Властивості: дрібний порошок лимонно-жовтого кольору, нерозчинний у воді.
Зберігання: у щільно закритих банках, у сухому, захищеному від світла місці.
Дія: протипаразитарна, що зумовлено розкладанням сірки з утворенням сірчистого ангідриду та сірководню. запамятай
GПри застосуванні всередину із сірки утворюються сульфіди, сірководень і сірчисті луги, які підсилюють секрецію і моторику кишок, а у великих дозах спричинюють пронос. У жуйних сірка засвоюється мікрофлорою передшлунків і кишок, сприяючи синтезу сірковмісних амінокислот (цистину, метіоніну, цистеїну). Входить вона також до складу багатьох ферментів, деяких гормонів. Велика роль сірки та її препаратів як антидоту при багатьох отруєннях. Місцево діє подразнююче, кератолітично.
Застосування: зовні для лікування корости, екзем, дерматитів, трихофітії у формі 10-30% мазі, лініментів, дустів.
Всередину застосовують як антидот при отруєннях, як легкий проносний і відхаркувальний засіб, дляполіпшення обміну речовин, прискорення росту, посилення вітамінної і амінокислотної синтетичної функції мікрофлори передшлунків жуйних, для прискорення росту вовни в овець, при випадінні пір'я в птиці.
Для поліпшення обміну речовин: коням і великій рогатій худобі _ 2,0...5,0 г, дрібним жуйним і свиням - 0,5-1,0; собакам - 0,1- 0,2; птиці -0,05-0,1 г.
Як послаблюючий засіб і протиотрута: коням - 100,0-250,0 г; великій рогатій худобі -100,0-300,0; дрібній рогатій худобі - 50,0-100,0; свиням –15,0-25,0; собакам -10,0-15,0 г.