіка штату надзвичайно різноманітна. Тут вирощують 2/5 всіх овочів і фруктів США. Є потужна консервна і виноробна промисловість. Головну роль в обробній промисловості відіграють новітні наукоємні галузі і виробництво зброї. Електронні компоненти, електронна обчислювальна техніка, засоби зв'язку і прилади є найважливішою продукцією. Третина авіаційно-космічної техніки і одна чверть американського озброєння виробляються в Каліфорнії. У штаті багато наукових лабораторій і університетів. Головні урбанізовані зони сформувалися навколо Сан-Фран-циско і Лос-Анджелеса. Обидва міста є великими фінансово-торговельними, промисловими, транспортними, науковими і культурними центрами.

Розквіт Сан- Франциско (6,5 млн чоловік) почався під час «золотої лихоманки» 1849 р. Місто виділяється своїми історичними і культурними традиціями. В 1945 р. тут була створена Організація Об'єднаних Націй. У передмісті Сан-Франциско Берклі розташований знаменитий Каліфорнійський університет. Стен-фордський університет у Сан-Хосе є базою «Силіконової долини» — величезного комплексу електронних виробництв. Каліфорнійська «Силіконова долина» стала класичним прикладом науково-промислового комплексу і зразком для аналогічних утворень в інших частинах США та за їх межами.

Лос-Анджелес (15,5 млн чоловік) за розмірами і значенням випередив Чикаго і став другим містом США після Нью-Йорка.

"Сто передмість у пошуках одного центру" — таку назву дано Лос-Анджелесу не випадково. Це величезний одноповерховий конгломерат восьми десятків міст. Відмінність його внутрішнього ландшафту — переплетіння численних хайвеїв. Господарська структура Лос-Анджелеса така сама, як і Каліфорнії в цілому. Одна з його частин — Голлівуд — славнозвісний центр кіно-індустрії і телебачення. У другій — Анахаймі — знаходиться "Діснейленд" — казкова країна, створена кінорежисером Уолтом Діснеєм.

Тихоокеанський Північний Захід — гірський район з помірним і вологим кліматом, його багатства — ліси (майже 2/3 запасів деревини СІПА) і гідроресурси. Найбільше значення мають лісозаготівлі, деревообробка, гідроенергетика, електроенергетика і електромісткі виробництва. На річці Колумбії побудовано найбільший у світі каскад великих гідростанцій загальною потужністю 25 млн кіловат. З-поміж них — ГЕС Гранд-Кулі (9 млн кВт). Головним містом є Сіетл — важливий центр авіакосмічної і електронної промисловості (компанії "Боїнг"і"Майкрософт".)

Аляска — найбільшй за територією і найменш заселений штат СІЛА. На площі 1,5 млн км проживає 600 тис. чоловік. Аляска багата на природні ресурси: мінеральні, гідроенергетичні, лісові й рибні. Поки що дістав найбільшого розвитку видобуток нафти. Найбільше місто — Анкоридж — є вузлом повітряних сполучень. Популярними стали туристські маршрути у цей суворий і водночас величний за своїми ландшафтами край. Крім природних національних парків, тут створено історичний парк «Клондайська золота лихоманка», в якому відтворені пам'ятки того часу.

Гавайські острови — штат невеликий як за площею, так і за кількістю жителів. Галузями його господарства є туристський бізнес і тропічне землеробство. Місто Гонолулу — важливий вузол морських і повітряних сполучень у басейні Тихого океану.

Попри всі позитивні зрушення, що мали місце в другій половині XX ст., за яких головні країни регіону стали індустріально-аграрними, Латинська Америка залишається регіоном країн, що розвиваються. Її ВНП на душу населення є нижчим від середнього світового. Головні країни регіону стали індустріально-аграрними, але і для них характерні негативні риси загального характеру. Починаючи від іспанської та португальської колонізації, Латинська Америка розглядалась як джерело сировини для Європи, а потім і для США та Японії. І нині вона виступає в тій же ролі. Країни регіону стали боржниками розвинутого світу.

Для регіону характерні значні внутрішні відмінності. За абсолютними розмірами економіки першість ведуть Бразилія, Мексика і Аргентина. Їхня частка у ВНП Латинської Америки становить 3/4. За якісними показниками (ВНП на душу населення) попереду Аргентина, Уругвай, Чилі, Мексика, Бразилія, а також деякі малі країни Вест-Індії.

Енергетика. Латинська Америка в цілому — імпортер енергоресурсів, насамперед рідкого палива. Але три її нафтовидобувні країни — Мексика, Венесуела і Тринідад — є експортерами нафти і нафтопродуктів на світовому ринку. Гідроенергетичний потенціал багатий. Його активно використовують. За сукупними потужностями ГЕС, а вони виробляють 2/3 електроенергії регіону, Латинську Америку можна порівнювати із США чи Канадою. Подією світового значення стало будівництво ГЕС на річках Парані, Сан-Франсиску і Кароні (басейн Оріноко).

