• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Шкідники зернобобових культур

Найбільшої шкоди в Україні зернобобовим культурам завдають бульбочкові довгоносики (сітони), зерноїди (гороховий, квасолевий, бобовий, виновий), горохова плодожерка, горохова і бобова попелиці, гороховий трипс та ін.

Бульбочкові довгоносики – посіви бобових пошкоджуються двома видами бульбочкових довгоносиків – щетинковим і смугастим. Перші два види поширені в Україні повсюду і пошкоджують горох, вику, сочевицю. Люпин інколи жуки нового покоління пошкоджують сою і квасолю.

Зимують жуки (довж. 2,5-7мм) на полях багаторічних бобових трав та перелогах з дикорослими бобовими травами. Самки відкладають яйця на поверхню ґрунту, в листя і стебла. Плодючість однієї самки від 250-1800 яєць. Личинки після вилуплення проникають в ґрунт в бульбочки на корінцях, живляться вмістом бульбочок, а потім тканиною кореня. Жуки з’являються з лялечок в кінці червня якими й інтенсивно харчуються тими рослинами де розвивались личинки, а потім бобовими рослинами. Молоді жуки живляться листям верхнього ярусу рослин (гороху). З другої половини липня починають переходити до місця зимівлі - на старі посіви конюшини, узлісся тощо.

Гороховий зерноїд (брухус). Уражає горох. Найбільшої шкоди завдає в лісостеповій зоні та на Прикарпатті. Пошкоджує зерно всіх видів бобових культур. В окремих господарствах уражає до 40% посівів.

Жук завдовжки (4,5-5мм) чорний, у жовтих і білих волосках. Зимують жуки в середині зерен, з якими потрапляють на поле під час сівби, а на півдні – у скиртах соломи, рослинних рештках під корою дерев.

У першій половині травня жуки зосереджуються у місцях, що добре прогріваються, де перебувають до періоду утворення вусиків – бутонізації гороху, коли перелітають на посіви, заселяючи крайові смуги. Самки відкладають яйця на стулки молодих бобів. Через 6-10 днів відроджуються личинки, які вгризаються в середину бобів, а згодом у недостигле зерно де живляться його вмістом, розвиваються до жуків і залишаються в ньому. При пізньому збиранні та високих температурах (25- С) значна частина жуків виповзає з горошини і ховається на зимівлю в укриттях.

Бобовий зерноїд пошкоджує тільки кормові боби. Розвивається так само, як і гороховий зерноїд.

Горохова плодожерка. Гусениці цього шкідника проникають у боби рослин і виїдають м’якоть горошин, забруднюючи їх екскрементами. В липні гусениці прогризають стулки бобу і поселяються в ґрунт, де й залишаються на зимівлю.

Горохова попелиця в Україні поширена повсюди. Пошкоджує різні бобові культури, особливо горох. Горохова попелиця пошкоджує листки, пагони квітки і плоди гороху, висмоктуючи з них соки. Рослини пригнічуються і відстають в рості, а боби деформуються. В результаті урожай знижується до 50%. В зоні Прикарпаття вона поширена скрізь, її шкідливість значною мірою залежить від погодніх умов.

Бобова попелиця пошкоджує кормові боби. Численними колоніями осідає на листя, верхівки стебел, плодах, висисаючи сік рослин і водночас розповсюджуючи захворювання.

Читайте також:

1. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
2. I.3. КУЛЬТУРА УЧЕБНОГО ТРУДА
3. II. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
4. II.2. Культура конспектирования
5. II.3. Культура слушания
6. III. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПІСЛЯ ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКОЇ НАВАЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIII – XV ст.)
7. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
8. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
9. IV. НАУКА И КУЛЬТУРА
10. V. ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
11. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
12. VI. УКРАЇНСЬКЕ КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ХIХ ст.

Переглядів: 1344