• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Галогени та галогеновмісні сполуки.

До галогеновмісних сполук відносять сполуки хлору та йоду.

Дія: бактерицидна.

Механізм дії: вільний (атомарний) хлор спричинює денатурацію білків в мікробних клітинах.

Хлорне вапно— білий порошок, що містить вільний хло­р. Виявляє сильну, але короткочасну дезінфекцій­ну та дезодораційну дії. Зараз не застосовують.

Хлорамін Б— порошок, що містить активний хлор, який денатурує білки. Має антисептичні і дезодораційні вла­стивості. Місцева подраз-нювальна дія.

Застосовують 1 -5% для обробки приміщень, білизни, посуду, предметів догляду за хворими, а також 0,5-1% для обробки інфікованих ран і дез-інфекції рук, неметалевого інструментарію.

В стоматології: 2- 4% р-н для обробки порожнини зуба при карієсі і для дезінфекції кореневих каналів; 0,25 - 0,5% р-н для лікування інфікованих ран слизових оболонок, промивання пародонтальних кишень.

Інші хлорвмісні засоби: хлорантоїн, натрію гіпохлорит.

Йодонат— це комбінований препарат, що містить 4,5% йоду. Застосовують для обробки операційного поля.

Розчин Люголя— комб. препарат (йод, калію йодид і вода). Застосовують як антисеп­тик для змащування слизових оболонок глотки і гортані, стерилізації кетгуту (дезінфекційна дія). Фл. 50мл.

Йоддицерин - комбінований засіб, (йод, димексид, гліцерин); не спри-чинює пекучі відчуття, знешкоджує гриби, патогенні мікроорганізми, кліщі та віруси. Лікування гнійних ран, маститів, гаймориту.

5% (10%) розчин йоду спиртовий- Сп. Б. Для обробки опера­ційного поля, країв ран та рук хірурга перед операційним втручанням. Дія місцева под.-разлива. Всмоктується у кров і чинить резорбтивну дію. Фл. 10мл, 15мл, 25мл.

До препаратів йоду може розвинутися ідіосинкразія.

Інші йодовмісні засоби: йодинол, йодоформ, повідон-йод

4. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.

Антисептики ароматичного ряду Вони справляють дезінфекційну та антисептичну дію.

Фенол чистий (кислота карболова)— безбарвна рідина. Має своє­рідний запах. 3-5% р-н для дезінфекції інструментів, пред­метів догляду за хворими, меблів, екскрементів, харкотиння. Подразнює шкіру і слизові. Всмоктується в кров, спричинюючи отруєння.

Іхтіол— продукт перегонки останків стародавніх риб. Це чорна сиропоподібна речовина, своєрідного запаху. Містить сірку. Дія: антисептична, протизапальна, кератолітична. Застосовують мазь 5-30% для лікування екземи, лишаїв, бешихи, фурункульозу та у вигляді супозиторіїв по 0,1-0,2г для лікування за­пальних процесів органів малого таза у жінок.

Березовий дьоготь— чорна рідина, своєрідного запаху. Дія: антисептична, місцева подразлива, кератолітична, інсектицидна (на членистоногих). Застосування: паразитарні захворювання шкіри (короста, лишай) та для лікування інфікованих ран.

Мазь Вількінсона — комбінований препарат, містить дьоготь, кальцію карбонат, сірку очищену, мазь нафталану, зелене мило. Застосування: антисептичний, протигрибковий та протипаразитарний засіб.

Лінімент бальзамічний за Вишневськимє комбінованим препаратом. До його складу входять дьоготь і ксе­роформ по 3 г та олія рицинова (до 100 мл). Застосування: для ліку­вання ран.

5. Антисептики аліфатичного ряду (спирт етиловий 70°, 90°, 95°, розчин формальдегіду). Протимікробні властивості, застосування.

Антисептики аліфатичного ряду мають антисептич­ні та дезінфекційні властивості. Механізм дії: зумовлюють зневоднення і загибель мікро-організмів.

Спирт етиловий — рідина, що має своєрідний запах та смак. Ба­ктерицидна дія проявляється при 20% концентрації. Крім проти­мікробної (70%) дії спирт етиловий справляє також подразливу (40%) та в'яжучу (95%).

Фармакопеєю передбачено 95%, 90%, 70%, 40%.

Місцево етиловий спирт застосовують у таких концентраціях:

• 40% — для компресів;

• 70 % — для обробки шкіри пацієнта, рук хірурга, операцій­ного поля;

• 95-96% —в`яжуча дія (для лікування опіків) та дезінфекції медичних ін­струментів.

Формальдегіду медичній практиці застосовується у вигляді 40% розчину, який має назву формалін. Має різкий запах. Дія: бактерицидна, спороцидна, фунгіцидна, муміфікувальна. Ущільнює шкіру, зменшує секрецію потових залоз (формідрон)

Застосування: для дезінфекції білизни, посуду, предметів догляду за хворими, металевого та неметалевого інструментарію.

В стоматології входить до складу муміфікуючих паст.

6. Група барвників (діамантовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат). Особливості дії та застосування.

Барвники порушують обмін речовин мікроорганізмів.

Діамантовий зелений — порошок золотисто-зеленого ко­льору, важко розчиняється у воді і спирті. Висока про­тимікробна дія. 1-2% водні та спиртові розчини при піодерміі, блефариті, невеликих ушкодженнях шкіри, для оброблення операційного поля.