Гірничорудна промисловість Латинської Америки з самого початку свого існування була орієнтована на експорт. Нині Мексика, Венесуела, Тринідад експортують нафту і нафтопродукти, Бразилія, Венесуела, Чилі — залізні руди, мідь, Ямайка, Суринам, Гайана — боксити, Мексика, Перу — свинець, цинк, срібло.

В обробній промисловості домінують традиційні галузі і практично відсутні нові наукоємні. І в цілому Латинська Америка залишається імпортером готових промислових виробів як виробничого, так і споживчого характеру. Чорна металургія і машинобудування розвинуті лише у великих країнах — Бразилії, Мексиці, Аргентині, Венесуелі, Чилі. Особливе місце займають автомобілескладальні заводи.

У сільському господарстві регіону поєднуються дрібновласницьке землекористування та господарство великих латифундій. Великі господарства (середній розмір 5000 га) володіють 60% сільськогосподарських угідь, середні і дрібні (по 4,5 га) — лише 20% угідь. У дрібному секторі господарство ведеться нерідко примітивними методами.

У структурі аграрного сектору переважає рослинництво. Найпоширенішою зерновою і продовольчою культурою є кукурудза. З нею конкурують: у вологих районах між двома тропіками — касава, маніок, юка, банани і, частково, рис; у гірських районах — картопля та квасоля; на півдні — пшениця. З олійних найбільше значення мають соя і соняшник, а також насіння бавовнику. Вирощують різноманітні овочі та фрукти тропічних і помірних широт, цукрову тростину, з текстильних — бавовник і сизаль, а також тютюн. Особливе місце посідають такі культури, як кавове та шоколадне дерева.

Головним у рослинництві є споживчий сектор. Водночас Латинська Америка виступає як один з важливих експортерів продуктів тропічного землеробства. Головними експортними культурами є кава (61% світового експорту), какао (22%), тростинний цукор (58%) і банани (80%). Експортують також бавовну, тютюн, апельсини, кукурудзу, сою-боби, соняшникову олію і виноградні вина.

Регіон виділяється в світі великим поголів'ям як робочої (коні, мули, віслюки), так і продуктивної худоби (велика рогата худоба, свині, вівці, кози). В Андах розводять лам і альпак. Традиційною зоною тваринництва є Аргентина, Уругвай, південь Бразилії.

Транспорт. Густота розміщення транспортної інфраструктури в регіоні в цілому збігається з розміщенням населення і концентрацією його економічної діяльності. В окремих країнах головне призначення транспорту — зв'язати узбережжя (столицю, порт) з внутрішніми районами. Друга половина XX ст. в Латинській Америці ознаменувалась швидким розвитком автомобільного, авіаційного і морського транспорту. «Культ автомобіля» набув майже американського (США) характеру. Нині в регіоні понад 30 млн легкових автомобілів.

Великі країни регіону мають свої авіакомпанії та морські флоти. Найважливішими авіа- та морськими портами є, як правило, найбільші міста. Особливе місце займає морський флот Панами. За своїми розмірами та характером (принцип «дешевого» прапора) він є аналогом морського флоту Ліберії. Портом прописки багатьох кораблів світу є також Багами та деякі інші острівні держави Вест-Індії.

Окрему сторінку транспортного будівництва в Латинській Америці займають Панамериканське шосе, Трансамазонія і Окраїнне шосе сельви. Ідея Панамериканського шосе полягала в тому, щоб зв'язати США зі столицями усіх латиноамериканських країн. Його протяжність 33,6 тис. кілометрів. Тепер автомобілем можна проїхати від Аляски до півдня Патагонії. Трансамазонське шосе починається на Атлантичному узбережжі Бразилії і з'єднує судноплавні частини всіх правих приток Амазонки. Його довжина 5,5 тис. кілометрів. Окраїнне шосе сельви протяжністю 8 тис. кілометрів має зв'язати внутрішні частини Гайани, Венесуели, Колумбії, Еквадору, Перу та Болівії, оточивши басейн Амазонки із заходу.

Міжнародне значення має Панамський канал, який забезпечує найкоротший зв'язок між Атлантичним і Тихим океанами.

Читайте також:

1. IV. Список використаних джерел
2. IV. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ЗАКОНОДАВСТВА.
3. V. Список вопросов и требования к экзамену
4. V.СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
5. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
6. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
7. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
8. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
9. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
10. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
11. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
12. Библиографический список

Переглядів: 1158