Функції обчислень, які в техніці керування називають лічильниками, уможливлюють підрахунок імпульсів. Лічильник описується – в символічній комірці – назвами операторів входів і виходів на рис. 10.29. Він адресується у абсолютному або символьному вигляді, наприклад, С4 або «Підрахунок елементів 1».
Підрахунок вгору- лічильник додавання (CU,англ. Counter Up). Значення лічильника збільшується на 1 у випадку зміни з 0 до 1 (наростаючий фронт) результату логічної операції, попередньої до оператора CU. Кожна зміна збільшує актуальне значення лічильника.
Підрахунок вниз-лічильник віднімання (CD,aнгл. Counter Down). Значення лічильника зменшується на 1 у випадку зміни з 0 до 1 (наростаючий фронт) результату логічної операції, попередньої до оператора CU. Кожна зміна зменшує актуальне значення лічильника.
Введення початкового значення(PV,aнгл. Programmed Value). Лічильник приймає значення входу PVяк початкове. Задане значення можна трактувати як сталу, наприклад, C#50 є значення 50.
Встановлення лічильника (S).Лічильник встановлений, коли результат логічної операції, попередньої до оператора S, змінює значення від 0 до 1 (наростаючий фронт). Встановлення означає введення до лічильника його початкового значення (рис. 10.30).
Обнулення лічильника (R).Після переказу сигналу 1 на вхід R лічильник обнулюється, тобто лічильник встановлюється на 0.
Читання біжучого значення лічильника(CV/CV_BCD aнгл. Counter Value). Біжуче значення лічильника передається на вихід CV - в двійковому коді або на вихід CV_BCD - в коді BCD (рис. 10.31).