В стоматології: хейліт.

Метиленовий синій — порошок темно-зеленого кольору. Засто­совують спиртові розчини як антисептичний засіб при опіках, піо­дермії; при циститах, уретритах промивають порожнини водним розчином. Вводять у вену 1% р-н у 25% глюкозі як антидот при отруєннях ціанідами, чадним газом та сірко-воднем.

Етакридину лактат — порошок жовтого кольору. Дія у малих концентраціях бактеріостатична, у великих — бактерицидна. Застосовують 0,1-0,2% р-н для промивання інфікованих порожнин, обробки і лікування ран, виразок, абсцесів, фурункулів, у лікуванні очей, в стоматології, оториноларингології.

7. Окисники (калію перманганат, розчин перекису водню). Механізм протимікробної дії та застосування.

Окисники справляють антисептичну і дезодораційну дії.

Розчин водню пероксиду— безбарвна прозора рідина без запа­ху, що містить 3% гідрогену пероксид.

Механізм дії: швидко руйнується під дією світла, (зберігати в темному місті) виділяючи кисень, який у вигляді піни сприяє механічному очищенню ран від гною, крові; Кровоспинна дія.

Застосування: 3% р-н для лікування гнійних ран, полоскань при ангіні, для зупинки кровотеч; 5% для прибирання операційних.

Не використовують при глибоких ранах та в порожнини (емболія).

Калію перманганат— сильний окислювач.

Механізм дії: завдяки атомарному кисню окислює білки мікроорганізмів. Кисень зумовлює протимікробний і дезодораційний вплив. Дія в залежності від концентрації подразлива, в’яжуча, припікальна.

Застосування: інфіковані рани, опіки, виразки, уретрит, цистит, фарингіт, ларингіт, тонзиліт; Отруєння опіоїдами, алкалоїдами, синільною кислотою. 0,01-0,1% р-н для полоскання рота, горла, спринцювань, промивання шлунка при отруєннях; 0,1-0,5% р-н для промивання ран; 2-5% для лікування опіків.

8. Похідні нітрофурану (фурацилін, фуропласт, ліфузоль). Основні властивості, застосування.

Похідні нітрофурану виразна протимікробна дія. Малотоксичні. Використовують як хіміотерапевтичні засоби (внутрішньо) й антисептики.

Фурацилін— Сп. Б. Жовтий порошок, гіркий на смак. Малорозчин­ний у воді і спирті. Не справляє подразливої дії і сприяє загоєнню ран.

Застосування: спиртовий розчин (1:1500), водний р-н (1:5000 = 0,02%) при пролежнях і виразках, опіках, для полоскання ротової порожнини і горла при стоматитах й ангіні, для лікування кон'юн­ктивіту. Іноді внутрішньо для лікування шигельозу .

Фуропласт – Сп. Б. Рідина, містить фурацилін; при нанесенні на шкіру підсихає, утворюючи еластичну плівку, шкіра захищається при цьому від проникнення інфекції.

Застосовується для санації дрібних пошкоджень шкіри (садна, порізи, подряпини, тріщини) і невеликих опіків I і II ступеня.

Ліфузоль в аерозольній упаковці діє аналогічно фуропласту.

9. Солі важких металів (ртуті дихлорид, срібла нітрат, протаргол, цинку сульфат). Протимікробні властивості солей важких металів, їх в’яжуча, подразнювальна та припікальна дія.

Солі важких металів - Місцева дія залежить від концентрації — в'яжуча, подразлива та припікальна. В'яжуча дія пов'язана зі здатністю утво­рювати альбумінати. За підвищення концентрації - подразлива і припікальна дія.

Ртуті дихлорид (сулема)— Сп. А. Є активним дезінфекційним засобом, але дуже токсичним. Для дезінфекції білизни, одягу, предметів догляду за хво­рими. Зараз не застосовують.

Срібла нітрат— Сп. А. У невеликих концентраціях чинить в'яжучий та протизапальний ефекти, у великих — припікальний. Застосовують 0,05%-0,2% р-н для спринцювання, промивання сечового міхура; 1% р-н для обробки слизових оболонок рота, гортані, піхви, уретри; 5-10% р-н для припікання виразок і надмірних грануляцій у рані, бородавок, а також при гострому кон'юнктивіті 2%.

Протаргол— коричневий порошок, що містить 7,8—8,3% сріб­ла. Чинить в'яжучу, антисептичну та протизапальну дії. Застосову­ють 0,2-1% р-р для змащування слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, промивання сечовивідних шляхів і сечового міхура, в очній прак­тиці — при кон'юнктивіті, бленореї.

Цинку сульфат— Сп. Б. Безбарвний порошок, справляє антисептичну та в'яжучу дії. Застосовують 0,1%, 0,25%, 0,5% р-н при кон'юнктивітах, ларингітах, для спринцювань при уретритах і вагінітах.

Інші ЛЗ: Солі вісмуту, дерматол, ксероформ, коларгол, жовта ртутна мазь.

Читайте також:

1. Азоновмістні органічні сполуки.
2. Гемоглобін, будова, властивості, види, сполуки.
3. ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ.
4. Спирти і феноли – це органічні речовини, молекули яких містять гідроксильні групи , сполучені з вуглеводневим радикалами. Загальна назва спиртів і фенолів – гідроксильні сполуки.

Переглядів: 5609